Прага – Країни Європейського Союзу досягли попередньої домовленості про запровадження нових санкцій проти Тегерана, цього разу ембарго на постачання нафти з Ірану, через іранську ядерну програму. Крок ЄС привітали у США, які мають проти Ірану власні санкції.
У Європейському Союзі після тривалих переговорів у принципі узгодили необхідність заборонити імпорт нафти з Ірану, підтвердив в інтерв’ю Радіо Свобода в четвер речник верховного представника ЄС із закордонних справ Майкл Манн. За його словами, досягти цієї згоди було непросто.
«Деякі країни ЄС отримують значні обсяги нафти з Ірану, тож їм доведеться шукати альтернативні джерела постачання. До того ж зараз час фінансових труднощів. Отож треба все дбайливо обміркувати», – сказав речник.
Інформацію про домовленість поширили в середу агентства з посиланням на не названих на ім’я європейських дипломатів. За їхніми словами, прорив стався наприкінці минулого року, коли такі країни ЄС, як Греція чи Іспанія, що закуповують найбільше іранської нафти, врешті зняли свої заперечення проти ембарго.
Водночас іще не визначено, коли це ембарго мало б набути чинності, і через згадані труднощі це питання потребує нових переговорів.
Міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе сподівається, що дату вдасться узгодити ще цього місяця. «Зустріч Ради міністрів закордонних справ ЄС буде 30 січня, і я сподіваюся, що ми зможемо ухвалити ці заходи ембарго на імпорт нафти з Ірану. Ми працюємо над цим, і перспективи добрі», – заявив він у середу.
Розширенням санкцій проти Ірану задоволені у США
Повідомлення про домовленість у Євросоюзі відразу привітали в Сполучених Штатах Америки, де так само, як і в Європі, занепокоєні ядерною програмою Ірану й прагнуть не дати Тегеранові можливості, як вважають, створити ядерну зброю. Як заявила речниця Державного департаменту США Вікторія Нуланд, саме нафтовий сектор Ірану є найкращим об’єктом для запровадження санкцій.
«Це саме ті кроки, які ми були б раді бачити з боку не тільки наших найближчих друзів і партнерів у Європі й деінде, але й країн усього світу. Ми вважаємо, що це справді потрібно, щоб затягнути для Ірану економічну петлю», – заявила вона в середу.
За словами речниці, вже наступного тижня міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер поїде до Китаю, найбільшого покупця іранської нафти, щоб обговорити «координацію» санкцій проти Тегерана.
Удар по нафті як удар по ядерній програмі
Євросоюз є для Ірану другим після Китаю покупцем нафти – до країн ЄС іде нині понад 17% іранської нафти. Загалом же нафтовий сектор дає Тегеранові понад половину всіх бюджетних надходжень. Тому нафтове ембарго вважають за дієвий новий метод тиску на Іран.
США, як і ЄС, уже мають проти Ірану низку власних односторонніх санкцій. Зокрема, днями Вашингтон запровадив нові санкції проти іранського центробанку і фінансового сектору країни. Євросоюз також розглядає можливість санкцій проти центрального банку Ірану. Крім того, на Іран також накладені вже чотири пакети міжнародних санкцій Ради безпеки ООН.
Усі ці обмеження мають на меті підірвати здатність Ірану, як вважають, створити ядерну зброю. Іран відкидає такі звинувачення й заявляє, що його ядерна програма суто мирна, але доказів цього не надає. Нещодавній звіт МАГАТЕ тим часом дійшов висновку, що Іран, за наявними свідченнями, раніше вочевидь розробляв ядерну зброю і, можливо, продовжує таку діяльність і нині.
Матеріал готували Сергій Драчук, Ron Synovitz, Rikard Jozwiak
У Європейському Союзі після тривалих переговорів у принципі узгодили необхідність заборонити імпорт нафти з Ірану, підтвердив в інтерв’ю Радіо Свобода в четвер речник верховного представника ЄС із закордонних справ Майкл Манн. За його словами, досягти цієї згоди було непросто.
Доведеться шукати альтернативні джерела постачанняРечник верховного представника ЄС
«Деякі країни ЄС отримують значні обсяги нафти з Ірану, тож їм доведеться шукати альтернативні джерела постачання. До того ж зараз час фінансових труднощів. Отож треба все дбайливо обміркувати», – сказав речник.
Інформацію про домовленість поширили в середу агентства з посиланням на не названих на ім’я європейських дипломатів. За їхніми словами, прорив стався наприкінці минулого року, коли такі країни ЄС, як Греція чи Іспанія, що закуповують найбільше іранської нафти, врешті зняли свої заперечення проти ембарго.
Водночас іще не визначено, коли це ембарго мало б набути чинності, і через згадані труднощі це питання потребує нових переговорів.
Міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе сподівається, що дату вдасться узгодити ще цього місяця. «Зустріч Ради міністрів закордонних справ ЄС буде 30 січня, і я сподіваюся, що ми зможемо ухвалити ці заходи ембарго на імпорт нафти з Ірану. Ми працюємо над цим, і перспективи добрі», – заявив він у середу.
Розширенням санкцій проти Ірану задоволені у США
Повідомлення про домовленість у Євросоюзі відразу привітали в Сполучених Штатах Америки, де так само, як і в Європі, занепокоєні ядерною програмою Ірану й прагнуть не дати Тегеранові можливості, як вважають, створити ядерну зброю. Як заявила речниця Державного департаменту США Вікторія Нуланд, саме нафтовий сектор Ірану є найкращим об’єктом для запровадження санкцій.
Це потрібно, щоб затягнути для Ірану економічну петлюРечниця Державного департаменту США
«Це саме ті кроки, які ми були б раді бачити з боку не тільки наших найближчих друзів і партнерів у Європі й деінде, але й країн усього світу. Ми вважаємо, що це справді потрібно, щоб затягнути для Ірану економічну петлю», – заявила вона в середу.
За словами речниці, вже наступного тижня міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер поїде до Китаю, найбільшого покупця іранської нафти, щоб обговорити «координацію» санкцій проти Тегерана.
Удар по нафті як удар по ядерній програмі
Євросоюз є для Ірану другим після Китаю покупцем нафти – до країн ЄС іде нині понад 17% іранської нафти. Загалом же нафтовий сектор дає Тегеранові понад половину всіх бюджетних надходжень. Тому нафтове ембарго вважають за дієвий новий метод тиску на Іран.
США, як і ЄС, уже мають проти Ірану низку власних односторонніх санкцій. Зокрема, днями Вашингтон запровадив нові санкції проти іранського центробанку і фінансового сектору країни. Євросоюз також розглядає можливість санкцій проти центрального банку Ірану. Крім того, на Іран також накладені вже чотири пакети міжнародних санкцій Ради безпеки ООН.
Усі ці обмеження мають на меті підірвати здатність Ірану, як вважають, створити ядерну зброю. Іран відкидає такі звинувачення й заявляє, що його ядерна програма суто мирна, але доказів цього не надає. Нещодавній звіт МАГАТЕ тим часом дійшов висновку, що Іран, за наявними свідченнями, раніше вочевидь розробляв ядерну зброю і, можливо, продовжує таку діяльність і нині.
Матеріал готували Сергій Драчук, Ron Synovitz, Rikard Jozwiak