Здатність людського мозку до осмислення, розуміння і пам’яті розпочинає слабшати у віці 45 років. Цього висновку дійшли британські учені, закінчивши десятилітню серію досліджень, в яких брали участь понад п’ять тисяч чоловіків і дві тисячі жінок.
Деякі подробиці експерименту передала американська телемережа «Фокс Ньюз». Науковці, зокрема, визначили, що ментальні функції мозку демонструють суттєве послаблення у віці від 45 до 49 років.
Результати дослідження свідчать, що процеси послаблення психіки розпочинаються у людини набагато раніше, ніж це уявлялося досі. Психіатр-геронтолог із Каліфорнійського університету Геррі Смолл так прокоментував висновки британських учених: «Деякі моменти старості, над якими часто-густо глузують люди, повністю підтвердилися».
Волонтери, яких обстежували, були тестовані щодо функцій пам’яті, словникового запасу, слуху і зору. Їм також запропонували тексти на пізнання. При цьому дослідники враховували різні рівні освіти учасників експерименту.
Підсумовуючи отримані дані, учені визначили, що у віці 45–49 років зменшення пізнавальних функцій сягало понад трьох з половиною відсотків. У проміжку 65–70 років послаблення мозкових функцій збільшувалось до майже десяти відсотків у чоловіків і понад семи відсотків у жінок. Зі старістю чоловіки психічно слабшають скоріше, ніж жінки.
Як вважають учені, процесам старіння мозку можна успішно протистояти в основному завдяки здоровому способу життя і вживанню здорової їжі, насамперед фруктів і овочів. При цьому необхідно враховувати постійні фізичні вправи, серед яких немало важливими є ті, що посилюють циркуляцію крові до мозку.
Так що заклик – бережіть себе – це не порожні слова. За ними – конкретна і кропітка робота кожного з нас для самих себе.
Секрети довголіття
Інтернет-ресурс Yahoo пропонує нове дослідження проблеми, над якою невтомно працюють учені-геронтологи, а саме: чому одні люди сягають віку понад ста років, а інші згасають набагато раніше? В чому секрети довголіття?
Група американських науковців підібралася до відповіді на ці запитання набагато ближче, ніж це вдавалося їхнім колегам раніше. У центрі уваги учених були, зокрема, чоловік і жінка, які прожили сто чотирнадцять років. Внаслідок вивчення їхніх генетичних структур було визначено, що обидва мали стільки ж генів, які викликають хвороби, що й інші люди.
Приміром, чоловік мав загалом 37 генетичних мутацій, які повинні були привести його до ракового захворювання. У свою чергу жінка мала численні генетичні передумови наразитися на серцеві захворювання, хворобу Альцгаймера або ту-таки онкологію. Однак усі ці хвороби почали проявлятися, коли їй сповнилося 108 років.
За висновками дослідників, довголітні відрізняються тим, що у них є гени, що нівелюють своїх генетичних супротивників-носіїв потенційних хвороб. Оці гени створюють своєрідну групу генетичних захисників, які сприяють довголіттю.
Тож хай завдяки цим генам-захисникам довголіття лихі гени частіше наказують довго жити!
Деякі подробиці експерименту передала американська телемережа «Фокс Ньюз». Науковці, зокрема, визначили, що ментальні функції мозку демонструють суттєве послаблення у віці від 45 до 49 років.
Результати дослідження свідчать, що процеси послаблення психіки розпочинаються у людини набагато раніше, ніж це уявлялося досі. Психіатр-геронтолог із Каліфорнійського університету Геррі Смолл так прокоментував висновки британських учених: «Деякі моменти старості, над якими часто-густо глузують люди, повністю підтвердилися».
Волонтери, яких обстежували, були тестовані щодо функцій пам’яті, словникового запасу, слуху і зору. Їм також запропонували тексти на пізнання. При цьому дослідники враховували різні рівні освіти учасників експерименту.
Підсумовуючи отримані дані, учені визначили, що у віці 45–49 років зменшення пізнавальних функцій сягало понад трьох з половиною відсотків. У проміжку 65–70 років послаблення мозкових функцій збільшувалось до майже десяти відсотків у чоловіків і понад семи відсотків у жінок. Зі старістю чоловіки психічно слабшають скоріше, ніж жінки.
Як вважають учені, процесам старіння мозку можна успішно протистояти в основному завдяки здоровому способу життя і вживанню здорової їжі, насамперед фруктів і овочів. При цьому необхідно враховувати постійні фізичні вправи, серед яких немало важливими є ті, що посилюють циркуляцію крові до мозку.
Так що заклик – бережіть себе – це не порожні слова. За ними – конкретна і кропітка робота кожного з нас для самих себе.
Секрети довголіття
Інтернет-ресурс Yahoo пропонує нове дослідження проблеми, над якою невтомно працюють учені-геронтологи, а саме: чому одні люди сягають віку понад ста років, а інші згасають набагато раніше? В чому секрети довголіття?
Група американських науковців підібралася до відповіді на ці запитання набагато ближче, ніж це вдавалося їхнім колегам раніше. У центрі уваги учених були, зокрема, чоловік і жінка, які прожили сто чотирнадцять років. Внаслідок вивчення їхніх генетичних структур було визначено, що обидва мали стільки ж генів, які викликають хвороби, що й інші люди.
Приміром, чоловік мав загалом 37 генетичних мутацій, які повинні були привести його до ракового захворювання. У свою чергу жінка мала численні генетичні передумови наразитися на серцеві захворювання, хворобу Альцгаймера або ту-таки онкологію. Однак усі ці хвороби почали проявлятися, коли їй сповнилося 108 років.
За висновками дослідників, довголітні відрізняються тим, що у них є гени, що нівелюють своїх генетичних супротивників-носіїв потенційних хвороб. Оці гени створюють своєрідну групу генетичних захисників, які сприяють довголіттю.
Тож хай завдяки цим генам-захисникам довголіття лихі гени частіше наказують довго жити!