Прага – ОБСЄ визнала парламентські вибори в Казахстані далекими від демократичних стандартів. Три політичні партії провели своїх кандидатів до нижньої палати парламенту Казахстану на виборах минулої неділі. Тепер у Мажилісі будуть засідати представники пропрезидентської «Нур Отан» (до 80%) і близьких до влади «Ак жол» та комуністів (близько 7% кожна). Як і передбачали спостерігачі, казахстанська влада заблокувала проходження до влади опозиційних партій.
ОБСЄ заявила у понеділок, відразу ж після виборів до Мажилісу, що всупереч обіцянкам Астани щодо демократизації роботи нового парламенту вибори 15 січня «не відповідали засадничим принципам демократії».
Виступаючи на прес-конференції в Астані у понеділок, представник місій спостерігачів ОБСЄ Жуау Суаріш заявив: «Не зважаючи на заявлені цілі влади зміцнити демократичні процеси в Казахстані й провести вибори відповідно до зобов’язань країни перед ОБСЄ, нинішні дострокові вибори до парламенту не відповідали фундаментальним демократичним принципам».
Суаріш також висловив жаль, що влада не дозволила значній кількості опозиційних партій взагалі брати участь у цих виборах. Обрані до Мажилісу 15 січня три партії – президентська Народно-демократична партія «Нур Отан» («Світло Батьківщини») (понад 80 відсотків) та Демократична партія Казахстану «Ак Жол» («Світлий шлях») і Комуністична народна партія Казахстану (приблизно по 7 відсотків кожна), й останні дві є фактично провладними.
Вибори стали суворо контрольованою владою кампанією
Глава місії ОБСЄ зі спостережень за виборами Міклош Гарасті заявив в Астані у понеділок, що влада суворо контролювала весь перебіг кампанії виборів до Мажилісу: «Тут були значні обмеження публічних дебатів і доступу до ЗМІ, котрі працювали в умовах самоцензури без будь-якого прояву редакційної незалежності. На жаль, ми стали
свідками суворо контрольованої передвиборної кампанії, у перебігу котрої виборчі права громадян виявилися серйозно обмеженими».
Активісти опозиції оголосили у понеділок, що 17 січня вони організують у центрі Алмати демонстрацію протесту проти нечесних виборів до Мажилісу. Опозиція також заявила про низку порушень з боку влади на цих виборах.
Зі свого боку президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв назвав ці вибори «безпрецедентно відкритими» й «чесними».
Спочатку було заплановано провести парламентські вибори – згідно з терміном – у червні 2012 року, але Назарбаєв розпустив Мажиліс у листопаді 2011 і призначив дострокові вибори на січень 2012-го, щоб зробити парламент багатопартійним.
98 місць у Мажилісі формуються на основі результатів прямого голосування за партійними списками, а ще дев’ять депутатів нижньої палати призначаються Асамблеєю народу Казахстану, котра є дорадчим органом президента Назарбаєва.
Народна партія «Алга» («Вперед») та партія «Руханіят» («Духовність») взагалі не були допущені до цих виборів. А зі списку єдиного справді опозиційного учасника – Загальнонаціональної соціал-демократичної партії «Азат» – влада за кілька днів до 15 січня вилучила її лідера і відому журналістку.
ОБСЄ заявила у понеділок, відразу ж після виборів до Мажилісу, що всупереч обіцянкам Астани щодо демократизації роботи нового парламенту вибори 15 січня «не відповідали засадничим принципам демократії».
Жуау Суаріш
Виступаючи на прес-конференції в Астані у понеділок, представник місій спостерігачів ОБСЄ Жуау Суаріш заявив: «Не зважаючи на заявлені цілі влади зміцнити демократичні процеси в Казахстані й провести вибори відповідно до зобов’язань країни перед ОБСЄ, нинішні дострокові вибори до парламенту не відповідали фундаментальним демократичним принципам».
Суаріш також висловив жаль, що влада не дозволила значній кількості опозиційних партій взагалі брати участь у цих виборах. Обрані до Мажилісу 15 січня три партії – президентська Народно-демократична партія «Нур Отан» («Світло Батьківщини») (понад 80 відсотків) та Демократична партія Казахстану «Ак Жол» («Світлий шлях») і Комуністична народна партія Казахстану (приблизно по 7 відсотків кожна), й останні дві є фактично провладними.
Вибори стали суворо контрольованою владою кампанією
Міклош Гарасті
Глава місії ОБСЄ зі спостережень за виборами Міклош Гарасті заявив в Астані у понеділок, що влада суворо контролювала весь перебіг кампанії виборів до Мажилісу: «Тут були значні обмеження публічних дебатів і доступу до ЗМІ, котрі працювали в умовах самоцензури без будь-якого прояву редакційної незалежності. На жаль, ми стали
Ми стали свідками суворо контрольованої передвиборної кампаніїМіклош Гарасті
Активісти опозиції оголосили у понеділок, що 17 січня вони організують у центрі Алмати демонстрацію протесту проти нечесних виборів до Мажилісу. Опозиція також заявила про низку порушень з боку влади на цих виборах.
Нурсултан Назарбаєв
Зі свого боку президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв назвав ці вибори «безпрецедентно відкритими» й «чесними».
Спочатку було заплановано провести парламентські вибори – згідно з терміном – у червні 2012 року, але Назарбаєв розпустив Мажиліс у листопаді 2011 і призначив дострокові вибори на січень 2012-го, щоб зробити парламент багатопартійним.
98 місць у Мажилісі формуються на основі результатів прямого голосування за партійними списками, а ще дев’ять депутатів нижньої палати призначаються Асамблеєю народу Казахстану, котра є дорадчим органом президента Назарбаєва.
Народна партія «Алга» («Вперед») та партія «Руханіят» («Духовність») взагалі не були допущені до цих виборів. А зі списку єдиного справді опозиційного учасника – Загальнонаціональної соціал-демократичної партії «Азат» – влада за кілька днів до 15 січня вилучила її лідера і відому журналістку.