Львів – Пам’ятки культурної спадщини – Почаївська та Києво-Печерська лаври і Свято-Богоявленський жіночий монастир у Кременці – можуть стати власністю Української православної церкви (Московського патріархату). Група парламентарів провладної більшості зареєструвала законопроект, згідно з яким перелічені історичні цінності можуть передати релігійній конфесії у власність.
Нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до законів «Про свободу совісті та релігійні організації» та «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, виключать Почаївську та Києво-Печерську лаври і Свято-Богоявленський монастир.
За ним Кабінет Міністрів мав би у тримісячний термін вирішити питання про передачу цих трьох об’єктів на Тернопільщині та в Києві.
Торік восени комітет з питань культури і духовності Верховної Ради не підтримав цей проект.
Найгостріші дискусії довкола Почаївської Лаври
Один з ініціаторів законопроекту регіонал Василь Горбаль каже, що де-факто три об’єкти вже перебувають у користуванні УПЦ (МП).
«Говорити, що хтось знищить щось, – не що інше, як лукавство», – каже депутат.
Натомість неприпустимим вважає приватизацію пам’яток національного значення відомий мистецтвознавець, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв Борис Возницький.
Возницький наголосив, що, зокрема, у Почаївській лаврі вже триває нове будівництво і руйнується архітектурний монастирський комплекс.
«Там вже біда. Охорона пам’яток вже піднімала питання про те, що там роблять страшні речі. До того ж у комплексі є чотири музеї: друкарства, народного мистецтва, театральний, дорогоцінностей України. Коли заберуть у власність, то вони одразу скажуть забиратись. Це дуже багатий патріархат. А музеям немає куди йти, якщо передадуть у володіння церкви Почаївську лавру», – вважає Борис Возницький.
Греко-католиків у Почаївській лаврі ображають
Кілька років тому при вході у Почаївську лавру було намальоване дерево правдивості віри православної, а на обрубаній гілці написано – Українська греко-католицька церква. Сьогодні на скриньці для пожертв вказано, що за сектантів, протестантів і греко-католиків православні отці не моляться.
Такі речі у Почаївській Лаврі не подобаються не тільки греко-католикам, але й православному регіоналові Василеві Горбалю. Тим не менше, він ініціює приватизацію монастирського комплексу.
«У Почаєві є такі речі, може, там суворіший статут, пов’язаний з радикальними протистояннями на території. У Києво-Печерській лаврі такого немає. У Почаєві монахи, як в обороні. Я не поділяю такої поведінки», – зауважив Василь Горбаль.
Якщо Почаївська лавра, яку збудували монахи-василіани УГКЦ у період з 1713 до 1832 року, перейде у власність Московського патріархату, то греко-католикам і вірним інших конфесій взагалі заборонять ступати на територію монастиря – такої думки дотримується керівник відділу релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова.
Дослідниця наголошує, що вже сьогодні відчутно вороже ставлення у Почаївській лаврі до тих, хто розмовляє українською мовою, і тим часом все більше російської чути під час богослужінь.
«Передавати у власність неправильно, бо можуть бути різні наслідки і небезпеки. У нас зберігаються документи про діяльність василіанського монастиря, друкарні у Почаївській лаврі. Звісно, що після 1833-го і православна церква багато робила, збудувала один храм. Я б побажала більшої терпимості православним до вірних іншої конфесії. Якщо такі нетерпимі до греко-католиків, то чому терпимі і живуть на території, яку побудували греко-католики? Як може бути, щоб у священнослужителів був такий дух нетерпимості до інших вірних? Допоки Почаївська лавра є під охороною держави, то люди приїжджають. А де є гарантія, коли УПЦ (МП) стане власником Лаври, що не з’явиться оголошення: «Вхід греко-католикам заборонено»?» – зазначила Оксана Гайова.
Василіани вивезли оригінал Почаївської чудотворної ікони?
