Івано-Франківськ – Сесія Івано-Франківської обласної ради проголосила нинішній рік роком Олекси Гірника. Урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження дисидента і політв’язня плануються і на Черкащині. А от всеукраїнського відзначення, мабуть, не буде.
Довгий час вчинок Олекси Гірника замовчувався. Навіть рідні не одразу і не від офіційних осіб дізналися правду.
Інженер із Калуша, якого переслідував і польський, і сталінський режими, у 1978 році на Чернечій горі у Каневі здійснив акт самоспалення, попередньо розкидавши листівки. Це був протест проти русифікації.
Про вчинок Олекси Гірника першим розповідало Радіо Свобода, газетні публікації з’явилися лише в незалежній Україні. У 2007 році йому присвоєно звання Героя України.
Для парламентарів Гірник – не герой
З пропозицією відзначення 100-річчя Гірника на всеукраїнському рівні прикарпатські політики зверталися до Верховної Ради. Але парламентарі двічі відхиляли цю пропозицію і навряд чи змінять думку, сказав Радіо Свобода син дисидента, колишній народний депутат Євген Гірник.
«До Верховної Ради немає сенсу звертатися. Там поступила чітка команда ігнорувати, не приймати. Теоретично така можливість ще існує, бо депутат Карпук і ще декілька розробили комплекс відзначення ювілейних дат в 2012 році, туди також включене ім’я Олекси Гірника. Але, думаю, його просто викинуть звідти. Не хоче парламентська більшість визнавати Олексу Гірника», – переконаний керівник Фундації Олекси Гірника Євген Гірник.
Хоча аргументів проти як таких не було. Парламентарі від Прикарпаття підтримали пропозицію земляків. А народний депутат-регіонал Ігор Зварич пробував пояснити позицію своїх однопартійців тим, що людей, які себе спалювали, було чимало – мовляв, «всіх їх героями робити не варто».
Пропозицію регіонала Володимира Зубанова перенести відзначення на регіональний рівень Євген Гірник називає некоректною. За його словами, все одно ця дата матиме всеукраїнський характер, бо «свій вчинок він зробив не на площі Ринок у Львові, і навіть не на Хрещатику чи на майдані Незалежності, а все-таки прийшов до Шевченка». «Це вчинок всеукраїнський», – наголошує він.
А Прикарпаття вшановуватиме земляка на регіональному рівні. На березень-квітень заплановані урочистості в Богородчанах, де народився Олекса Гірник, у Калуші, де жив, в Івано-Франківську, де вчився в гімназії.
Після чотирирічної тяганини вирішилося питання з оновленням пам’ятного знаку Олексі Гірнику у Калуші – з обласного бюджету на це буде виділено 124 тисячі гривень. Відкриють його якраз у день народження дисидента – 28 березня.
А от створення музею визвольних змагань імені Олекси Гірника в Богородчанах переноситься на невизначений час.
За словами відомого на Прикарпатті композитора-пісняра, журналіста, депутата обласної ради Богдана Кучера, особлива складова заходів – просвітницька: перевидання книг Михайла Іщенка «Спалився за Україну» та Василя Бабія «Вогонь безсмертя», тиражування фільму про Гірника.
«Проведення вечорів пам’яті, вечорів патріотичного виховання, видання книг, радіо-, телевізійних програм. Тому що ми повинні знати своїх героїв. Акт самоспалення Олекси Гірника – це як вияв певної внутрішньої свободи у відповідний час», – каже Богдан Кучер.
Тим часом на Черкащині створений громадський комітет з відзначення 100-річчя Олекси Гірника. Саме у Каневі, на Тарасовій горі, 21 січня відбудуться перші урочистості – у день 34-ї річниці, як Олекса Гірник «спалив себе за Україну».
Довгий час вчинок Олекси Гірника замовчувався. Навіть рідні не одразу і не від офіційних осіб дізналися правду.
Інженер із Калуша, якого переслідував і польський, і сталінський режими, у 1978 році на Чернечій горі у Каневі здійснив акт самоспалення, попередньо розкидавши листівки. Це був протест проти русифікації.
Про вчинок Олекси Гірника першим розповідало Радіо Свобода, газетні публікації з’явилися лише в незалежній Україні. У 2007 році йому присвоєно звання Героя України.
Євген Гірник
Для парламентарів Гірник – не герой
З пропозицією відзначення 100-річчя Гірника на всеукраїнському рівні прикарпатські політики зверталися до Верховної Ради. Але парламентарі двічі відхиляли цю пропозицію і навряд чи змінять думку, сказав Радіо Свобода син дисидента, колишній народний депутат Євген Гірник.
«До Верховної Ради немає сенсу звертатися. Там поступила чітка команда ігнорувати, не приймати. Теоретично така можливість ще існує, бо депутат Карпук і ще декілька розробили комплекс відзначення ювілейних дат в 2012 році, туди також включене ім’я Олекси Гірника. Але, думаю, його просто викинуть звідти. Не хоче парламентська більшість визнавати Олексу Гірника», – переконаний керівник Фундації Олекси Гірника Євген Гірник.
Хоча аргументів проти як таких не було. Парламентарі від Прикарпаття підтримали пропозицію земляків. А народний депутат-регіонал Ігор Зварич пробував пояснити позицію своїх однопартійців тим, що людей, які себе спалювали, було чимало – мовляв, «всіх їх героями робити не варто».
Пропозицію регіонала Володимира Зубанова перенести відзначення на регіональний рівень Євген Гірник називає некоректною. За його словами, все одно ця дата матиме всеукраїнський характер, бо «свій вчинок він зробив не на площі Ринок у Львові, і навіть не на Хрещатику чи на майдані Незалежності, а все-таки прийшов до Шевченка». «Це вчинок всеукраїнський», – наголошує він.
Листівки, які Олекса Гірник розкидав на Чернечій горі у Каневі перед самоспаленням
Оновлять пам’ятний знак, а музею поки що не будеА Прикарпаття вшановуватиме земляка на регіональному рівні. На березень-квітень заплановані урочистості в Богородчанах, де народився Олекса Гірник, у Калуші, де жив, в Івано-Франківську, де вчився в гімназії.
Після чотирирічної тяганини вирішилося питання з оновленням пам’ятного знаку Олексі Гірнику у Калуші – з обласного бюджету на це буде виділено 124 тисячі гривень. Відкриють його якраз у день народження дисидента – 28 березня.
А от створення музею визвольних змагань імені Олекси Гірника в Богородчанах переноситься на невизначений час.
За словами відомого на Прикарпатті композитора-пісняра, журналіста, депутата обласної ради Богдана Кучера, особлива складова заходів – просвітницька: перевидання книг Михайла Іщенка «Спалився за Україну» та Василя Бабія «Вогонь безсмертя», тиражування фільму про Гірника.
«Проведення вечорів пам’яті, вечорів патріотичного виховання, видання книг, радіо-, телевізійних програм. Тому що ми повинні знати своїх героїв. Акт самоспалення Олекси Гірника – це як вияв певної внутрішньої свободи у відповідний час», – каже Богдан Кучер.
Тим часом на Черкащині створений громадський комітет з відзначення 100-річчя Олекси Гірника. Саме у Каневі, на Тарасовій горі, 21 січня відбудуться перші урочистості – у день 34-ї річниці, як Олекса Гірник «спалив себе за Україну».