Київ – Музичні фантасмагорії, театральні феєрії та різнобарвні мистецькі виставки. Ці дійства відбувалися у десяти світових столицях у рамках програми «I, Culture» упродовж шести місяців польського головування у ЄС.
В Україні програма втілювалася не лише у Києві, а й в інших містах. За півроку українці побачили і почули більше сотні різноманітних імпрез, концертів, вистав та фільмів.
Які враження в організаторів від українських глядачів? Розповідає директор Польського інституту в Україні Ярослав Ґодун:
– Мені найбільше сподобалась українська публіка! Звісно, що у ці півроку було багато різних подій, але я вдячний публіці, котра охоче, як Ви кажете. «споживала культурний продукт» made in Poland. Я також вдячний культурним і державним установам України, які дозволили нам робити те чи інше дійство у рамках нашої програми «Я, Культура». Мої колеги, які втілювали культурну програму Польщі в інших столицях Європи та світу, розповідали, що Польському інститутові в Україні поталанило – ми мали всебічну підтримку місцевої влади та публіки!
Хочу наголосити: ми завжди намагались показувати польську та українську культуру як дві спільні культури, котрі можуть створювати своє майбутнє. І при цьому ми не забуваємо, що маємо складну історію, яка нам допомагає, тим не менше, розвивати наше майбутнє. Адже не тільки спілкування голів держав чи політиків, а й спілкування звичайних людей допомагає подолати старі непорозуміння і образи, щоб ця стара історія ніколи не повторювалась! Культура – той елемент, який дозволяє створювати майбутній кращий світ.
– Комісар ЄС з політики сусідства Штефан Філе назвав мистецьку частину головування Польщі в ЄС унікальною, такою, що популяризує інтелектуальну й мистецьку Європу у світі. Тож хто автор програми «Я, Культура»?
– По-перше, це ті установи, які культуру мають підтримувати не тільки у самій Польщі, але і за кордоном. Це спільна ідея Інституту імені Міцкевича – там задумано цей слоган «I, Culture». Але в усіх десяти столицях світу Інститут співпрацював з Посольствами Польщі або з представництвами Польського інституту, де вони є. Зазначу, що наші українські партнери (як державні установи та заклади культури, так і окремі митці й письменники) продемонстрували величезне бажання співпрацювати з польськими культурними інституціями. А українські університети, науковці, письменники, літературознавці – усі підтримали нас у рамках Року Чеслава Мілоша (2011 рік – сторічний ювілей від його народження).
– Піврічне головування Польщі в ЄС закінчується, як і програма «I, Culture». Але ж поглиблення культурного співробітництва між Польщею та Україною залишається. Чого очікувати від українських і польських митців – наприклад, з нагоди проведення турніру ЄВРО-2012?
– Нам треба подивитись на футбольний Євро-турнір як на можливість показати польську та українську держави, їхні історію, культуру, модерне мистецтво і мистецтво традиційне. Думок та ідей в Україні та Польщі з цього приводу є багато: ми пропонуємо зробити проект «Вірші у метро» вдруге (перший раз у рамках «I, Culture» його втілено у київському метро), а тепер хочемо, щоб він був польсько-українським. Тобто, хочемо залучити польських та українських поетів і їхню поезію перекласти англійською мовою, щоб твори стали доступними іноземцям, які приїдуть до Києва чи Харкова. Чому до Харкова? Тому що уже починаємо переговори з харківською владою, щоб на станціях метро цього міста розмістити на стінах сучасну українську та польську поезію.
На турнірі Євро нашу культуру треба показати у просторі міста, бо футбольний турнір приймають саме міста у Польщі та в Україні. Тож ми, серед іншого, намагатимемось показати вуличний театр, шукаємо в Україні й Польщі такі «мобільні трупи» і театральні постановки, які можна показувати на вулицях, – досвід маємо, здійснюючи програму «Я, Культура».
Разом з українськими друзями Сергієм Жаданом та Юрієм Андруховичем хочемо зробити футбольну команду письменників, вони проведуть товариські футбольні матчі із літературними збірними Польщі та України. Окрім справжньої спортивної гри, вони зустрінуться з читачами і прочитають їм свої нові твори...
– Як наголосив Ярослав Ґодун, Євро-футбол закінчиться, а культурні стосунки Польщі та України поглиблюватимуться і після нього.
