Нівель – Традиційний десерт на свят-вечір у франкомовних Канаді, Франції та Бельгії називають «бюш-де-Ноель», що означає «різдвяне поліно». Власне, цей шоколадний рулет зовні справді нагадує дровину і має давню, ще дохристиянську традицію. Цього року бельгійські кондитери приготували «різдвяне поліно» завдовжки понад 372 метри. Досягнення зафіксували офіційно, вписавши його до Книги рекордів Гіннеса.
Лише четверо кондитерів працювали над приготуванням цього велетенського «бюш-де Ноель». Двадцять дві години роботи без перерви на сон та відпочинок – і результат, оголошений судовиконавцем Фредеріком Нойоном: «Триста сімдесят два метри двадцять сім сантиметрів. Тепер я офіційно констатую цей факт, який буде у розпорядженні Книги Гіннеса».
Попередні рекорди упродовж двох останніх років встановлювали у французькому містечку Бруєр. У 2009 році для 250-метрового десерту французьким пекарям, кондитерам та кухарям знадобилося 4 тисячі яєць, 200 кілограмів цукру, 150 кілограмів масла та близько сотні кілограм борошна.
Тим часом, кожного разу свідками цих рекордів була ще й численна публіка, яка з нетерпінням чекала головного моменту – куштування «різдвяного поліна». Жозіан Коенберг, одна із сотень присутніх мешканців Нівеля, де бельгійці й випікали цей величезний шоколадний рулет, із захопленням спостерігала за роботою кондитерів.
«Приготування за участі всієї команди просто неймовірні. У мене не вистачає слів. Я чекатиму до самого кінця, аби й самій з’їсти шматок»,– каже Жозіан.
Традиція походить з дохристиянського «свята вогню»
Як кажуть місцеві етнографи, походження традиції готувати «різдвяне поліно», пов’язане із дохристиянським звичаєм, коли спалювали велику дерев’яну дровину на «святі вогню» під час зимового рівнодення.
Згодом, на Різдво Христове у печі підтримували горіння головешки, що тліла аж до настання нового року.
Бельгійка Магалі Раду має ще одну версію походження цієї солодкої традиції: «Колись на Різдво моя мати мені розповідала, що у французькому регіоні Бургундії на святвечір батьки наказували дітям йти до своїх кімнат помолитися і просити Бога, щоб поліно дало їм цукерок, – пояснює вона. – Поки дітей не було, батьки прив’язували до поліна солодощі, сушені фрукти чи горіхи. Діти вірили, що саме поліно їх винагородило за молитви».
Нинішні велетенські «різдвяні поліна», як у Франції, так і в Бельгії мають ще й іншу християнську мету. Всі гроші, отримані від їх розпродажу, традиційно передають благодійним організаціям.
Лише четверо кондитерів працювали над приготуванням цього велетенського «бюш-де Ноель». Двадцять дві години роботи без перерви на сон та відпочинок – і результат, оголошений судовиконавцем Фредеріком Нойоном: «Триста сімдесят два метри двадцять сім сантиметрів. Тепер я офіційно констатую цей факт, який буде у розпорядженні Книги Гіннеса».
Попередні рекорди упродовж двох останніх років встановлювали у французькому містечку Бруєр. У 2009 році для 250-метрового десерту французьким пекарям, кондитерам та кухарям знадобилося 4 тисячі яєць, 200 кілограмів цукру, 150 кілограмів масла та близько сотні кілограм борошна.
Тим часом, кожного разу свідками цих рекордів була ще й численна публіка, яка з нетерпінням чекала головного моменту – куштування «різдвяного поліна». Жозіан Коенберг, одна із сотень присутніх мешканців Нівеля, де бельгійці й випікали цей величезний шоколадний рулет, із захопленням спостерігала за роботою кондитерів.
«Приготування за участі всієї команди просто неймовірні. У мене не вистачає слів. Я чекатиму до самого кінця, аби й самій з’їсти шматок»,– каже Жозіан.
Традиція походить з дохристиянського «свята вогню»
Як кажуть місцеві етнографи, походження традиції готувати «різдвяне поліно», пов’язане із дохристиянським звичаєм, коли спалювали велику дерев’яну дровину на «святі вогню» під час зимового рівнодення.
Згодом, на Різдво Христове у печі підтримували горіння головешки, що тліла аж до настання нового року.
Бельгійка Магалі Раду має ще одну версію походження цієї солодкої традиції: «Колись на Різдво моя мати мені розповідала, що у французькому регіоні Бургундії на святвечір батьки наказували дітям йти до своїх кімнат помолитися і просити Бога, щоб поліно дало їм цукерок, – пояснює вона. – Поки дітей не було, батьки прив’язували до поліна солодощі, сушені фрукти чи горіхи. Діти вірили, що саме поліно їх винагородило за молитви».
Нинішні велетенські «різдвяні поліна», як у Франції, так і в Бельгії мають ще й іншу християнську мету. Всі гроші, отримані від їх розпродажу, традиційно передають благодійним організаціям.