Київ – В Україні влада навіть футбол намагається використовувати у політичних цілях. Ідеться про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо забезпечення громадського порядку та безпеки до, під час та після проведення футбольних матчів), який зареєстрував у Верховній Раді заступник голови фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко. Цей закон покликаний, в першу чергу, як і його попередник – про захист персональних даних, що набув чинності 1 січня, – ще більше закрутити на законодавчому рівні гайки несвободи в сучасному інформаційному українському суспільстві.
У тексті законопроекту, з яким можна ознайомитися на офіційному сайті парламенту, пропонується розділ 14 Кодексу про адміністративні правопорушення доповнити статтею 173-4 такого змісту: «Скандування ксенофобського, расистського, антисемітського, дискримінаційного характеру або демонстрація плакатів, банерів, прапорів, штандартів, у тому числі політичного характеру, та інших носіїв, що зачіпають честь і гідність офіційних осіб, арбітрів, які проводять спортивні змагання, команди суперника, вболівальників команди суперника, або інших осіб до, під час та після проведення спортивних змагань».
За це все законопроектом Вадима Колесніченка пропонується ввести покарання у вигляді стягнення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів або арешту на строк до 15 діб. Одночасно в проекті закону чомусь ані слова не сказано про антидержавні і антиукраїнські лозунги і плакати. Однак не в цьому головне.
Тести для влади
Адже використовуючи як привід підготовку до чемпіонату Європи з футболу, а також і те, що в українському законодавстві існують суттєві прогалини регулювання в суспільстві обігу інформації, ця законодавча ініціатива регіоналів націлена на обмеження висловлювань в публічних місцях. Наразі на матчах з футболу, які, безперечно, беручи до уваги їхню масовість та висвітлюваність у засобах масової інформації (в першу чергу, на телебаченні), що може викликати суттєвий резонанс як в Україні, так і у світі.
Беручи до уваги «специфічність» української правової системи та системи правоохоронних органів в цілому, а також недосконалість законів, що регулюють процеси в інформаційному суспільстві, можна вже зараз передбачити, що ці закони будуть використані в першу чергу для політичної боротьби. Боротьби, власне, за владу. Незалежно від того, чи постраждають від нього фани тієї або іншої команди, чи потім – постфактум, можуть бути притягнуті до відповідальності ті чи інші політичні сили, які начебто стояли за цим актом.
Найбільш тривожним симптомом є те, що режим регіоналів, очолюваний Віктором Януковичем, використовуючи демократичні гасла і цінності дотримання демократичних свобод та дотримання порядку, а також посилаючись на законодавства в цій царині, які діють в європейських країнах, робить усе з точністю до навпаки. Оскільки всі ми добре пам’ятаємо використання спецназу проти футбольних фанатів, яке було визнане самим керівництвом МВС незаконним, і кадри, що зафіксували побиття шістнадцятирічної дівчини, яка поводилася абсолютно адекватно, що обійшли увесь світ.
На жаль, це не поодинокий випадок, а сумна реєстрація націленості правоохоронних органів і правової системи в цілому на придушення громадянина, відбирання у нього демократичних свобод і прав під виглядом їхнього дотримання.
Ілюзії режиму «януковичів»
Проте, попри всі старання як законодавців, так і політичної тусовки регіоналів, їхні сподівання на те, що суспільство при цьому стане більш керованим і вони зможуть продовжити свій термін перебування при владі, на мій погляд, є не більш ніж ілюзією. Бо вже зараз українське суспільство демонструє хоча і не агресивні, але цілком точні і потужні посили стосовно неприйняття як цієї інформаційної політики регіоналів, так і всієї їхньої політики в цілому.
І, мабуть, найбільшим шоком для режиму «януковичів» є те, що таке неприйняття відбувається на лише в центральних і західних областях України, а й у південно-східних регіонах, і навіть певною мірою на південному сході. Це вибиває аргументи нинішньої «донецької» влади, яка намагається пояснити нелюбов до себе згубним впливом на Україну націоналістичної галицької громади.
У нормальному демократичному суспільстві і за влади, що адекватно оцінює відгук суспільства як поцінування своєї політики, неприйняття суспільством напряму цього спрямування мало б викликати якщо не зміну курсу, то принаймні необхідність замислитись над тим, що відбувається.