В Україні програма втілювалася не лише у Києві, а й в інших містах. За півроку українці побачили і почули більше сотні різноманітних імпрез, концертів, вистав та фільмів.
Які враження в організаторів від українських глядачів? Розповідає директор Польського інституту в Україні Ярослав Ґодун:
Ми завжди намагались показувати польську та українську культуру як дві спільні культури, котрі можуть створювати своє майбутнє
– Мені найбільше сподобалась українська публіка! Звісно, що у ці півроку було багато різних подій, але я вдячний публіці, котра охоче, як Ви кажете. «споживала культурний продукт» made in Poland. Я також вдячний культурним і державним установам України, які дозволили нам робити те чи інше дійство у рамках нашої програми «Я, Культура». Мої колеги, які втілювали культурну програму Польщі в інших столицях Європи та світу, розповідали, що Польському інститутові в Україні поталанило – ми мали всебічну підтримку місцевої влади та публіки!
Хочу наголосити: ми завжди намагались показувати польську та українську культуру як дві спільні культури, котрі можуть створювати своє майбутнє. І при цьому ми не забуваємо, що маємо складну історію, яка нам допомагає, тим не менше, розвивати наше майбутнє. Адже не тільки спілкування голів держав чи політиків, а й спілкування звичайних людей допомагає подолати старі непорозуміння і образи, щоб ця стара історія ніколи не повторювалась! Культура – той елемент, який дозволяє створювати майбутній кращий світ.
– Комісар ЄС з політики сусідства Штефан Філе назвав мистецьку частину головування Польщі в ЄС унікальною, такою, що популяризує інтелектуальну й мистецьку Європу у світі. Тож хто автор програми «Я, Культура»?
– По-перше, це ті установи, які культуру мають підтримувати не тільки у самій Польщі, але і за кордоном. Це спільна ідея Інституту імені Міцкевича – там задумано цей слоган «I, Culture». Але в усіх десяти столицях світу Інститут співпрацював з Посольствами Польщі або з представництвами Польського інституту, де вони є. Зазначу, що наші українські партнери (як державні установи та заклади культури, так і окремі митці й письменники) продемонстрували величезне бажання співпрацювати з польськими культурними інституціями. А українські університети, науковці, письменники, літературознавці – усі підтримали нас у рамках Року Чеслава Мілоша (2011 рік – сторічний ювілей від його народження).
– Піврічне головування Польщі в ЄС закінчується, як і програма «I, Culture». Але ж поглиблення культурного співробітництва між Польщею та Україною залишається. Чого очікувати від українських і польських митців – наприклад, з нагоди проведення турніру ЄВРО-2012?
– Нам треба подивитись на футбольний Євро-турнір як на можливість показати польську та українську держави, їхні історію, культуру, модерне мистецтво і мистецтво традиційне. Думок та ідей в Україні та Польщі з цього приводу є багато: ми пропонуємо зробити проект «Вірші у метро» вдруге (перший раз у рамках «I, Culture» його втілено у київському метро), а тепер хочемо, щоб він був польсько-українським. Тобто, хочемо залучити польських та українських поетів і їхню поезію перекласти англійською мовою, щоб твори стали доступними іноземцям, які приїдуть до Києва чи Харкова. Чому до Харкова? Тому що уже починаємо переговори з харківською владою, щоб на станціях метро цього міста розмістити на стінах сучасну українську та польську поезію.
На турнірі Євро нашу культуру треба показати у просторі міста, бо футбольний турнір приймають саме міста у Польщі та в Україні. Тож ми, серед іншого, намагатимемось показати вуличний театр, шукаємо в Україні й Польщі такі «мобільні трупи» і театральні постановки, які можна показувати на вулицях, – досвід маємо, здійснюючи програму «Я, Культура».
Разом з українськими друзями Сергієм Жаданом та Юрієм Андруховичем хочемо зробити футбольну команду письменників, вони проведуть товариські футбольні матчі із літературними збірними Польщі та України. Окрім справжньої спортивної гри, вони зустрінуться з читачами і прочитають їм свої нові твори...
– Як наголосив Ярослав Ґодун, Євро-футбол закінчиться, а культурні стосунки Польщі та України поглиблюватимуться і після нього.