Нинішні орендарі Почаївської лаври замовчують правдиву історію монастиря. Під час екскурсії звучить чимало вигадок і образ на адресу «уніатів». Однак тільки у 1833 році монастир отримав статус Лаври Російської імперії.
Мистецтвознавець Борис Возницький вважає, що в Почаївській лаврі зберігається копія чудотворної ікони Богородиці. А оригінал ікони, яку подарувала Анна Гойська, вочевидь, василіани вивезли.
«До мене підходив священик і пропонував поїхати у Польщу, щоб подивитись оригінал Почаївської Богоматері. Гадаю, вона потрапила у Польщу у Першу світову війну. Можна, звісно, з’ясувати, яка насправді ікона є в Почаєві, але мене туди не допустять, щоб оглянути ретельно ікону. Думаю, що там висить копія», – припустив Борис Возницький.
Вже на черговій сесії Верховної Ради депутати розглянуть законопроектпро передачу у власність трьох пам’яток культурної спадщини у власність УПЦ (МП). Василь Горбаль переконаний, що більшість депутатів підтримає ініціативу його і колег.
Однак вже можна спрогнозувати, що приватизація саме Почаївської лаври спричинить невдоволення у Західній Україні.
Довідка Радіо Свобода:
Перша письмова згадка про Почаїв належить до середини ХV століття. У документах історія монастиря датована від 1597 року, коли заможна вдова земського луцького судді Анна Гойська заснувала обитель і подарувала чудотворну ікону Матері Божої. Біля неї зцілився її сліпий брат.
У 1675 році турки відступили від монастиря, як стверджують, завдяки заступництву Богородиці.
З 1713 до 1832 року Почаївський монастир належав Українській греко-католицькій церкві, Василіанському чину. І саме монахи-василіяни збудували монастирський комплекс, зокрема, і Святоуспенський собор, створили друкарню.
З 1833 року монастир отримав статус Лаври Російської імперії.
У роки Першої світової війни з Лаври вивезли всі цінності, зокрема, архіви та бібліотеки.
З 1920 до 1939 року Лавра належала Польщі, а після 1939 року – Російській православній церкві. У радянський час Почаївська лавра була діючою.
Нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до законів «Про свободу совісті та релігійні організації» та «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, виключать Почаївську та Києво-Печерську лаври і Свято-Богоявленський монастир.
За ним Кабінет Міністрів мав би у тримісячний термін вирішити питання про передачу цих трьох об’єктів на Тернопільщині та в Києві.
Торік восени комітет з питань культури і духовності Верховної Ради не підтримав цей проект.
Найгостріші дискусії довкола Почаївської Лаври
Один з ініціаторів законопроекту регіонал Василь Горбаль каже, що де-факто три об’єкти вже перебувають у користуванні УПЦ (МП).
«Говорити, що хтось знищить щось, – не що інше, як лукавство», – каже депутат.
Натомість неприпустимим вважає приватизацію пам’яток національного значення відомий мистецтвознавець, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв Борис Возницький.
Возницький наголосив, що, зокрема, у Почаївській лаврі вже триває нове будівництво і руйнується архітектурний монастирський комплекс.
«Там вже біда. Охорона пам’яток вже піднімала питання про те, що там роблять страшні речі. До того ж у комплексі є чотири музеї: друкарства, народного мистецтва, театральний, дорогоцінностей України. Коли заберуть у власність, то вони одразу скажуть забиратись. Це дуже багатий патріархат. А музеям немає куди йти, якщо передадуть у володіння церкви Почаївську лавру», – вважає Борис Возницький.
Греко-католиків у Почаївській лаврі ображають
Кілька років тому при вході у Почаївську лавру було намальоване дерево правдивості віри православної, а на обрубаній гілці написано – Українська греко-католицька церква. Сьогодні на скриньці для пожертв вказано, що за сектантів, протестантів і греко-католиків православні отці не моляться.
