Рига – Латвійські інтернет-користувачі стурбовані тим, що Латвія підписала Торговельну угоду з боротьби з контрафакцією (Anti-Counterfeiting Trade Agreement), покликану встановити суворий нагляд за дотриманням авторського права в інтернеті. Вони розцінили цю угоду як спробу запровадження цензури та загрозу свободі слова у всесвітній мережі. Латвійці збираються виступити з протестами і заявляють про намір створити так звану «Піратську партію», мета якої захистити користувачів інтернету. Однозначної думки щодо ратифікації цього документа в Саеймі (парламенті Латвії) немає і в середовищі латвійських політиків.
Найбільше обурення у латвійських користувачів інтернету викликало те, що Латвія підписала Торговельну угоду з боротьби з контрафакцією без попереднього обговорення в суспільстві.
Інформація про підписання документа поширилася в Латвії у вигляді невеличкої замітки після того, як 27 січня цього року в Японії посол Латвії Петеріс Вайварс підписав угоду від імені латвійського уряду. Наразі Естонія не підписала цього документа, вирішивши винести це питання на обговорення уряду.
«Угода не чітка у своїх формулюваннях»
Проти згаданої редакції угоди виступає низка латвійських фахівців у сфері інформаційних технологій. На їхню думку, в документі нечітко визначені шляхи забезпечення захисту авторських прав і за бажання «винним» може стати будь-який користувач інтернету, зокрема процитувавши в блозі фрагмент пісні.
«АСТА (Торговельна угода з боротьби з контрафакцією) настільки не чітка у своїх формулюваннях, що туди можна «запхати» все, що завгодно», – зазначив латвійському радіо Ілмар Пойканс, відомий як «хакер Нео».
Щоб угода набула чинності, її має ратифікувати латвійський парламент. Однак не всі депутати схильні підтримати ратифікацію документа. Зокрема представник Національного блоку Яніс Домбрава вважає, що аргументи на користь ратифікації документа не переконливі.
«Фактично вірш, опублікований в будь-якій газеті без комерційного інтересу, можна вважати громадсько-правовим порушенням, і правовласнику слід звертатися до суду. Умови угоди боротьби з інтернет-піратством криміналізують вищезгаданий факт», – зазначає депутат.
Користувачів інтернету закликають захищати свої права
Колишній міністр у справах електронного управління Латвії Іна Гуделе вважає, що інтернет-користувачі повинні захищати свої права, зокрема й беручи учать в акціях протесту. 13 лютого в Ризі відбудеться акція протесту як проти рішення латвійського уряду приєднатися до угоди з боротьби з піратством в інтернеті, так і проти обмеження свободи слова загалом.
Представники ж латвійської влади стверджують, що після приєднання Латвії до АСТА у житті місцевих користувачів інтернету нічого не зміниться.
За словами державного секретаря міністерства економіки Латвії Юріса Пуце, головна проблема в тому, що користувачі детально не ознайомилися з текстом угоди.
Наразі, згідно з нормами угоди, митники держав, на яких поширюється її дія, матимуть право перевіряти ноутбуки, телефони та МР3-плеєри на предмет наявності неліцензійного програмного забезпечення або файлів, пов’язаних із порушенням авторських прав. А інтернет-провайдери зможуть відстежувати, чим займаються в мережі їхні клієнти, щоб у разі необхідності повідомити про порушення.
Торговельну угоду з боротьби з контрафакцією (АСТА) у 2006 році почали розробляти США та Японія. Про цю угоду стало відомо завдяки ресурсу WikiLeaks у 2008 році. Документ уже підписали 23 європейські країни, США, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Канада та Мексика.
Найбільше обурення у латвійських користувачів інтернету викликало те, що Латвія підписала Торговельну угоду з боротьби з контрафакцією без попереднього обговорення в суспільстві.
Інформація про підписання документа поширилася в Латвії у вигляді невеличкої замітки після того, як 27 січня цього року в Японії посол Латвії Петеріс Вайварс підписав угоду від імені латвійського уряду. Наразі Естонія не підписала цього документа, вирішивши винести це питання на обговорення уряду.
«Угода не чітка у своїх формулюваннях»
Проти згаданої редакції угоди виступає низка латвійських фахівців у сфері інформаційних технологій. На їхню думку, в документі нечітко визначені шляхи забезпечення захисту авторських прав і за бажання «винним» може стати будь-який користувач інтернету, зокрема процитувавши в блозі фрагмент пісні.
«АСТА (Торговельна угода з боротьби з контрафакцією) настільки не чітка у своїх формулюваннях, що туди можна «запхати» все, що завгодно», – зазначив латвійському радіо Ілмар Пойканс, відомий як «хакер Нео».
Щоб угода набула чинності, її має ратифікувати латвійський парламент. Однак не всі депутати схильні підтримати ратифікацію документа. Зокрема представник Національного блоку Яніс Домбрава вважає, що аргументи на користь ратифікації документа не переконливі.
«Фактично вірш, опублікований в будь-якій газеті без комерційного інтересу, можна вважати громадсько-правовим порушенням, і правовласнику слід звертатися до суду. Умови угоди боротьби з інтернет-піратством криміналізують вищезгаданий факт», – зазначає депутат.
Користувачів інтернету закликають захищати свої права
Колишній міністр у справах електронного управління Латвії Іна Гуделе вважає, що інтернет-користувачі повинні захищати свої права, зокрема й беручи учать в акціях протесту. 13 лютого в Ризі відбудеться акція протесту як проти рішення латвійського уряду приєднатися до угоди з боротьби з піратством в інтернеті, так і проти обмеження свободи слова загалом.
Представники ж латвійської влади стверджують, що після приєднання Латвії до АСТА у житті місцевих користувачів інтернету нічого не зміниться.
За словами державного секретаря міністерства економіки Латвії Юріса Пуце, головна проблема в тому, що користувачі детально не ознайомилися з текстом угоди.
Наразі, згідно з нормами угоди, митники держав, на яких поширюється її дія, матимуть право перевіряти ноутбуки, телефони та МР3-плеєри на предмет наявності неліцензійного програмного забезпечення або файлів, пов’язаних із порушенням авторських прав. А інтернет-провайдери зможуть відстежувати, чим займаються в мережі їхні клієнти, щоб у разі необхідності повідомити про порушення.
Торговельну угоду з боротьби з контрафакцією (АСТА) у 2006 році почали розробляти США та Японія. Про цю угоду стало відомо завдяки ресурсу WikiLeaks у 2008 році. Документ уже підписали 23 європейські країни, США, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Канада та Мексика.