Сімферополь – В Криму прокуратура порушила кримінальну справу за фактом незаконної приватизації приміщення, де раніше розташовувалася мечеть. Проте, в Духовному управлінні мусульман Криму кажуть, що насправді мова не йде про повернення цієї будівлі віруючим. Там стверджують, що влада, як правило, переслідує власні комерційні інтереси, а кримські мусульмани продовжують зіштовхуватися з проблемами і перешкодами під час поверненням культових споруд.
Формально прокуратура порушила кримінальну справу за фактом незаконної приватизації кінотеатру імені Франка в Алупці. Саме на його місці більше ста років стояла мечеть з мінаретом, яку у 30 роки минулого століття комуністи перебудували на клуб, а потім і на кінотеатр.
Місцева мусульманська громада у середині 90 років звернулася до влади Великої Ялти з проханням передати це приміщення для відновлення культової споруди. За даними редактора газети «Алубіка» Рагіма Гумбатова, з часом міські чиновники вже були готові повернути будівлю, однак тодішній мер Алупки скористався зміною влади і домігся приватизації кінотеатру. Його приміщення стало використовуватися як нічний клуб.
За даними «Алубіки», раніше правоохоронці провели перевірку законності приватизації цього об'єкта в історичному центрі Алупки, для чого вилучили документацію у Фонді комунального майна. Зараз ведеться слідство, але у Духовному управлінні мусульман Криму не плекають великих сподівань на відновлення історичної справедливості та виконання президентського указу про повернення релігійним організаціям відібраних у радянські часи культових споруд і майна.
Для місцевої влади комерція важливіше?
Заступник муфтія мусульман автономії аджі Айдер Ісмаїлов каже, що таких випадків, коли культовий об’єкт або земля, де він був розташований, передані приватним особам чи юридичним структурам, у Криму дуже багато: «Нажаль, місцеві органи влади не завжди в законному порядку переконуються, чи це культовий об’єкт, чи ні. Потім це переходить у правову площину і дуже довгі, затяжні судові процеси. Якщо людина приватизувала такий об’єкт, то виселення, розселення, повернення коштів ще більше ускладнює таку ситуацію. Звичайно, це викликає певну напругу».
Зараз Духовне управління веде тривалу судову тяганину за одне із медресе у Бахчисараї. У радянські часи там розташували консервний завод і міськрада приватизувала його саме як комерційний об’єкт. Кінця цьому судовому процесу не видно, а його перспективи неясні – каже аджі Айдер Ісмаїлов. В Духовному управлінні мусульман Криму нарікають на байдуже, а часом і вороже ставлення представників влади до проблем та потреб мусульман.
До адміністративної реформи 2010 року питаннями відносин релігійних і владних структур займався Комітет у справах релігії при Раді міністрів АРК. Після його ліквідації, ці функції передали Міністерству культури автономії. Однак, його співробітники повідомили Радіо Свобода, що лише в останні дні 2011 року уряд затвердив структуру міністерства і лише зараз там створено Відділ з питань релігії. Яким чином впливатиме ця структура на вирішення проблем, з якими зіштовхуються кримські мусульмани у процесі повернення культових споруд, наразі невідомо.
Формально прокуратура порушила кримінальну справу за фактом незаконної приватизації кінотеатру імені Франка в Алупці. Саме на його місці більше ста років стояла мечеть з мінаретом, яку у 30 роки минулого століття комуністи перебудували на клуб, а потім і на кінотеатр.
Місцева мусульманська громада у середині 90 років звернулася до влади Великої Ялти з проханням передати це приміщення для відновлення культової споруди. За даними редактора газети «Алубіка» Рагіма Гумбатова, з часом міські чиновники вже були готові повернути будівлю, однак тодішній мер Алупки скористався зміною влади і домігся приватизації кінотеатру. Його приміщення стало використовуватися як нічний клуб.
За даними «Алубіки», раніше правоохоронці провели перевірку законності приватизації цього об'єкта в історичному центрі Алупки, для чого вилучили документацію у Фонді комунального майна. Зараз ведеться слідство, але у Духовному управлінні мусульман Криму не плекають великих сподівань на відновлення історичної справедливості та виконання президентського указу про повернення релігійним організаціям відібраних у радянські часи культових споруд і майна.
Для місцевої влади комерція важливіше?
Місцеві органи влади не завжди в законному порядку переконуються, чи це культовий об’єкт, чи ніЗаступник муфтія мусульман автономії
Заступник муфтія мусульман автономії аджі Айдер Ісмаїлов каже, що таких випадків, коли культовий об’єкт або земля, де він був розташований, передані приватним особам чи юридичним структурам, у Криму дуже багато: «Нажаль, місцеві органи влади не завжди в законному порядку переконуються, чи це культовий об’єкт, чи ні. Потім це переходить у правову площину і дуже довгі, затяжні судові процеси. Якщо людина приватизувала такий об’єкт, то виселення, розселення, повернення коштів ще більше ускладнює таку ситуацію. Звичайно, це викликає певну напругу».
Зараз Духовне управління веде тривалу судову тяганину за одне із медресе у Бахчисараї. У радянські часи там розташували консервний завод і міськрада приватизувала його саме як комерційний об’єкт. Кінця цьому судовому процесу не видно, а його перспективи неясні – каже аджі Айдер Ісмаїлов. В Духовному управлінні мусульман Криму нарікають на байдуже, а часом і вороже ставлення представників влади до проблем та потреб мусульман.
До адміністративної реформи 2010 року питаннями відносин релігійних і владних структур займався Комітет у справах релігії при Раді міністрів АРК. Після його ліквідації, ці функції передали Міністерству культури автономії. Однак, його співробітники повідомили Радіо Свобода, що лише в останні дні 2011 року уряд затвердив структуру міністерства і лише зараз там створено Відділ з питань релігії. Яким чином впливатиме ця структура на вирішення проблем, з якими зіштовхуються кримські мусульмани у процесі повернення культових споруд, наразі невідомо.