Дніпропетровськ – Придніпров’я показує музейні скарби десятиліття. У Дніпропетровському національному історичному музеї відкрили виставку унікальних музейних раритетів, відреставрованих майстрами, «Речі, повернуті до життя». В експозиції – близько тисячі експонатів, придбаних та відреставрованих музеєм за останні десять років.
Одяг, меблі, картини, посуд, зброя, монети, та багато іншого… В останні десять років фахівцям реставраційного відділу Дніпропетровського історичного музею вдалося повернути до життя сотні цінних експонатів. Переважну частину з них відвідувачі бачать уперше. Серед родзинок виставки – жупан запорозького козака XVII століття, що потрапив до музею з величезною плямою на плечі. Дослідники з’ясували, що то була козацька кров, пролита в бою, переконує співробітник музею Алла Москалець.
«Старшина, який носив цей кунтуш, потрапив у бій. Ми припускаємо, що він загинув у цьому бою, зазнавши поранення шаблею в голову»», – зазначає дослідниця Алла Москалець.
У кожної речі тут є своя цікава історія. Серед експонатів також вирізняється столик для рукоділля, який потрапив до музею у вкрай поганому стані: розібраний на частини зі значними втратами фрагментів. Його унікальність, кажуть науковці, в тому, що оздоблений в одній із найвіртуозніших технік – маркетрі – це мозаїка з використанням дуже тонких пластинок рідкісних порід дерева.
Порцелянові кашпо, прикрашені сюжетами картин Рубенса
Не менш унікальними в колекції, за словами дослідників, є порцелянові кашпо, прикрашені сюжетами картин Рубенса. Розпис зробили золотом та олійними фарбами, хоча це й нехарактерно для кераміки. Під час відновлення до рук реставраторів потрапляють і менш цінні знахідки, але теж цікаві, зазначає директор Історичного музею Надія Капустіна. Один із прикладів цього – відновлення старовинної шафи.
«Коли реставрували, то в отворі знайшли фантик із цукерки тридцятих років. Виходить, що дитина десь якось поцупила цукерку, а фантик сховала в шафу… Є роботи наших колег, які я вважаю просто шедеврами. Ці золоті руки вміють реставрувати предмети, повертати речам життя», – каже директор музею.
Старовинні предмети потрапляють до музейного зібрання різними шляхами. Одні купують в антикварних салонах, на «блошиних» ринках та аукціонах, інші – передусім старовинну зброю – передають дослідникам правоохоронці, деякі – приносять в дарунок колекціонери та краєзнавці. Саме завдяки їм у музеї можна помилуватися зібраннями старовинних поштових листівок, українських ювілейних монет із дорогоцінних металів, вишуканих предметів жіночого і чоловічого туалету.
Дослідники зазначають: більшість раритетів змогли повернути до життя завдяки допомозі меценатів, бюджетних коштів на реставрацію музеєві не виділяють. В останні роки, щоб зібрати гроші на реставрацію, змушені були просити фінансової допомоги. Зокрема, презентуючи унікальну колекцію старовинних ікон, дослідники виставили як відреставровані, так і невідреставровані образи, щоб відвідувачі змогли побачити на власні очі, як гинуть музейні скарби. Виставка у Дніпропетровську працюватиме до кінця січня.
Одяг, меблі, картини, посуд, зброя, монети, та багато іншого… В останні десять років фахівцям реставраційного відділу Дніпропетровського історичного музею вдалося повернути до життя сотні цінних експонатів. Переважну частину з них відвідувачі бачать уперше. Серед родзинок виставки – жупан запорозького козака XVII століття, що потрапив до музею з величезною плямою на плечі. Дослідники з’ясували, що то була козацька кров, пролита в бою, переконує співробітник музею Алла Москалець.
«Старшина, який носив цей кунтуш, потрапив у бій. Ми припускаємо, що він загинув у цьому бою, зазнавши поранення шаблею в голову»», – зазначає дослідниця Алла Москалець.
У кожної речі тут є своя цікава історія. Серед експонатів також вирізняється столик для рукоділля, який потрапив до музею у вкрай поганому стані: розібраний на частини зі значними втратами фрагментів. Його унікальність, кажуть науковці, в тому, що оздоблений в одній із найвіртуозніших технік – маркетрі – це мозаїка з використанням дуже тонких пластинок рідкісних порід дерева.
Порцелянові кашпо, прикрашені сюжетами картин Рубенса
Не менш унікальними в колекції, за словами дослідників, є порцелянові кашпо, прикрашені сюжетами картин Рубенса. Розпис зробили золотом та олійними фарбами, хоча це й нехарактерно для кераміки. Під час відновлення до рук реставраторів потрапляють і менш цінні знахідки, але теж цікаві, зазначає директор Історичного музею Надія Капустіна. Один із прикладів цього – відновлення старовинної шафи.
«Коли реставрували, то в отворі знайшли фантик із цукерки тридцятих років. Виходить, що дитина десь якось поцупила цукерку, а фантик сховала в шафу… Є роботи наших колег, які я вважаю просто шедеврами. Ці золоті руки вміють реставрувати предмети, повертати речам життя», – каже директор музею.
Старовинні предмети потрапляють до музейного зібрання різними шляхами. Одні купують в антикварних салонах, на «блошиних» ринках та аукціонах, інші – передусім старовинну зброю – передають дослідникам правоохоронці, деякі – приносять в дарунок колекціонери та краєзнавці. Саме завдяки їм у музеї можна помилуватися зібраннями старовинних поштових листівок, українських ювілейних монет із дорогоцінних металів, вишуканих предметів жіночого і чоловічого туалету.
Дослідники зазначають: більшість раритетів змогли повернути до життя завдяки допомозі меценатів, бюджетних коштів на реставрацію музеєві не виділяють. В останні роки, щоб зібрати гроші на реставрацію, змушені були просити фінансової допомоги. Зокрема, презентуючи унікальну колекцію старовинних ікон, дослідники виставили як відреставровані, так і невідреставровані образи, щоб відвідувачі змогли побачити на власні очі, як гинуть музейні скарби. Виставка у Дніпропетровську працюватиме до кінця січня.