Київ – Судовий процес над лідером опозиції екс-прем’єром Юлією Тимошенко став основною політичною подією року, що минає. Утім, українська влада визнає, що сама стала заручницею цього процесу, який в Україні та закордоном називають розправою над політичним опонентом. Ще однією важливою ознакою стало посилення протестних настроїв серед українців та радикалізація акцій громадянського спротиву.
Сім років позбавлення волі – такий вирок екс-прем’єру Юлії Тимошенко виніс суддя Печерського суду столиці Родіон Кірєєв. Нещодавно Київський апеляційний суд залишив цей вирок у силі, і він набув чинності.
Арешт і вирок Юлії Тимошенко засудили не лише Сполучені Штати та Євросоюз, а й Росія. Це чи не єдиний випадок, коли Вашингтон, Брюссель та Москва солідарно засудили дії української влади. Тепер Віктор Янукович на підсумковій річній прес-конференції визнав, що сам став заручником цієї справи.
«Більш того, я хотів би, щоб ця справа якомога скоріше була завершена. Я в цьому зацікавлений більше, ніж будь-хто», – запевняє Президент.
Від опору диктатурі до спільного закону про вибори
Колишній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш вважає, що навіть в ув’язненні Юлія Тимошенко чинить істотний вплив на розвиток подій. За його словами, «після того, як Фюле приїхав до камери головного опозиціонера країни, стало зрозуміло, що в країні два центри впливу і два центри формування настроїв громадян».
Політична складова процесів над колишніми урядовцями є настільки очевидною, що колишні дисиденти радянської доби та правозахисники утворили комітет захисту від політичних переслідувань. А опозиційні партії у відповідь на арешт Юлії Тимошенко об’єдналися в Комітет опору диктатурі й провели кілька спільних акцій протесту.
«Справа Тимошенко – лише верхівка айсберга. Україна відкочується назад у сфері демократії, а при цьому боротьба з корупцією лишається на папері. Більше того, кожен день ми стикаємося з корупційними діями влади», – зазначає політолог Олексій Гарань.
Утім, в Україні впродовж року спостерігався парадокс: авторитет влади падав, проте й популярність опозиційних сил істотно не зростала. Згодом влада й провідні опозиційні політичні сили спільно ухвалили закон про вибори, голосування за який ув’язнена Юлія Тимошенко назвала помилкою.
Суспільна нестабільність і кадрова обережність
Цього року в Україні помітно активізувалися протести під соціальними гаслами. Протестуючи проти скасування пільг, ветерани-афганці навіть прорвали міліцейські оточення та мало не потрапили до будівлі Верховної Ради. Деякі депутати з провладної більшості при цьому навіть поспішили зняти з лацканів піджаків депутатські значки. Відтак Верховну Раду обгородили монументальним парканом.
«Стабільність більше уявна і удавана, тому що є напруга внутрішньо-суспільна. Немає конфліктів таких великих, але суспільство не стабільне, воно збурене. Ми бачили більше 100 локальних протестів. Слава Богу для влади, що вони поки що не оформили великий суцільний масовий протест, але стабільності теж поки що немає», – зазначає політолог Вадим Карасьов.
Президент Віктор Янукович цього року був непоступливим у боротьбі з політичними опонентами, а натомість провадив дуже обережну кадрову політику. Більшості пророкованих цього року відставок не відбулося.
Натомість на вищих шаблях влади побільшало людей, яких експерти називають близькими до президентської cім’ї. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ, Державну податкову службу та столичне управління податкової очолили люди, яких експерти називають близькими до старшого сина глави держави – Олександра Януковича.
Наступного року вибудувана Президентом політична система пройде випробування на парламентських виборах.
Сім років позбавлення волі – такий вирок екс-прем’єру Юлії Тимошенко виніс суддя Печерського суду столиці Родіон Кірєєв. Нещодавно Київський апеляційний суд залишив цей вирок у силі, і він набув чинності.
Арешт і вирок Юлії Тимошенко засудили не лише Сполучені Штати та Євросоюз, а й Росія. Це чи не єдиний випадок, коли Вашингтон, Брюссель та Москва солідарно засудили дії української влади. Тепер Віктор Янукович на підсумковій річній прес-конференції визнав, що сам став заручником цієї справи.
«Більш того, я хотів би, щоб ця справа якомога скоріше була завершена. Я в цьому зацікавлений більше, ніж будь-хто», – запевняє Президент.
Від опору диктатурі до спільного закону про вибори
Колишній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш вважає, що навіть в ув’язненні Юлія Тимошенко чинить істотний вплив на розвиток подій. За його словами, «після того, як Фюле приїхав до камери головного опозиціонера країни, стало зрозуміло, що в країні два центри впливу і два центри формування настроїв громадян».
Політична складова процесів над колишніми урядовцями є настільки очевидною, що колишні дисиденти радянської доби та правозахисники утворили комітет захисту від політичних переслідувань. А опозиційні партії у відповідь на арешт Юлії Тимошенко об’єдналися в Комітет опору диктатурі й провели кілька спільних акцій протесту.
Справа Тимошенко – лише верхівка айсбергуПолітолог Олексій Гарань
«Справа Тимошенко – лише верхівка айсберга. Україна відкочується назад у сфері демократії, а при цьому боротьба з корупцією лишається на папері. Більше того, кожен день ми стикаємося з корупційними діями влади», – зазначає політолог Олексій Гарань.
Утім, в Україні впродовж року спостерігався парадокс: авторитет влади падав, проте й популярність опозиційних сил істотно не зростала. Згодом влада й провідні опозиційні політичні сили спільно ухвалили закон про вибори, голосування за який ув’язнена Юлія Тимошенко назвала помилкою.
Суспільна нестабільність і кадрова обережність
Цього року в Україні помітно активізувалися протести під соціальними гаслами. Протестуючи проти скасування пільг, ветерани-афганці навіть прорвали міліцейські оточення та мало не потрапили до будівлі Верховної Ради. Деякі депутати з провладної більшості при цьому навіть поспішили зняти з лацканів піджаків депутатські значки. Відтак Верховну Раду обгородили монументальним парканом.
Стабільність більше уявна і удаванаПолітолог Вадим Карасьов
«Стабільність більше уявна і удавана, тому що є напруга внутрішньо-суспільна. Немає конфліктів таких великих, але суспільство не стабільне, воно збурене. Ми бачили більше 100 локальних протестів. Слава Богу для влади, що вони поки що не оформили великий суцільний масовий протест, але стабільності теж поки що немає», – зазначає політолог Вадим Карасьов.
Президент Віктор Янукович цього року був непоступливим у боротьбі з політичними опонентами, а натомість провадив дуже обережну кадрову політику. Більшості пророкованих цього року відставок не відбулося.
Натомість на вищих шаблях влади побільшало людей, яких експерти називають близькими до президентської cім’ї. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ, Державну податкову службу та столичне управління податкової очолили люди, яких експерти називають близькими до старшого сина глави держави – Олександра Януковича.
Наступного року вибудувана Президентом політична система пройде випробування на парламентських виборах.