Але навряд чи це відбудеться за влади «донецьких», тому що ті органи регіональної влади, які б мали відповідати за роботу аналітичних штабів, працюють радше на окозамилювання та пропаганду, ніж на аналіз. І тому стосовно цього закону, швидше за все, буде розіграна карта, яка усім вже надокучила – маса поправок, навіть зміна назви і автора закону. Можливе навіть ветування цього закону Віктором Януковичем для того, аби показати його дбання про демократію, проте закон буде в тому чи іншому вигляді зрештою прийнятий. І буде спроба використати його проти українського суспільства та опозиції зокрема.
Але це все підштовхне до повної дискредитації режиму «януковичів» та викличе процеси, які змусять цю владу піти – що було б краще для всіх.
Не можна примусити себе любити
Очевидно, що в Україні і в Європі очікували більшої відкритості режиму «януковичів», зумовленої чемпіонатом з футболу, а виходить усе навпаки. Прикриваючись цим чемпіонатом, «донецька» влада вдаватиметься до нових репресій проти інакодумців, під димовою завісою необхідності підтримувати порядок в Україні під час цих спортивних змагань.
Власне, це й буде черговим тестом для українців. І в подальшому дуже багато залежатиме від того, чи підкориться українське суспільство такому приниженню з боку «януковичів», чи сприйме явне обмеження свободи висловлювань.
Режим дуже боїться, що українські вболівальники під час футбольних матчів, які обов’язково планує відвідувати Янукович, проскандують йому все те, що про нього думають. Проте можна вже зараз прогнозувати, що ніякі драконівські закони і заборони не стримають від цього українських уболівальників.
Хоча, знаючи, що «донецька» влада завжди повторює дії своїх опонентів, можна зробити припущення, що на футбольних аренах України будуть залучені найманці – «донбасята», які за командою скандуватимуть «Янукович, Янукович…», і при цьому з ентузіазмом будуть наплескувати відомий ритм, що є популярним серед уболівальників футбольних арен.
Очевидно, що будь-який правитель, який хоче, щоб його любили і не освистували публічно, має це заслужити у свого народу. Янукович у цьому сенсі ніяк не може стати винятком. Адже не можна ніякими законами та заборонами змусити себе полюбити. Можна політично зґвалтувати народ, однак ніколи не варто очікувати за це любові й поваги до себе…
Віктор Каспрук – незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
У тексті законопроекту, з яким можна ознайомитися на офіційному сайті парламенту, пропонується розділ 14 Кодексу про адміністративні правопорушення доповнити статтею 173-4 такого змісту: «Скандування ксенофобського, расистського, антисемітського, дискримінаційного характеру або демонстрація плакатів, банерів, прапорів, штандартів, у тому числі політичного характеру, та інших носіїв, що зачіпають честь і гідність офіційних осіб, арбітрів, які проводять спортивні змагання, команди суперника, вболівальників команди суперника, або інших осіб до, під час та після проведення спортивних змагань».
За це все законопроектом Вадима Колесніченка пропонується ввести покарання у вигляді стягнення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів або арешту на строк до 15 діб. Одночасно в проекті закону чомусь ані слова не сказано про антидержавні і антиукраїнські лозунги і плакати. Однак не в цьому головне.
Тести для влади
Адже використовуючи як привід підготовку до чемпіонату Європи з футболу, а також і те, що в українському законодавстві існують суттєві прогалини регулювання в суспільстві обігу інформації, ця законодавча ініціатива регіоналів націлена на обмеження висловлювань в публічних місцях. Наразі на матчах з футболу, які, безперечно, беручи до уваги їхню масовість та висвітлюваність у засобах масової інформації (в першу чергу, на телебаченні), що може викликати суттєвий резонанс як в Україні, так і у світі.
Беручи до уваги «специфічність» української правової системи та системи правоохоронних органів в цілому, а також недосконалість законів, що регулюють процеси в інформаційному суспільстві, можна вже зараз передбачити, що ці закони будуть використані в першу чергу для політичної боротьби. Боротьби, власне, за владу. Незалежно від того, чи постраждають від нього фани тієї або іншої команди, чи потім – постфактум, можуть бути притягнуті до відповідальності ті чи інші політичні сили, які начебто стояли за цим актом.
