Київ – Конституційний Суд дозволив використовувати в судах нарівні з державною регіональні мови та мови національних меншин. Фахівці з питань судочинства зазначають, що йдеться насамперед про вживання російської мови. На думку експертів, це рішення має не так правове, як політичне підґрунтя й істотно не позначиться на роботі українських судів.
Опозиційні народні депутати звернулися з поданням, у якому наголошувалося, що регіональні мови або мови меншин у судах можуть застосовуватися в судовому процесі тільки на території окремих судових округів і виключно з дозволу. Один із авторів звернення – член парламентського комітету з питань правосуддя, заступник голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Сергій Соболєв – зазначає, що мовне питання було далеко не єдиним, яке містилося в поданні.
«Наприклад, Верховний Суд за власною ініціативою зараз не може розглянути жодної справи. Він це може зробити лише з «великої ласки» вищих спеціалізованих судів, що прямо суперечить Конституції», – зазначає він.
Що ж до мовного аспекту, то Сергій Соболєв зазначає, що рішення Конституційного Суду спрямоване насамперед на користь російської мови, проте в подальшому може спричинити серйозні проблеми.
«Є спроба відійти від державної мови. У такий спосіб Партія регіонів і їх союзники нібито захищали російську мову, але фактично дають змогу затягувати судовий процес. Вже є приклади, коли, зловживаючи своїм правом, сторона в процесі заявляла клопотання, що не знає жодної поширеної мови і називала якусь екзотичну мову. Тепер така практика є узаконена», – коментує ситуацію Сергій Соболєв.
У судах проблеми з корупцією, а не з мовою
Між тим, донецький правник Владислав Сергієнко каже, що і раніше не було проблем із використанням у суді російської мови.
«Ніколи й не припинялася ця практика. Тобто, позовні заяви та всі інші документи, які присутні в судовому процесі, приймаються судом російською мовою, і в цьому не було жодної проблеми ніколи. І підстав для того, щоб залишити позов без розгляду, якщо він написаний російською, не передбачено. Це не лише в судах першої інстанції. Така ж практика й у вищих спеціалізованих судах. Судді, якщо людина звертається до них російською, також спілкуються російською», – розповідає правник.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат-нашоукраїнець Юрій Кармазін не пригадує жодної скарги на роботу судів, яка б стосувалася мовного питання.
«Невідповідність між законом та його виконанням – на це скаржаться люди, – розповідає він. – На те, що їхні справи слухаються роками. На те, що в судах з ними не рахуються як з людьми, що судові секретарки навіть влаштували собі приймальні часи, коли люди можуть прийти і щось довідатися. Ось на це є скарги, на корумпованість судів».
На думку Юрія Кармазіна, рішення Конституційного Суду зумовлене насамперед політичними, а не правовими мотивами.
Опозиційні народні депутати звернулися з поданням, у якому наголошувалося, що регіональні мови або мови меншин у судах можуть застосовуватися в судовому процесі тільки на території окремих судових округів і виключно з дозволу. Один із авторів звернення – член парламентського комітету з питань правосуддя, заступник голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Сергій Соболєв – зазначає, що мовне питання було далеко не єдиним, яке містилося в поданні.
«Наприклад, Верховний Суд за власною ініціативою зараз не може розглянути жодної справи. Він це може зробити лише з «великої ласки» вищих спеціалізованих судів, що прямо суперечить Конституції», – зазначає він.
Що ж до мовного аспекту, то Сергій Соболєв зазначає, що рішення Конституційного Суду спрямоване насамперед на користь російської мови, проте в подальшому може спричинити серйозні проблеми.
Партія регіонів і їх союзники нібито захищали російську мову, але фактично дають змогу затягувати судовий процесСергій Соболєв
«Є спроба відійти від державної мови. У такий спосіб Партія регіонів і їх союзники нібито захищали російську мову, але фактично дають змогу затягувати судовий процес. Вже є приклади, коли, зловживаючи своїм правом, сторона в процесі заявляла клопотання, що не знає жодної поширеної мови і називала якусь екзотичну мову. Тепер така практика є узаконена», – коментує ситуацію Сергій Соболєв.
У судах проблеми з корупцією, а не з мовою
Між тим, донецький правник Владислав Сергієнко каже, що і раніше не було проблем із використанням у суді російської мови.
«Ніколи й не припинялася ця практика. Тобто, позовні заяви та всі інші документи, які присутні в судовому процесі, приймаються судом російською мовою, і в цьому не було жодної проблеми ніколи. І підстав для того, щоб залишити позов без розгляду, якщо він написаний російською, не передбачено. Це не лише в судах першої інстанції. Така ж практика й у вищих спеціалізованих судах. Судді, якщо людина звертається до них російською, також спілкуються російською», – розповідає правник.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат-нашоукраїнець Юрій Кармазін не пригадує жодної скарги на роботу судів, яка б стосувалася мовного питання.
«Невідповідність між законом та його виконанням – на це скаржаться люди, – розповідає він. – На те, що їхні справи слухаються роками. На те, що в судах з ними не рахуються як з людьми, що судові секретарки навіть влаштували собі приймальні часи, коли люди можуть прийти і щось довідатися. Ось на це є скарги, на корумпованість судів».
На думку Юрія Кармазіна, рішення Конституційного Суду зумовлене насамперед політичними, а не правовими мотивами.