Прага – Протести, якi вiдбулися цих вихідних в Румунiї, були масовими, насильницькими i непередбаченими. Нiчого подiбного не було в Румунiї від часу падiння режиму Чаушеску в кiнцi 80-х рокiв минулого столiття. Причиною протесту був цього разу не деспотичний режим, а економiчна криза, з якою уряд катастрофічно не може впоратися, вважають протестувальники.
Тисячi людей вийшли на вулицi не тiльки Бухареста, але й 40 iнших мiст по цiлiй Румунiї, щоб показати свiй гнiв з приводу того, якими невмiлими є, на їхню думку, дiї влади щодо приборкання економiчної кризи в країнi.
Їхнє послання було важко не почути, чи не помiтити – в центрi Бухареста летiла брукiвка, трощилися вiкна, дiйшло до застосування сльозогiнного газу та водометiв. Близько 60 осiб, включно з полiцейськими, були пораненi.
Коли полiцейськi, можливо, з надмiрним завзяттям, як потiм визнали їхнi шефи, розганяли демонстрантiв, з натовпу, що його закривали клуби диму, чулося: «Йди-но сюди, паскудний собако»!
Це звернення стосувалося президента країни Траяна Бесеску, який є головним об’єктом критики.
Прем’єр: «Ми не будемо терпiти вуличного насильства»
Не оминає критика i прем’єр-мiнiстра країни Емiля Бока, який заявив, що не потерпить насильства, хоча й розумiє, що суворi заходи економiї «завдали страждань багатьом людям».
«Ми не будемо терпiти вуличного насильства. Легітимними є мирнi протести, які відповідають вимогам закону. Додам, що я розумiю страждання, труднощi, потреби і проблеми багатьох людей, якi з ними зіткнулися. На жаль, цi проблеми не вирiшуються за нiч», – сказав прем’єр.
Цiкавою особливiстю румунських протестiв є те, що безпосередньо спровокувала їх вiдставка популярного мiнiстра охорони здоров’я Раеда Арафата, який пiшов на знак протесту проти реформ у своєму вiдомствi. Арафат, родом з Палестини, емiгрував до Румунiї у 1980 роках i зумiв органiзувати в країнi професiйну систему швидкої допомоги.
Вiн виступив проти планiв уряду тепер її приватизувати, щоб зекономити державнi фiнанси. На думку Арафата, змiна не була б на користь пацiєнтiв. Його вiдставцi передував виступ президента, який назвав популярного лікаря i мiнiстра «брехуном».
Нинi пре’мєр-мiнiстр пообiцяв переглянути план реформ в охоронi здоров’я, вiдкриваючи цим шлях до повернення Арафата на посаду. Але, на думку мiсцевих оглядачiв, навряд чи це допоможе заспокоїти розбурханi пристрастi. Надто багато iнших причин для невдоволення мають румуни.
Тисячi людей вийшли на вулицi не тiльки Бухареста, але й 40 iнших мiст по цiлiй Румунiї, щоб показати свiй гнiв з приводу того, якими невмiлими є, на їхню думку, дiї влади щодо приборкання економiчної кризи в країнi.
У Румунії протестують проти суворої економії
Їхнє послання було важко не почути, чи не помiтити – в центрi Бухареста летiла брукiвка, трощилися вiкна, дiйшло до застосування сльозогiнного газу та водометiв. Близько 60 осiб, включно з полiцейськими, були пораненi.
Коли полiцейськi, можливо, з надмiрним завзяттям, як потiм визнали їхнi шефи, розганяли демонстрантiв, з натовпу, що його закривали клуби диму, чулося: «Йди-но сюди, паскудний собако»!
Це звернення стосувалося президента країни Траяна Бесеску, який є головним об’єктом критики.
Прем’єр: «Ми не будемо терпiти вуличного насильства»
Прем’єр-мiнiстр Румунії Емiль Бок
Не оминає критика i прем’єр-мiнiстра країни Емiля Бока, який заявив, що не потерпить насильства, хоча й розумiє, що суворi заходи економiї «завдали страждань багатьом людям».
Проблеми не вирiшуються за нічЕмiль Бок
«Ми не будемо терпiти вуличного насильства. Легітимними є мирнi протести, які відповідають вимогам закону. Додам, що я розумiю страждання, труднощi, потреби і проблеми багатьох людей, якi з ними зіткнулися. На жаль, цi проблеми не вирiшуються за нiч», – сказав прем’єр.
Цiкавою особливiстю румунських протестiв є те, що безпосередньо спровокувала їх вiдставка популярного мiнiстра охорони здоров’я Раеда Арафата, який пiшов на знак протесту проти реформ у своєму вiдомствi. Арафат, родом з Палестини, емiгрував до Румунiї у 1980 роках i зумiв органiзувати в країнi професiйну систему швидкої допомоги.
Вiн виступив проти планiв уряду тепер її приватизувати, щоб зекономити державнi фiнанси. На думку Арафата, змiна не була б на користь пацiєнтiв. Його вiдставцi передував виступ президента, який назвав популярного лікаря i мiнiстра «брехуном».
Нинi пре’мєр-мiнiстр пообiцяв переглянути план реформ в охоронi здоров’я, вiдкриваючи цим шлях до повернення Арафата на посаду. Але, на думку мiсцевих оглядачiв, навряд чи це допоможе заспокоїти розбурханi пристрастi. Надто багато iнших причин для невдоволення мають румуни.