Прага – Чільник «Росспоживнагляду» Геннадій Оніщенко заявив цього тижня про «явне погіршення» якості українських сирів, імпортованих до Росії, цим самим натякнувши на можливість заборони такого ввезення на російський ринок. Така заява надійшла якраз у розпал напружених переговорів між Києвом та Москвою про ціну на російське блакитне паливо. Її цитують у контексті заборон Москви свого часу на білоруське молоко, молдавське вино та грузинську мінеральну воду. Експертів цікавить, як буде діяти у подібних випадках Росія, коли незабаром стане членом Світової організації торгівлі.
Це настільки ж прогнозовано, як сніг узимку, кажуть оглядачі. Коли Росія «влізла у бійку» з одним зі своїх сусідів з якихось проблем, офіційні особи з установ Москви, пов’язаних з охороною здоров’я, раптом виявляють, що щось не так зі ввезенням якоїсь продукції з тієї країни на російські ринки.
Цього разу – Україна, котрій разом із небажанням знизити ціну на російський газ нав’язують інші спірні торгові проблеми. Таким чином ця заява Геннадія Оніщенка про «явне погіршення» українського сиру була цілком прогнозована. Вона з’явилася так само, як колись Москва забороняла імпорт грузинської мінеральної води у 2006 році, білоруського молока у 2009 році та молдавського вина у 2010 році.
Український економічний експерт Ігор Бураковський сказав Радіо Свобода з цього приводу: «Україна послідовно відмовляється бути членом Митного союзу (з Росією, Казахстаном і Білоруссю). Україна послідовно відмовляється від більш глибокої інтеграції з Росією у газовому питанні. Тому останні заяви з Москви можна розглядати, як певне відлуння існуючих проблем».
Росія може продовжувати такі документально необґрунтовані дії
Незабаром, після 19-ти років спроб, Росія стане членом СОТ. Після узгодження всіх формальностей, російська Дума, як очікують, упродовж кількох місяців ратифікує угоду Росії із СОТ. Але до цього, як каже Стівен Вулкок з Лондонської школи економіки, Москва може забороняти подібний імпорт на свій розсуд. Як член СОТ, зауважує Вулкок, Росія змушена буде дотримуватися одних стандартів з усіма торговими партнерами в СОТ і надавати обґрунтовану документацію з приводу будь-яких своїх дій щодо торгових партнерів.
Стівен Вулкок також наголошує, що такі проблеми з якістю харчів вирішує Угода СОТ з санітарії та фіто-санітарії. Ця угода дозволяє вводити тимчасові обмеження на імпорт лише на основі чітких документальних висновків. Окрім того, каже Вулкок, правила СОТ дають можливість звернутися по допомогу тим країнам, котрих стосуються такі кроки: «Якщо такі кроки здійснюються проти Росії, то вона повинна повністю врахувати заборону. Або ж, як варіант, компенсаційна відплата, що означає зазвичай, коли Україна, наприклад, наклала б компенсаційні обмеження на російський експорт. Але цей процес забрав би забагато часу».
Окрім того, за даними спостереження СОТ, ця організація могла б вчинити тиск на Москву в разі виявлення політичного мотивування торгових санкцій, каже Стівен Вулкок. А так, резюмує експерт з Лондона, дії Росії нині – це більше тиск спорідненого сусіда, аніж юридичні санкції, бо будь-яка юридична санкція повинна бути обґрунтована у кожному конкретному випадку.
Це настільки ж прогнозовано, як сніг узимку, кажуть оглядачі. Коли Росія «влізла у бійку» з одним зі своїх сусідів з якихось проблем, офіційні особи з установ Москви, пов’язаних з охороною здоров’я, раптом виявляють, що щось не так зі ввезенням якоїсь продукції з тієї країни на російські ринки.
Цього разу – Україна, котрій разом із небажанням знизити ціну на російський газ нав’язують інші спірні торгові проблеми. Таким чином ця заява Геннадія Оніщенка про «явне погіршення» українського сиру була цілком прогнозована. Вона з’явилася так само, як колись Москва забороняла імпорт грузинської мінеральної води у 2006 році, білоруського молока у 2009 році та молдавського вина у 2010 році.
Український економічний експерт Ігор Бураковський сказав Радіо Свобода з цього приводу: «Україна послідовно відмовляється бути членом Митного союзу (з Росією, Казахстаном і Білоруссю). Україна послідовно відмовляється від більш глибокої інтеграції з Росією у газовому питанні. Тому останні заяви з Москви можна розглядати, як певне відлуння існуючих проблем».
Росія може продовжувати такі документально необґрунтовані дії
Незабаром, після 19-ти років спроб, Росія стане членом СОТ. Після узгодження всіх формальностей, російська Дума, як очікують, упродовж кількох місяців ратифікує угоду Росії із СОТ. Але до цього, як каже Стівен Вулкок з Лондонської школи економіки, Москва може забороняти подібний імпорт на свій розсуд. Як член СОТ, зауважує Вулкок, Росія змушена буде дотримуватися одних стандартів з усіма торговими партнерами в СОТ і надавати обґрунтовану документацію з приводу будь-яких своїх дій щодо торгових партнерів.
Стівен Вулкок також наголошує, що такі проблеми з якістю харчів вирішує Угода СОТ з санітарії та фіто-санітарії. Ця угода дозволяє вводити тимчасові обмеження на імпорт лише на основі чітких документальних висновків. Окрім того, каже Вулкок, правила СОТ дають можливість звернутися по допомогу тим країнам, котрих стосуються такі кроки: «Якщо такі кроки здійснюються проти Росії, то вона повинна повністю врахувати заборону. Або ж, як варіант, компенсаційна відплата, що означає зазвичай, коли Україна, наприклад, наклала б компенсаційні обмеження на російський експорт. Але цей процес забрав би забагато часу».
Окрім того, за даними спостереження СОТ, ця організація могла б вчинити тиск на Москву в разі виявлення політичного мотивування торгових санкцій, каже Стівен Вулкок. А так, резюмує експерт з Лондона, дії Росії нині – це більше тиск спорідненого сусіда, аніж юридичні санкції, бо будь-яка юридична санкція повинна бути обґрунтована у кожному конкретному випадку.