Мінськ – З 1 січня Білорусь приєдналася до Єдиного економічного простору з Росією та Казахстаном, у грудні минулого року на користь Росії Білорусь позбулася своїх магістральних газопроводів. Ці події значною мірою сталися наслідками валютної та економічної кризи у Білорусі, для подолання якої Мінську була потрібна грошова допомога Москви.
Минулого року Білорусь боляче пережила девальвацію національної валюти на 189%, більше ніж 100% інфляцію, масове збіднення населення. Цього року падіння економіки зупинено.
У плані на 2012 рік уряд Білорусі прогнозує інфляцію близько 20%. Разом з тим запроваджуються додаткові заходи заради економії бюджету, обмеження емісії національної валюти, скорочення імпорту, що загалом має збалансувати постраждалу від кризи білоруську економіку.
Незалежні економісти, зокрема екс-голова Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич, висловлюють претензії, що уряд не зробив головного висновку з минулорічної кризи – не запроваджено реальні ринкові реформи, не зміцнений національний бізнес, в економіці залишається адміністративне керування, а у пріоритетах влади – валові показники, таки як зростання ВВП.
Далі зволікати з реформами Білорусі дає можливість російська економічна підтримка – протягом року вона очікується у розмірі близько 8 мільярдів доларів. Це кредити, платежі за продану Росії кампанію «Бєлтрансгаз», знижки у ціні на російську нафту та газ. Так порахував російський посол у Мінську Олександр Суріков. Він же днями озвучив наступну думку: якщо Білорусь знову потрапить до валютно-фінансової кризи, то їй варто подумати про перехід на російську валюту. Пан Суріков дав зрозуміти, що Росія не просто так допомагає, а має надію ще щільніше прив’язати Білорусь до себе.
На Захід Лукашенкові дорога закрита
Разом з тим у офіційного Мінська все меншає поле для політичного маневру, щоб не піддаватися такому тискові Москви.
Білорусь вже погодилася на входження до ЄЕП та Євразійського союзу з Росією та Казахстаном, передала частину повноважень наднаціональним органам, чим, як виглядає, визначила вектор свого подальшого розвитку.
Якось збалансувати цей тренд Мінськ не може – зв’язки з Заходом підірвані репресивною політикою президента Лукашенка. Євросоюз та США вимагають від нього звільнення та реабілітації політв’язнів, чесних виборів, на що Лукашенко піти не може. На це Захід відповідає політикою візових та економічних санкцій проти офіційного Мінська, днями США поширили таки санкції, ухваливши «Закон про демократію та права людини в Білорусі».
Цього року в Білорусі мають відбутися вибори до Національних зборів – кишенькового парламенту, куди опозицію не допускають 15 років. Опозиція зараз замислюється, чи не бойкотувати ці вибори. «Вибори у вар'ятні неможливі», – так з цього приводу висловився голова опозиційної Об'єднаної громадянської партії Білорусі Анатолій Лябєдзька.
70 відсотків білорусів хочуть змін, але не знають яких
Незалежні соціологи фіксують різке падіння рейтингу президента Лукашенка. Через рік після минулих виборів за нього готові голосувати 25% респондентів. 70% опитаних незалежним інститутом НІСЕПІ хочуть зміни ситуації, 44% проголосували б на виборах президента за міцного альтернативного кандидата, якщо б знали такого. Але не знають... Рейтинг чинних лідерів опозиції не зростає, ні тих, хто залишається на волі, ні тих, хто перебуває в тюрмі.
Серед опитаних білорусів все менше тих, хто бажає публічно протестувати.
На суспільство вплинула хвиля арештів та інших репресій, вважає голова НІСЕПІ Олег Манаєв. За його словами, чекати, що до Білорусі цього року надійде якась «арабсько-слов'янська» хвиля протестів не варто, особливих заворушень не очікується, люди втомилися від економічних та політичних негараздів і нікому не вірять.
Минулого року Білорусь боляче пережила девальвацію національної валюти на 189%, більше ніж 100% інфляцію, масове збіднення населення. Цього року падіння економіки зупинено.
У плані на 2012 рік уряд Білорусі прогнозує інфляцію близько 20%. Разом з тим запроваджуються додаткові заходи заради економії бюджету, обмеження емісії національної валюти, скорочення імпорту, що загалом має збалансувати постраждалу від кризи білоруську економіку.
Незалежні економісти, зокрема екс-голова Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич, висловлюють претензії, що уряд не зробив головного висновку з минулорічної кризи – не запроваджено реальні ринкові реформи, не зміцнений національний бізнес, в економіці залишається адміністративне керування, а у пріоритетах влади – валові показники, таки як зростання ВВП.
Далі зволікати з реформами Білорусі дає можливість російська економічна підтримка – протягом року вона очікується у розмірі близько 8 мільярдів доларів. Це кредити, платежі за продану Росії кампанію «Бєлтрансгаз», знижки у ціні на російську нафту та газ. Так порахував російський посол у Мінську Олександр Суріков. Він же днями озвучив наступну думку: якщо Білорусь знову потрапить до валютно-фінансової кризи, то їй варто подумати про перехід на російську валюту. Пан Суріков дав зрозуміти, що Росія не просто так допомагає, а має надію ще щільніше прив’язати Білорусь до себе.
На Захід Лукашенкові дорога закрита
Разом з тим у офіційного Мінська все меншає поле для політичного маневру, щоб не піддаватися такому тискові Москви.
Білорусь вже погодилася на входження до ЄЕП та Євразійського союзу з Росією та Казахстаном, передала частину повноважень наднаціональним органам, чим, як виглядає, визначила вектор свого подальшого розвитку.
Якось збалансувати цей тренд Мінськ не може – зв’язки з Заходом підірвані репресивною політикою президента Лукашенка. Євросоюз та США вимагають від нього звільнення та реабілітації політв’язнів, чесних виборів, на що Лукашенко піти не може. На це Захід відповідає політикою візових та економічних санкцій проти офіційного Мінська, днями США поширили таки санкції, ухваливши «Закон про демократію та права людини в Білорусі».
Цього року в Білорусі мають відбутися вибори до Національних зборів – кишенькового парламенту, куди опозицію не допускають 15 років. Опозиція зараз замислюється, чи не бойкотувати ці вибори. «Вибори у вар'ятні неможливі», – так з цього приводу висловився голова опозиційної Об'єднаної громадянської партії Білорусі Анатолій Лябєдзька.
70 відсотків білорусів хочуть змін, але не знають яких
Незалежні соціологи фіксують різке падіння рейтингу президента Лукашенка. Через рік після минулих виборів за нього готові голосувати 25% респондентів. 70% опитаних незалежним інститутом НІСЕПІ хочуть зміни ситуації, 44% проголосували б на виборах президента за міцного альтернативного кандидата, якщо б знали такого. Але не знають... Рейтинг чинних лідерів опозиції не зростає, ні тих, хто залишається на волі, ні тих, хто перебуває в тюрмі.
Серед опитаних білорусів все менше тих, хто бажає публічно протестувати.
На суспільство вплинула хвиля арештів та інших репресій, вважає голова НІСЕПІ Олег Манаєв. За його словами, чекати, що до Білорусі цього року надійде якась «арабсько-слов'янська» хвиля протестів не варто, особливих заворушень не очікується, люди втомилися від економічних та політичних негараздів і нікому не вірять.