Прага – Західні газети прогнозують, що у разі відмови України виконувати ультиматуми Росії щодо поступок Києва у відповідь на зменшення ціни на російське блакитне паливо зростає ризик краху економіки України. Аналітики зауважують, що ЄС дуже неохоче реагує на цю газову суперечку Москви і Києва і може зреагувати на неї лише із реальністю загрози нових зривів постачання газу до Європи. Деякі з експертів не виключають, що на черговому раунді переговорів 15 січня Росія і Україна реально обговорять умови здачі української ГТС під контроль російського «Газпрому». Газети також звертають увагу, що влада Президента Віктора Януковича намагається підготувати громадську думку до зміни нинішнього законодавства щодо недоторканності української ГТС як національної святині. Йдеться також про те, що Янукович не здатний вистояти перед дедалі більшим газовим тиском Кремля.
Енергетичний аналітик з американського видання «Джеймстаун Фаундейшен» Владімір Сокор вважає, що «українська влада не витримує тиску на переговорах з «Газпромом», і не виключає, що Президент Віктора Янукович готується до здачі російському газовому монополістові української газотранспортної системи, через яку проходить 80 відсотків постачання російського газу до Європи. Сокор зауважує, що «Президент Янукович і його уряд готують політичний і законодавчий ґрунт для передачі української ГТС під російський контроль як основи комплексної оборудки з «Газпромом». Тут наголошується, що 22 тисячі кілометрів української ГТС, яка перекачує щорічно майже 120 мільярдів кубічних метрів блакитного палива, з кожним роком стають все більш зношеними і потребують масштабних інвестицій для модернізації, що їх готовий надати «Газпром» у разі встановлення контролю над цією ГТС. Також ціна на російський газ з цього року сягнула непідйомних для України 416 доларів за тисячу кубів цього палива. «Північний потік» ослабив позиції Києва, загроза реалізації Москвою «Південного потоку» ще більше ізолює Україну на газовому ринку Європи. Владімір Сокор вважає, що саме 15 січня продовження газових переговорів Москви і Києва стане вирішальним для долі української ГТС. Серйозною перешкодою для Партії регіонів у зміні законодавства щодо ГТС є позиція БЮТ і самої Юлії Тимошенко, які категорично проти приватизації і здачі ГТС Росії. Сокор зауважує, що «Янукович і його уряд в паніці щодо нинішньої ціни на газ, вони бояться реалізації Росією «Південного потоку», хоча ще мають час, щоб добре продумати все перед наближенням до Москви».
Агентство «Ройтерз» наголошує на новому загостренні газової суперечки між Москвою і Києвом останніми днями, коли Кремль категорично відкинув заяви українських чинників щодо намірів значно скоротити поставки російського газу. «Газпром» наполягає на виконанні Україною контракту від січня 2009 року за схемою «бери і плати», коли українська сторона має щороку платити не менше як за 33 мільярди кубічних метрів російського блакитного палива. Українська ж сторона заявляє, що вона хоче у 2012 році скоротити постачання з Росії з 40 до 27 мільярдів кубів. Агентство відзначає: «У середу Україна і Росія зіштовхнулися лобами у зв’язку з планами Києва скоротити обсяг закупівлі російського газу, що дуже нагадує ситуацію, внаслідок якої було тимчасово перерване постачання російського газу до Європи». Видання також цитує українського прем’єра Миколу Азарова: «Російські партнери не бажають змінювати умови горезвісного газового контракту, він їх повністю влаштовує». Азаров також вважає, що така позиція не личить стратегічному партнерові, яким є Росія для Києва.
Брюссельський аналітик Аманда Пол наголошує на сторінках EUObserver, що «зниження ціни на російський газ Москва пропонує водночас із суворими вимогами»: «Як виглядає, Москва вимагає від України приєднатися до її нового Євразійського союзу, анулювати членство Києва в Енергетичному співтоваристві ЄС, сформувати газовий консорціум лише з Москвою (без ЄС) та забути про угоду щодо зони вільної торгівлі з ЄС». Якщо ж Росія триматиметься угоди від 2009 року, то це загрожує крахом української економіки, попереджає Аманда Пол. Цей аналітик також вказує, що «Україна розчарована нестачею підтримки з боку ЄС, коли солідарність в енергетичних питаннях – це юридичний обов’язок, згідно зі статутом Енергетичного товариства ЄС». «Нині ж ЄС не бажає втручатися, розглядаючи суперечку між Москвою і Києвом як двосторонню, – наголошує вона. – Не виключено, що лише загроза транзиту газу до ЄС, що зачіпає безпосередньо Європу, змусить Брюссель втрутитися». Аманда Пол також вважає, що Києву у даній ситуації «вже досить ховати голову в пісок», а необхідно визнати завершення своєї монополії на газове постачання до ЄС та варто переходити до реальної диверсифікації енергетичного постачання, збільшення частки інших енергоносіїв із внутрішніх джерел.
