Київ – Микола Азаров вирішив не відкликати урядовий проект закону «Про вищу освіту», проти якого неодноразово протестували студенти. Рішення було ухвалене за результатами консультації з громадськістю. До участі у цьому обговоренні законопроекту були запрошені лише представники лояльних до влади організацій, заявляють у студентських об’єднаннях. Відтак уряд має намір «протягти» через парламент той самий проект закону з незначними поправками, кажуть там.
Представників незалежних студентських організацій не запросили на консультацію Прем’єр-міністра з громадськістю щодо проекту закону «Про вищу освіту», заявили представники громадського руху «Відсіч», які прийшли висловити свій протест біля клубу Кабінету Міністрів, де відбувався захід.
Активіст цього руху, студент Національного педагогічного університету Ілля Кротенко заявив, що з урядового законопроекту мають бути вилучені три пункти.
«Норма про збільшення стипендії та прожиткового мінімуму, але при цьому не передбачено збільшення стипендійного фонду. Таким чином збільшення стипендій відбудеться, але зменшиться кількість студентів, що будуть її отримувати. Студенти, які навчаються на «4», також мають право отримувати стипендію! Крім того, у законопроекті передбачено норму, за якою можна буде збільшувати плату за навчання щороку, причому не один раз на рік. Законопроект прописаний невдало: є норма про відрахування студентів за академічний плагіат, при цьому ніде не прописано, що таке академічний плагіат», – відзначив Кротенко.
На початку зустрічі з громадськістю Прем’єр-міністр Микола Азаров запропонував усе ж допустити до участі одного представника руху «Відсіч». Активісти обрали своїм представником студентку Катерину Чепуру.
Вимоги студентів були враховані?
Пізніше голова парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від Партії регіонів Максим Луцький у коментарі для Радіо Свобода запевнив, що під час обговорення вимоги студентів були враховані. Утім, за його словами, уряд не відмовлятиметься від свого законопроекту.
«Справді, усі ці питання слушні. Документ уже майже готовий, залишилося прибрати ці конфліктні питання остаточно і врешті-решт прийняти його. Створена робоча група під керівництвом ректора Національного технічного університету Михайла Згуровського. Протягом двох тижнів вона має опрацювати зауваження і передати на розгляд до Верховної Ради відредагований законопроект, який враховує інтереси усіх зацікавлених сторін», – сказав Луцький.
Під час проведення консультацій звучали й інші зауваження до проекту закону «Про вищу освіту».
Зокрема, ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт розкритикував норму, яка передбачає трирівневу систему вступу до вишів: середній бал шкільного атестата, результати зовнішнього незалежного оцінювання та вступний бал вишу. Він вважає, що через трирівневу систему до вишів повернеться корупція. Відтак Сергій Квіт запропонував створити новий законопроект про вищу освіту на базі двох альтернативних урядовому законопроектах.
У свою чергу, проректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров заявив, що необхідно дозволити вишам використовувати власні кошти на фінансування статутних цілей.
Мета урядового законопроекту – впорядкувати виші на власний смак – Оробець
Утім, попри будь-які доповнення та вдосконалення, урядовий проект закону не передбачає того принципового реформування системи вищої освіти, яке закладене в альтернативному законопроекті «Про вищу освіту» від опозиції. Про це у розмові з Радіо Свобода заявила член парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від НУ-НC Леся Оробець.
«Наша мета – реформувати освіту, щоб вона відповідала європейським і світовим зразкам. Для цього потрібно її децентралізувати. Треба ввести справжню дієву університетську автономію, потрібно дати рівний доступ до вищої освіти без хабарництва, потрібно дати можливість університетам самим визначати зміст освіти, самим керувати власним майном і ресурсами, щоб виживали і проживали найкращі та найдостойніші», – наголосила Оробець.
За словами Лесі Оробець, до участі в обговоренні законопроекту були запрошені 15 представників незалежних студентських організацій, утім, пізніше, за ініціативи Максима Луцького, більшість із цих запрошень були скасовані.
Представників незалежних студентських організацій не запросили на консультацію Прем’єр-міністра з громадськістю щодо проекту закону «Про вищу освіту», заявили представники громадського руху «Відсіч», які прийшли висловити свій протест біля клубу Кабінету Міністрів, де відбувався захід.
Активіст цього руху, студент Національного педагогічного університету Ілля Кротенко заявив, що з урядового законопроекту мають бути вилучені три пункти.
«Норма про збільшення стипендії та прожиткового мінімуму, але при цьому не передбачено збільшення стипендійного фонду. Таким чином збільшення стипендій відбудеться, але зменшиться кількість студентів, що будуть її отримувати. Студенти, які навчаються на «4», також мають право отримувати стипендію! Крім того, у законопроекті передбачено норму, за якою можна буде збільшувати плату за навчання щороку, причому не один раз на рік. Законопроект прописаний невдало: є норма про відрахування студентів за академічний плагіат, при цьому ніде не прописано, що таке академічний плагіат», – відзначив Кротенко.
На початку зустрічі з громадськістю Прем’єр-міністр Микола Азаров запропонував усе ж допустити до участі одного представника руху «Відсіч». Активісти обрали своїм представником студентку Катерину Чепуру.
Вимоги студентів були враховані?
Пізніше голова парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від Партії регіонів Максим Луцький у коментарі для Радіо Свобода запевнив, що під час обговорення вимоги студентів були враховані. Утім, за його словами, уряд не відмовлятиметься від свого законопроекту.
«Справді, усі ці питання слушні. Документ уже майже готовий, залишилося прибрати ці конфліктні питання остаточно і врешті-решт прийняти його. Створена робоча група під керівництвом ректора Національного технічного університету Михайла Згуровського. Протягом двох тижнів вона має опрацювати зауваження і передати на розгляд до Верховної Ради відредагований законопроект, який враховує інтереси усіх зацікавлених сторін», – сказав Луцький.
Під час проведення консультацій звучали й інші зауваження до проекту закону «Про вищу освіту».
Зокрема, ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт розкритикував норму, яка передбачає трирівневу систему вступу до вишів: середній бал шкільного атестата, результати зовнішнього незалежного оцінювання та вступний бал вишу. Він вважає, що через трирівневу систему до вишів повернеться корупція. Відтак Сергій Квіт запропонував створити новий законопроект про вищу освіту на базі двох альтернативних урядовому законопроектах.
У свою чергу, проректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров заявив, що необхідно дозволити вишам використовувати власні кошти на фінансування статутних цілей.
Мета урядового законопроекту – впорядкувати виші на власний смак – Оробець
Утім, попри будь-які доповнення та вдосконалення, урядовий проект закону не передбачає того принципового реформування системи вищої освіти, яке закладене в альтернативному законопроекті «Про вищу освіту» від опозиції. Про це у розмові з Радіо Свобода заявила член парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від НУ-НC Леся Оробець.
Наша мета – реформувати освіту, щоб вона відповідала європейським і світовим зразкам. Для цього потрібно її децентралізуватиЛеся Оробець
За словами Лесі Оробець, до участі в обговоренні законопроекту були запрошені 15 представників незалежних студентських організацій, утім, пізніше, за ініціативи Максима Луцького, більшість із цих запрошень були скасовані.