Львів – Українсько-польський форум партнерства, що днями відбувався у Варшаві, ініціює встановлення Дня пам’яті та поєднання українців і поляків. Оскільки донині між обома народами існує непорозуміння довкола спільного історичного минулого. Як у Львові оцінили ідею спільного Дня примирення?
Учасники українсько-польського форуму висловили стурбованість тим, що окремі політики як в Україні, так і в Польщі ініціюють ухвалення на найвищому рівні тенденційних документів щодо історичного минулого обох народів, зокрема довкола подій Другої Світової війни. Для Польщі важливі добрі відносини з Україною, сказав під час зібрання колишній віце-президент Європарламенту Януш Онишкевич, і не тільки тому, що Україна велика європейська країна, але й з огляду на спільну історію.
Наступного року виповнюється 65-річниця від часу проведення операції «Вісла». У 1947 році виселено близько 150 тисяч українців з етнічних земель на північ і захід Польщі. У 2013 році – вшанування трагічної 70-ої річниці кривавих подій на Волині у 1943, коли сусіди – поляки і українці – в одну мить стали ворогами і підняли один проти одного зброю. А тому важливо, щоб парламентарі України та Польщі встановили День пам’яті і поєднання двох народів, щоб унеможливити політизацію трагічного історичного минулого, таким є аргумент форуму партнерства.
Процес порозуміння буде складний і довгий
Ініціативу про запровадження Дня пам’яті і поєднання позитивно сприйняв Святослав Шеремета, колишній працівник Інституту національної пам’яті, депутат Львівської облради.
«Політичні еліти на рівні президентів, прем’єрів вже давно примирились, а маємо говорити про примирення простих людей, маємо взяти весь комплекс подій, які стосуються тяжких сторінок: пацифікація 30-х років, Закерзоння, операція «Вісла», волинська трагедія. Це буде довгий процес дискусій, круглих столів, бо це дуже складна тема. Але лише пройшовши цей складний шлях, об’єктивно висвітливши ці події, можна говорити про примирення. До останнього часу на рівні Києва не було бажання займатись цим питанням», – каже Святослав Шеремета.
Дослідження і оприлюднення всієї історичної інформації, всіх архівних матеріалів – є головним фундаментом для аналізу минулих подій і примирення поміж обома народами. Втім донині не доступні всі українські архіви, українським науковця складно дістатись і до багатьох польських архівів. До того ж щодо історичних подій немає порозуміння в самому українському суспільстві, серед політикуму.
Історію трактують як ідеологічну боротьбу
У Польщі Інститут національної пам’яті – Комісія з розслідування злочинів проти польського народу – це науково-дослідний поважний інститут з функціями слідства і обвинувачення. Натомість в Україні подібна інституція ліквідована.
Питання українсько-польського порозуміння передусім зачіпають Польща у Західну Україну. Українські і польські політики вміло інструменталізують минуле, трактують факти з історії на свій лад, наголошує у коментарі історик Василь Расевич. Він вважає, якщо парламентарі обох країн проголосують за рішення про встановлення Дня поєднання, то вони частково відмовляться від маніпуляцій історії.
На думку науковця, слід перестати трактувати історію, як ідеологічну боротьбу, а істориків, як ідеологічних бійців. До того ж українські ідеологічні бійці виглядають значно слабшими від польських.
Історію потрібно досліджувати і звільнити від політичної кон’юнктури. Маніпуляції свідомістю людей довкола історичного минулого є найпростішим способом для політиків здобути політичні дивіденди, а така гра завдає великої шкоди розвиткові українсько-польських відносин.
Очевидно, що День пам’яті і поєднання українців і поляків буде радше символічним днем, але це крок назустріч один одному, переконані у Львові.
Учасники українсько-польського форуму висловили стурбованість тим, що окремі політики як в Україні, так і в Польщі ініціюють ухвалення на найвищому рівні тенденційних документів щодо історичного минулого обох народів, зокрема довкола подій Другої Світової війни. Для Польщі важливі добрі відносини з Україною, сказав під час зібрання колишній віце-президент Європарламенту Януш Онишкевич, і не тільки тому, що Україна велика європейська країна, але й з огляду на спільну історію.
Наступного року виповнюється 65-річниця від часу проведення операції «Вісла». У 1947 році виселено близько 150 тисяч українців з етнічних земель на північ і захід Польщі. У 2013 році – вшанування трагічної 70-ої річниці кривавих подій на Волині у 1943, коли сусіди – поляки і українці – в одну мить стали ворогами і підняли один проти одного зброю. А тому важливо, щоб парламентарі України та Польщі встановили День пам’яті і поєднання двох народів, щоб унеможливити політизацію трагічного історичного минулого, таким є аргумент форуму партнерства.
Процес порозуміння буде складний і довгий
Ініціативу про запровадження Дня пам’яті і поєднання позитивно сприйняв Святослав Шеремета, колишній працівник Інституту національної пам’яті, депутат Львівської облради.
«Політичні еліти на рівні президентів, прем’єрів вже давно примирились, а маємо говорити про примирення простих людей, маємо взяти весь комплекс подій, які стосуються тяжких сторінок: пацифікація 30-х років, Закерзоння, операція «Вісла», волинська трагедія. Це буде довгий процес дискусій, круглих столів, бо це дуже складна тема. Але лише пройшовши цей складний шлях, об’єктивно висвітливши ці події, можна говорити про примирення. До останнього часу на рівні Києва не було бажання займатись цим питанням», – каже Святослав Шеремета.
Дослідження і оприлюднення всієї історичної інформації, всіх архівних матеріалів – є головним фундаментом для аналізу минулих подій і примирення поміж обома народами. Втім донині не доступні всі українські архіви, українським науковця складно дістатись і до багатьох польських архівів. До того ж щодо історичних подій немає порозуміння в самому українському суспільстві, серед політикуму.
Історію трактують як ідеологічну боротьбу
У Польщі Інститут національної пам’яті – Комісія з розслідування злочинів проти польського народу – це науково-дослідний поважний інститут з функціями слідства і обвинувачення. Натомість в Україні подібна інституція ліквідована.
Питання українсько-польського порозуміння передусім зачіпають Польща у Західну Україну. Українські і польські політики вміло інструменталізують минуле, трактують факти з історії на свій лад, наголошує у коментарі історик Василь Расевич. Він вважає, якщо парламентарі обох країн проголосують за рішення про встановлення Дня поєднання, то вони частково відмовляться від маніпуляцій історії.
На думку науковця, слід перестати трактувати історію, як ідеологічну боротьбу, а істориків, як ідеологічних бійців. До того ж українські ідеологічні бійці виглядають значно слабшими від польських.
Історію потрібно досліджувати і звільнити від політичної кон’юнктури. Маніпуляції свідомістю людей довкола історичного минулого є найпростішим способом для політиків здобути політичні дивіденди, а така гра завдає великої шкоди розвиткові українсько-польських відносин.
Очевидно, що День пам’яті і поєднання українців і поляків буде радше символічним днем, але це крок назустріч один одному, переконані у Львові.