Енергетичний аналітик з американського видання «Джеймстаун Фаундейшен» Владімір Сокор вважає, що «українська влада не витримує тиску на переговорах з «Газпромом», і не виключає, що Президент Віктора Янукович готується до здачі російському газовому монополістові української газотранспортної системи, через яку проходить 80 відсотків постачання російського газу до Європи. Сокор зауважує, що «Президент Янукович і його уряд готують політичний і законодавчий ґрунт для передачі української ГТС під російський контроль як основи комплексної оборудки з «Газпромом». Тут наголошується, що 22 тисячі кілометрів української ГТС, яка перекачує щорічно майже 120 мільярдів кубічних метрів блакитного палива, з кожним роком стають все більш зношеними і потребують масштабних інвестицій для модернізації, що їх готовий надати «Газпром» у разі встановлення контролю над цією ГТС. Також ціна на російський газ з цього року сягнула непідйомних для України 416 доларів за тисячу кубів цього палива. «Північний потік» ослабив позиції Києва, загроза реалізації Москвою «Південного потоку» ще більше ізолює Україну на газовому ринку Європи. Владімір Сокор вважає, що саме 15 січня продовження газових переговорів Москви і Києва стане вирішальним для долі української ГТС. Серйозною перешкодою для Партії регіонів у зміні законодавства щодо ГТС є позиція БЮТ і самої Юлії Тимошенко, які категорично проти приватизації і здачі ГТС Росії. Сокор зауважує, що «Янукович і його уряд в паніці щодо нинішньої ціни на газ, вони бояться реалізації Росією «Південного потоку», хоча ще мають час, щоб добре продумати все перед наближенням до Москви».
Агентство «Ройтерз» наголошує на новому загостренні газової суперечки між Москвою і Києвом останніми днями, коли Кремль категорично відкинув заяви українських чинників щодо намірів значно скоротити поставки російського газу. «Газпром» наполягає на виконанні Україною контракту від січня 2009 року за схемою «бери і плати», коли українська сторона має щороку платити не менше як за 33 мільярди кубічних метрів російського блакитного палива. Українська ж сторона заявляє, що вона хоче у 2012 році скоротити постачання з Росії з 40 до 27 мільярдів кубів. Агентство відзначає: «У середу Україна і Росія зіштовхнулися лобами у зв’язку з планами Києва скоротити обсяг закупівлі російського газу, що дуже нагадує ситуацію, внаслідок якої було тимчасово перерване постачання російського газу до Європи». Видання також цитує українського прем’єра Миколу Азарова: «Російські партнери не бажають змінювати умови горезвісного газового контракту, він їх повністю влаштовує». Азаров також вважає, що така позиція не личить стратегічному партнерові, яким є Росія для Києва.
Брюссельський аналітик Аманда Пол наголошує на сторінках EUObserver, що «зниження ціни на російський газ Москва пропонує водночас із суворими вимогами»: «Як виглядає, Москва вимагає від України приєднатися до її нового Євразійського союзу, анулювати членство Києва в Енергетичному співтоваристві ЄС, сформувати газовий консорціум лише з Москвою (без ЄС) та забути про угоду щодо зони вільної торгівлі з ЄС». Якщо ж Росія триматиметься угоди від 2009 року, то це загрожує крахом української економіки, попереджає Аманда Пол. Цей аналітик також вказує, що «Україна розчарована нестачею підтримки з боку ЄС, коли солідарність в енергетичних питаннях – це юридичний обов’язок, згідно зі статутом Енергетичного товариства ЄС». «Нині ж ЄС не бажає втручатися, розглядаючи суперечку між Москвою і Києвом як двосторонню, – наголошує вона. – Не виключено, що лише загроза транзиту газу до ЄС, що зачіпає безпосередньо Європу, змусить Брюссель втрутитися». Аманда Пол також вважає, що Києву у даній ситуації «вже досить ховати голову в пісок», а необхідно визнати завершення своєї монополії на газове постачання до ЄС та варто переходити до реальної диверсифікації енергетичного постачання, збільшення частки інших енергоносіїв із внутрішніх джерел.