Рим – Церкви й собори – це вже давно не тільки місця паломництва вірян. Тепер це популярні об’єкти релігійного туризму, який всупереч кризі переживає часи піднесення. Поширені паломницькі подорожі в Італії, де «історичні» церкви й монастирі щороку відвідують 35 мільйонів італійців.
Базиліки святого Франциска в Ассізі, собор святого Антонія у Падуї, храм святого отця Піо у південному містечку Сан Джованні Ротондо – це найпопулярніші центри паломництва на Апеннінах. Та пальму першості тримає, безумовно, Рим і Ватикан.
Для українських прочан в Італії найцікавішими є подорожі до міста Барі, де зберігаються мощі святого Миколая Чудотворця.
«Двічі на рік УГКЦ в Італії організовує загальну прощу українських іммігрантів до чудотворних місць. На такі прощі збираються понад тисячі наших прочан. Остання, до гробу апостола Петра у Ватикані, була найчисленнішою: минулого грудня прибули майже 6 тисяч паломників з різних куточків Італії», – розповів Радіо Свобода отець Марко Ярослав Семеген.
Прибутковий туризм
На Апеннінах майже 100 тисяч історичних церков і близько двох тисяч святих місць. За даними Міжнародної організації з туризму при ООН, 300 мільйонів людей у світі щороку відвідують бодай одне святе місце. Грошові прибутки від такого потоку величезні: понад 18 мільярдів доларів. Із цієї суми 4,5 мільярди походять лише з Італії. Індустрія «релігійного» туризму живе й процвітає, констатують туроператори.
Культові місця часто оточені лавками і базарами з релігійним крамом. Рідко хто повертається додому без статуетки Діви Марії, посвяченої іконки чи іншого символічного сувеніру. Та надмірна комерціалізація віри подобається не всім.
«Організація бізнесу довкола святих місць – це використання віри у корисних цілях. Але, зрештою, кожний із нас потім робить свій вибір», – говорить паломниця-італійка. «Я погоджуюся зі словами Ісуса, який говорив, що слід гнати торговців із храму. Тож, бізнес і святі місця – речі несумісні», – вважає молодий італієць.
Хто вони, сучасні паломники?
Більшість із сучасних паломників – це жінки, старші від 50 років. 68% прочан відвідують святі місця, бо вважають себе справжніми вірянами. 14% сподіваються на перший контакт із церковною святинею, і 4% туристів спонукає у релігійну мандрівку цікавість.
Нинішні паломники пересуваються модерними автобусами, швидкісними потягами чи літаками. На ночівлю зупиняються у комфортабельних готелях або в античних монастирях.
Їздять поодинці, сім’ями або ж численними організованими групами. Окрім духовних потреб, «туристи віри» проявляють також великий інтерес до творів мистецтва у храмах та архітектурних пам’яток, якими часто являються святі місця.
«Кожне паломництво є одночасно туристичною поїздкою, де людина збагачує свій розум, пізнає світ, – каже священик Марко Ярослав Семеген, – а одночасно молитвою паломник збагачує душу, має можливість сповідатися й відкрити серце Божій благодаті».
Базиліки святого Франциска в Ассізі, собор святого Антонія у Падуї, храм святого отця Піо у південному містечку Сан Джованні Ротондо – це найпопулярніші центри паломництва на Апеннінах. Та пальму першості тримає, безумовно, Рим і Ватикан.
Для українських прочан в Італії найцікавішими є подорожі до міста Барі, де зберігаються мощі святого Миколая Чудотворця.
«Двічі на рік УГКЦ в Італії організовує загальну прощу українських іммігрантів до чудотворних місць. На такі прощі збираються понад тисячі наших прочан. Остання, до гробу апостола Петра у Ватикані, була найчисленнішою: минулого грудня прибули майже 6 тисяч паломників з різних куточків Італії», – розповів Радіо Свобода отець Марко Ярослав Семеген.
Прибутковий туризм
На Апеннінах майже 100 тисяч історичних церков і близько двох тисяч святих місць. За даними Міжнародної організації з туризму при ООН, 300 мільйонів людей у світі щороку відвідують бодай одне святе місце. Грошові прибутки від такого потоку величезні: понад 18 мільярдів доларів. Із цієї суми 4,5 мільярди походять лише з Італії. Індустрія «релігійного» туризму живе й процвітає, констатують туроператори.
Культові місця часто оточені лавками і базарами з релігійним крамом. Рідко хто повертається додому без статуетки Діви Марії, посвяченої іконки чи іншого символічного сувеніру. Та надмірна комерціалізація віри подобається не всім.
«Організація бізнесу довкола святих місць – це використання віри у корисних цілях. Але, зрештою, кожний із нас потім робить свій вибір», – говорить паломниця-італійка. «Я погоджуюся зі словами Ісуса, який говорив, що слід гнати торговців із храму. Тож, бізнес і святі місця – речі несумісні», – вважає молодий італієць.
Собор Святого Іоанна Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі – один із популярних центрів паломництва
Хто вони, сучасні паломники?
Більшість із сучасних паломників – це жінки, старші від 50 років. 68% прочан відвідують святі місця, бо вважають себе справжніми вірянами. 14% сподіваються на перший контакт із церковною святинею, і 4% туристів спонукає у релігійну мандрівку цікавість.
Нинішні паломники пересуваються модерними автобусами, швидкісними потягами чи літаками. На ночівлю зупиняються у комфортабельних готелях або в античних монастирях.
Їздять поодинці, сім’ями або ж численними організованими групами. Окрім духовних потреб, «туристи віри» проявляють також великий інтерес до творів мистецтва у храмах та архітектурних пам’яток, якими часто являються святі місця.
«Кожне паломництво є одночасно туристичною поїздкою, де людина збагачує свій розум, пізнає світ, – каже священик Марко Ярослав Семеген, – а одночасно молитвою паломник збагачує душу, має можливість сповідатися й відкрити серце Божій благодаті».