Варшава – Польські політики підбивають підсумки піврічного головування Польщі у Раді Європейського Союзу. Вони наголошують, що Варшаві випало головувати у Раді ЄС у надзвичайно складний період. Серед досягнень польська влада називає, зокрема, заходи щодо порятунку єврозони. Натомість опозиція заявляє, що Варшава не використала усіх можливостей.
У Євросоюзі розгортається економічна криза, а на європейській політичній сцені панує дуже складна атмосфера. Так про останні півроку в ЄС, коли у ньому головувала Польща, говорять польські політичні й державні діячі.
Утім, як кажуть політики з правлячої у Польщі партії «Громадянська платформа», у польського головування є свої незаперечні успіхи.
Ініціативи Варшави матимуть продовження
Польські досягнення впродовж останніх шести місяців перелічує Боґуслав Сонік, депутат Європейського парламенту: «Це, без сумніву, ухвалення так званих шести пакетів, тобто низки директив та розпоряджень з метою порятунку єврозони. Вони будуть основою для реформ, що посилюють фіскальну дисципліну й управління економікою. Інші успіхи польського головування – це підписання договору про вступ Хорватії в Європейський Союз та завершення переговорного процесу щодо угоди про асоціацію з Україною».
Як твердить польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, одне з найбільших досягнень польського головування – створення «Європейського фонду для демократії». Цей євросоюзний фонд ініціювали поляки, щоб зміцнювати громадянські суспільства в пострадянських та арабських країнах. Сікорський каже: «Це польська авторська ідея. Це буде установа, яка впродовж наступних років реалізовуватиме ідеї нашого головування, передусім у питаннях, які для нас, поляків, особливо близькі – поширенні демократії в країнах-сусідах ЄС. Ми будемо наполягати, щоб цей фонд був особливо активним у східному напрямку».
Радослав Сікорський сподівається, що «Європейський фонд для демократії» оперуватиме значними коштами. За його словами, до кожного євро, яке польське Міністерство закордонних справ передасть на потреби фонду, Європейсько комісія додасть наступний євро.
Внутрішні політичні події вплинули на головування негативно?
Проте, на думку польської політичної опозиції, офіційна Варшава не використала всіх можливостей під час головування в Раді ЄС. Зокрема тому, що польська влада була надто зосереджена на внутрішніх політичних проблемах. Саме під час головування в Євросоюзі поляки обирали свій новий парламент. Це негативно вплинуло на перебіг головування Польщі в ЄС, вважає Томаш Поремба, депутат Європейського Парламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість». Поремба говорить: «Арабська весна народів, війна у Лівії... Нагадаю, це не Польща, це Франція організувала європейський саміт у цій справі. Фінансова криза: це не Польща, це Німеччина організувала єврропейський саміт з цієї проблеми. Східне Партнерство, саміт, який відбувся у Польщі, – цілковита поразка, адже не зроблено ніяких підсумків. Польська влада, замість того, щоб підготувати висновки з цього саміту «Східного партнерства», займалася виборчою кампанією».
Наступна нагода повпливати на політику цілого ЄС у поляків буде нескоро – не раніше, ніж через тринадцять-чотирнадцять років. Країни Європейського Союзу головувають у Раді ЄС по черзі, змінючи одна одну на цьому посту кожні півроку.
У Євросоюзі розгортається економічна криза, а на європейській політичній сцені панує дуже складна атмосфера. Так про останні півроку в ЄС, коли у ньому головувала Польща, говорять польські політичні й державні діячі.
Утім, як кажуть політики з правлячої у Польщі партії «Громадянська платформа», у польського головування є свої незаперечні успіхи.
Ініціативи Варшави матимуть продовження
Польські досягнення впродовж останніх шести місяців перелічує Боґуслав Сонік, депутат Європейського парламенту: «Це, без сумніву, ухвалення так званих шести пакетів, тобто низки директив та розпоряджень з метою порятунку єврозони. Вони будуть основою для реформ, що посилюють фіскальну дисципліну й управління економікою. Інші успіхи польського головування – це підписання договору про вступ Хорватії в Європейський Союз та завершення переговорного процесу щодо угоди про асоціацію з Україною».
Як твердить польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, одне з найбільших досягнень польського головування – створення «Європейського фонду для демократії». Цей євросоюзний фонд ініціювали поляки, щоб зміцнювати громадянські суспільства в пострадянських та арабських країнах. Сікорський каже: «Це польська авторська ідея. Це буде установа, яка впродовж наступних років реалізовуватиме ідеї нашого головування, передусім у питаннях, які для нас, поляків, особливо близькі – поширенні демократії в країнах-сусідах ЄС. Ми будемо наполягати, щоб цей фонд був особливо активним у східному напрямку».
Радослав Сікорський сподівається, що «Європейський фонд для демократії» оперуватиме значними коштами. За його словами, до кожного євро, яке польське Міністерство закордонних справ передасть на потреби фонду, Європейсько комісія додасть наступний євро.
Внутрішні політичні події вплинули на головування негативно?
Проте, на думку польської політичної опозиції, офіційна Варшава не використала всіх можливостей під час головування в Раді ЄС. Зокрема тому, що польська влада була надто зосереджена на внутрішніх політичних проблемах. Саме під час головування в Євросоюзі поляки обирали свій новий парламент. Це негативно вплинуло на перебіг головування Польщі в ЄС, вважає Томаш Поремба, депутат Європейського Парламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість». Поремба говорить: «Арабська весна народів, війна у Лівії... Нагадаю, це не Польща, це Франція організувала європейський саміт у цій справі. Фінансова криза: це не Польща, це Німеччина організувала єврропейський саміт з цієї проблеми. Східне Партнерство, саміт, який відбувся у Польщі, – цілковита поразка, адже не зроблено ніяких підсумків. Польська влада, замість того, щоб підготувати висновки з цього саміту «Східного партнерства», займалася виборчою кампанією».
Наступна нагода повпливати на політику цілого ЄС у поляків буде нескоро – не раніше, ніж через тринадцять-чотирнадцять років. Країни Європейського Союзу головувають у Раді ЄС по черзі, змінючи одна одну на цьому посту кожні півроку.