Найбільш тривожним симптомом є те, що режим регіоналів, очолюваний Віктором Януковичем, використовуючи демократичні гасла і цінності дотримання демократичних свобод та дотримання порядку, а також посилаючись на законодавства в цій царині, які діють в європейських країнах, робить усе з точністю до навпаки. Оскільки всі ми добре пам’ятаємо використання спецназу проти футбольних фанатів, яке було визнане самим керівництвом МВС незаконним, і кадри, що зафіксували побиття шістнадцятирічної дівчини, яка поводилася абсолютно адекватно, що обійшли увесь світ.
На жаль, це не поодинокий випадок, а сумна реєстрація націленості правоохоронних органів і правової системи в цілому на придушення громадянина, відбирання у нього демократичних свобод і прав під виглядом їхнього дотримання.
Ілюзії режиму «януковичів»
Проте, попри всі старання як законодавців, так і політичної тусовки регіоналів, їхні сподівання на те, що суспільство при цьому стане більш керованим і вони зможуть продовжити свій термін перебування при владі, на мій погляд, є не більш ніж ілюзією. Бо вже зараз українське суспільство демонструє хоча і не агресивні, але цілком точні і потужні посили стосовно неприйняття як цієї інформаційної політики регіоналів, так і всієї їхньої політики в цілому.
І, мабуть, найбільшим шоком для режиму «януковичів» є те, що таке неприйняття відбувається на лише в центральних і західних областях України, а й у південно-східних регіонах, і навіть певною мірою на південному сході. Це вибиває аргументи нинішньої «донецької» влади, яка намагається пояснити нелюбов до себе згубним впливом на Україну націоналістичної галицької громади.
У нормальному демократичному суспільстві і за влади, що адекватно оцінює відгук суспільства як поцінування своєї політики, неприйняття суспільством напряму цього спрямування мало б викликати якщо не зміну курсу, то принаймні необхідність замислитись над тим, що відбувається.
Але навряд чи це відбудеться за влади «донецьких», тому що ті органи регіональної влади, які б мали відповідати за роботу аналітичних штабів, працюють радше на окозамилювання та пропаганду, ніж на аналіз. І тому стосовно цього закону, швидше за все, буде розіграна карта, яка усім вже надокучила – маса поправок, навіть зміна назви і автора закону. Можливе навіть ветування цього закону Віктором Януковичем для того, аби показати його дбання про демократію, проте закон буде в тому чи іншому вигляді зрештою прийнятий. І буде спроба використати його проти українського суспільства та опозиції зокрема.
Але це все підштовхне до повної дискредитації режиму «януковичів» та викличе процеси, які змусять цю владу піти – що було б краще для всіх.
Не можна примусити себе любити
Очевидно, що в Україні і в Європі очікували більшої відкритості режиму «януковичів», зумовленої чемпіонатом з футболу, а виходить усе навпаки. Прикриваючись цим чемпіонатом, «донецька» влада вдаватиметься до нових репресій проти інакодумців, під димовою завісою необхідності підтримувати порядок в Україні під час цих спортивних змагань.
Власне, це й буде черговим тестом для українців. І в подальшому дуже багато залежатиме від того, чи підкориться українське суспільство такому приниженню з боку «януковичів», чи сприйме явне обмеження свободи висловлювань.
Режим дуже боїться, що українські вболівальники під час футбольних матчів, які обов’язково планує відвідувати Янукович, проскандують йому все те, що про нього думають. Проте можна вже зараз прогнозувати, що ніякі драконівські закони і заборони не стримають від цього українських уболівальників.
Хоча, знаючи, що «донецька» влада завжди повторює дії своїх опонентів, можна зробити припущення, що на футбольних аренах України будуть залучені найманці – «донбасята», які за командою скандуватимуть «Янукович, Янукович…», і при цьому з ентузіазмом будуть наплескувати відомий ритм, що є популярним серед уболівальників футбольних арен.
Очевидно, що будь-який правитель, який хоче, щоб його любили і не освистували публічно, має це заслужити у свого народу. Янукович у цьому сенсі ніяк не може стати винятком. Адже не можна ніякими законами та заборонами змусити себе полюбити. Можна політично зґвалтувати народ, однак ніколи не варто очікувати за це любові й поваги до себе…
Віктор Каспрук – незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода