Рига – Жителі Латвії після нещодавнього краху Latvijas Krajbanka втрачають довіру до фінансово-кредитних установ. Чутка про можливе банкрутство одного з найбільших банків – Swedbank – стала приводом для значної паніки серед його клієнтів. Вкладники у масовому порядку почали знімати кошти у банкоматах – лише за два дні латвійці вибрали готівкою понад 70 мільйонів доларів США. Представники латвійської влади зазначають, що ажіотаж навколо Swedbank був акцією, спрямованою на дестабілізацію ситуації в країні.
Ілзе Данілевська тримала кошти й одержувала пенсію у Latvijas Krajbanka. Після його банкрутства перевела кошти до одного із більших латвійських банків Swedbank – дочірню структуру однойменного шведського банку. Наразі інформація про можливий крах Swedbank здалась їй правдивою.
«Перед крахом Banka Baltija у 1995 році нас заспокоювали, що все буде нормально. Нещодавно перед крахом Latvijas Krajbanka нас також запевняли, що все нормалізується. Якщо й зараз так буде, то сценарій спостерігається той самий. Мабуть, їм слід шукати інші слова, щоб заспокоїти людей», – каже Ілзе Данілевська.
Біля банкоматів черги незадоволених вкладників
Незважаючи на запевнення керівників Swedbank, а також представників наглядових структур Латвії та Швеції, що підстав для турботи немає, минулими вихідними по всій Латвії біля банкоматів стояли черги незадоволених вкладників, а інтернет-банки не справлялися з операціями з переведення коштів та сплатою рахунків.
Чутки про проблеми шведського Swedbank та нестабільність його латвійської філії поширювалися через соціальні мережі інтернету та смс-повідомлення з мобільного телефону.
Зараз ситуація навколо Swedbank нормалізувалася, всі, хто бажав, змогли отримати свої кошти без перешкод. Водночас фахівці досліджують причини виникнення чуток .
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Добровскіс зазначив, що це була цілеспрямована акція з метою дестабілізувати ситуацію в країні.
«Інформація Комісії ринку фінансів та капіталу Латвії свідчить, що немає жодної підстави для цих чуток, і ситуація у Swedbank стабільна. Ми вислухали інформацію від міністерства внутрішніх справ, яка свідчить, що чутки поширювалися свідомо з метою дестабілізувати ситуацію в Латвії», – сказав журналістам після засідання уряду Валдіс Домбровскіс.
«Люди живуть в очкуванні катастрофи»
Поліція безпеки Латвії порушила кримінальну справу з приводу поширення недостовірної інформації про стан фінансової системи Латвії.
За словами заступника начальника Поліції безпеки Інта Улманіса, за однією з версій, джерело чуток, які викликали ажіотаж навколо Swedbank, міститься за кордоном.
Натомість глава правління латвійського Swedbank Маріс Манчинскіс вважає, що одна з причин паніки полягає у тому, що латвійці ще погано обізнані з питаннями банківського сектору, і це є наслідком радянського минулого.
На думку доктора економіки Ольги Павук, одна із версій виникнення чуток – це конкурентна боротьба. Водночас вона не відхиляє можливості того, що окремі структури за допомогою паніки на фінансовому ринку намагаються вивести на вулиці жителів Латвії, незадоволених політичною та економічною ситуацією в країні.
Наразі психіатр Аріель Резник зауважує, що паніку серед вкладників банку спровокував наплив негативної інформації, зокрема, про другу хвилю кризи, очікуваний крах євро, складну економічну ситуацію у Латвії. За його словами, люди живуть в очкуванні катастрофи і в такій ситуації будь-яка, навіть неправдива інформація, може спричинити паніку.
Ілзе Данілевська тримала кошти й одержувала пенсію у Latvijas Krajbanka. Після його банкрутства перевела кошти до одного із більших латвійських банків Swedbank – дочірню структуру однойменного шведського банку. Наразі інформація про можливий крах Swedbank здалась їй правдивою.
«Перед крахом Banka Baltija у 1995 році нас заспокоювали, що все буде нормально. Нещодавно перед крахом Latvijas Krajbanka нас також запевняли, що все нормалізується. Якщо й зараз так буде, то сценарій спостерігається той самий. Мабуть, їм слід шукати інші слова, щоб заспокоїти людей», – каже Ілзе Данілевська.
Біля банкоматів черги незадоволених вкладників
Незважаючи на запевнення керівників Swedbank, а також представників наглядових структур Латвії та Швеції, що підстав для турботи немає, минулими вихідними по всій Латвії біля банкоматів стояли черги незадоволених вкладників, а інтернет-банки не справлялися з операціями з переведення коштів та сплатою рахунків.
Чутки про проблеми шведського Swedbank та нестабільність його латвійської філії поширювалися через соціальні мережі інтернету та смс-повідомлення з мобільного телефону.
Зараз ситуація навколо Swedbank нормалізувалася, всі, хто бажав, змогли отримати свої кошти без перешкод. Водночас фахівці досліджують причини виникнення чуток .
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Добровскіс зазначив, що це була цілеспрямована акція з метою дестабілізувати ситуацію в країні.
«Інформація Комісії ринку фінансів та капіталу Латвії свідчить, що немає жодної підстави для цих чуток, і ситуація у Swedbank стабільна. Ми вислухали інформацію від міністерства внутрішніх справ, яка свідчить, що чутки поширювалися свідомо з метою дестабілізувати ситуацію в Латвії», – сказав журналістам після засідання уряду Валдіс Домбровскіс.
«Люди живуть в очкуванні катастрофи»
Поліція безпеки Латвії порушила кримінальну справу з приводу поширення недостовірної інформації про стан фінансової системи Латвії.
За словами заступника начальника Поліції безпеки Інта Улманіса, за однією з версій, джерело чуток, які викликали ажіотаж навколо Swedbank, міститься за кордоном.
Натомість глава правління латвійського Swedbank Маріс Манчинскіс вважає, що одна з причин паніки полягає у тому, що латвійці ще погано обізнані з питаннями банківського сектору, і це є наслідком радянського минулого.
На думку доктора економіки Ольги Павук, одна із версій виникнення чуток – це конкурентна боротьба. Водночас вона не відхиляє можливості того, що окремі структури за допомогою паніки на фінансовому ринку намагаються вивести на вулиці жителів Латвії, незадоволених політичною та економічною ситуацією в країні.
Наразі психіатр Аріель Резник зауважує, що паніку серед вкладників банку спровокував наплив негативної інформації, зокрема, про другу хвилю кризи, очікуваний крах євро, складну економічну ситуацію у Латвії. За його словами, люди живуть в очкуванні катастрофи і в такій ситуації будь-яка, навіть неправдива інформація, може спричинити паніку.