Не лише Янукович. «Цицерони» року, що минає

Вашингтон – Українці вже давно звикли, що словесність їхнього Президента буває дуже специфічною і часто-густо – унікальною. Із тих мовних перепадів можна сміятися, але іноді бере й на сльози. Але Віктор Янукович не єдиний, хто так уміє щось язиком закрутити, що сказане перетворюється на інтернетівський вірус, який гуляє повсюди. Таких майстрів цього року було кілька на міжнародній арені.

На саміті групи 20 у Каннах президенти Франції та Сполучених Штатів розмовляли напередодні спільної прес-конференції. Мікрофони, причеплені до їхніх костюмів, виявилися увімкненими. І журналісти, які слухали в навушниках, почули майже три хвилини цього діалогу. Саркозі та Обама висловили свою думку про прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

«Я його не терплю. Він брехун», – сказав Саркозі. «Вам він, може, і надокучив, але що вже тоді казати про мене? Адже мені доводиться мати з ним справу щодня», – відповів Обама.

Незабаром французький сайт оприлюднив цю бесіду, її підтвердив журналіст агенції «Ройтер» і новина облетіла світ. Проте, жоден із лідерів не сказав ані слова про цей випадок.

Прочитав сам, переслав сусіду

Знеславився 2011 року і російський Президент, коли після парламентських виборів у Росії переслав «Твіттером» повідомлення про опозиційного блогера Олексія Навального. Інтернет жваво обговорював те, як Дмитро Медвєдєв переслав нецензурне повідомлення депутата Держдуми Костянтина Рикова.

«Сьогодні стало очевидним, якщо людина пише в блозі «Партія шахраїв та злодіїв», то він баран…», – йшлося у повідомленні Костянтина Рикова, яке переслав Президент Росії.

І український лідер прославився неабияк у Давосі цього року, коли, представляючи слоган України до Євро-2012, ніяк не міг «увімкнути» собі Україну. А далі Віктор Янукович висловився про жінок, які роздягаються, коли починають «цвісти каштани в Києві».


Хто є президентом «Убекі-бекі-бекі-бекі-стан-стану?»

Тим часом на американському континенті теж дехто має проблеми з мовою. Відвідуючи книжковий ярмарок у мексиканському місті Гвадалахара, кандидата на Президента цієї країни Енріке Пенья Нієто попросили назвати три книги, які на нього вплинули. Нієто поплутав усе – як авторів, так і книжки. Зрештою набазікав таке, що публіка почала сміятися.


Інший кандидат на Президента, американець Рік Перрі лякав виборців своєю фінансовою відповідальністю. Уряд США занадто розбухнув, треба різати та різати, переконував Перрі. Він так перейнявся власним азартом, що не міг назвати ті агенції, які хоче скорочувати.

«Третє агентство, яке я хотів би скоротити це освіта, торгівля і – так, третє, ой. Не знаю, пробачте, ой»...– сказав Рік Перрі.

Ще один «геній», який вже згорнув свої амбіції й більше не кандидує, теж прославився своїм невіглаством. Бізнесмен Герман Кейн, котрий розбагатів, торгуючи піцою, вважає, що американський Президент не конче мусить знати назви країн та прізвища їхніх лідерів.

«Якщо мене запитають, хто є Президентом Убекі-бекі-бекі-бекі-стан-стану, я відповім – не знаю! Ви знаєте?! І скажу: а як це створить нові робочі місця в США?», ­– поцікавився Герман Кейн.

Пана Кейна більше про політику запитувати не будуть, а Віктор Янукович ще має кілька років своєї каденції. Не виключено, що й Нового року почуємо нові шедеври. І не лише від нього…