Такі речі у Почаївській Лаврі не подобаються не тільки греко-католикам, але й православному регіоналові Василеві Горбалю. Тим не менше, він ініціює приватизацію монастирського комплексу.
«У Почаєві є такі речі, може, там суворіший статут, пов’язаний з радикальними протистояннями на території. У Києво-Печерській лаврі такого немає. У Почаєві монахи, як в обороні. Я не поділяю такої поведінки», – зауважив Василь Горбаль.
Якщо Почаївська лавра, яку збудували монахи-василіани УГКЦ у період з 1713 до 1832 року, перейде у власність Московського патріархату, то греко-католикам і вірним інших конфесій взагалі заборонять ступати на територію монастиря – такої думки дотримується керівник відділу релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова.
Дослідниця наголошує, що вже сьогодні відчутно вороже ставлення у Почаївській лаврі до тих, хто розмовляє українською мовою, і тим часом все більше російської чути під час богослужінь.
«Передавати у власність неправильно, бо можуть бути різні наслідки і небезпеки. У нас зберігаються документи про діяльність василіанського монастиря, друкарні у Почаївській лаврі. Звісно, що після 1833-го і православна церква багато робила, збудувала один храм. Я б побажала більшої терпимості православним до вірних іншої конфесії. Якщо такі нетерпимі до греко-католиків, то чому терпимі і живуть на території, яку побудували греко-католики? Як може бути, щоб у священнослужителів був такий дух нетерпимості до інших вірних? Допоки Почаївська лавра є під охороною держави, то люди приїжджають. А де є гарантія, коли УПЦ (МП) стане власником Лаври, що не з’явиться оголошення: «Вхід греко-католикам заборонено»?» – зазначила Оксана Гайова.
Василіани вивезли оригінал Почаївської чудотворної ікони?
Нинішні орендарі Почаївської лаври замовчують правдиву історію монастиря. Під час екскурсії звучить чимало вигадок і образ на адресу «уніатів». Однак тільки у 1833 році монастир отримав статус Лаври Російської імперії.
Мистецтвознавець Борис Возницький вважає, що в Почаївській лаврі зберігається копія чудотворної ікони Богородиці. А оригінал ікони, яку подарувала Анна Гойська, вочевидь, василіани вивезли.
«До мене підходив священик і пропонував поїхати у Польщу, щоб подивитись оригінал Почаївської Богоматері. Гадаю, вона потрапила у Польщу у Першу світову війну. Можна, звісно, з’ясувати, яка насправді ікона є в Почаєві, але мене туди не допустять, щоб оглянути ретельно ікону. Думаю, що там висить копія», – припустив Борис Возницький.
Вже на черговій сесії Верховної Ради депутати розглянуть законопроектпро передачу у власність трьох пам’яток культурної спадщини у власність УПЦ (МП). Василь Горбаль переконаний, що більшість депутатів підтримає ініціативу його і колег.
Однак вже можна спрогнозувати, що приватизація саме Почаївської лаври спричинить невдоволення у Західній Україні.
Довідка Радіо Свобода:
Перша письмова згадка про Почаїв належить до середини ХV століття. У документах історія монастиря датована від 1597 року, коли заможна вдова земського луцького судді Анна Гойська заснувала обитель і подарувала чудотворну ікону Матері Божої. Біля неї зцілився її сліпий брат.
У 1675 році турки відступили від монастиря, як стверджують, завдяки заступництву Богородиці.
З 1713 до 1832 року Почаївський монастир належав Українській греко-католицькій церкві, Василіанському чину. І саме монахи-василіяни збудували монастирський комплекс, зокрема, і Святоуспенський собор, створили друкарню.
З 1833 року монастир отримав статус Лаври Російської імперії.
У роки Першої світової війни з Лаври вивезли всі цінності, зокрема, архіви та бібліотеки.
З 1920 до 1939 року Лавра належала Польщі, а після 1939 року – Російській православній церкві. У радянський час Почаївська лавра була діючою.