Брюссель – Розбіжності між НАТО та Росією щодо розгортання системи протиракетної оборони вже протягом тривалого часу усунути не вдається. Хоча спроби тривають, зокрема, на цю тему дискутували міністри закордонних справ країн-союзниць Альянсу та їхні російські колеги. Кремль продовжує вимагати гарантій того, що натовські системи не будуть націлені на Росію. Однак Північноатлантичний союз і далі дотримується позиції, що росіяни не повинні непокоїтися, адже джерела небезпеки знаходяться за межами європейського континенту. До того ж, між Росією та НАТО діють угоди про невикористання сили.
«Ми слухаємо одне одного», – заявляє голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен. Після засідання Ради «Росія-НАТО» він окреслив, так би мовити, «точки дотику» двох сторін. Йдеться про владнання ситуації в Афганістані, спільну боротьбу з тероризмом, піратством та обігом наркотиків і, особливо, прагнення до прозорості у відносинах.
Однак, саме цього наразі бракує у таких фундаментальних розбіжностях, як натовська концепція владнання конфліктів за «лівійським зразком» і, головне, щодо розгортання систем протиракетної оборони у Європі.
«Щодо протиракетної оборони ми не дійшли згоди. Поки що. Але ми всі згодні з тим, що важливо продовжувати спроби, розмови, важливо прислухатися до занепокоєння кожної зі сторін.Це у дусі рішень Лісабонського саміту НАТО щодо співробітництва. Ми знаємо, що, коли ми домовимося щодо цього питання, наші відносини піднімуться на наступний щабель», – говорить Расмуссен.
Держсекретар США Гілларі Клінтон стверджує, що, незважаючи ні на що, НАТО продовжуватиме встановлювати свої системи ПРО у Європі. І вони не загрожуватимуть російським силам ядерного стримування.
НАТО сподівається, що до наступного саміту, який відбудеться у травні 2012 року в Чикаго, сторони все ж зможуть досягти політичних угод.
Росія створить власну систему ПРО – Рогозін
Росія, тим часом, заявляє, що, коли двосторонні домовленості створити не вдасться, їй доведеться поступово нарощувати свій військовий потенціал ядерного стримування. Як заявив після засідання міністрів постійний представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін, його країна буде «залізобетонуватися» – створювати свою систему ПРО, про що й повідомили сьогодні колегам у НАТО. «На розгортання у Європі фазових елементів ПРО (США) Росія дасть свою фазову відповідь», – пообіцяв російський дипломат.
Голова зовнішньополітичного відомства Російської Федерації Сергій Лавров пояснює: «Ми хочемо, щоб НАТО поважала наше відповідне право гарантувати безпеку нашої території виключно власними силами».
«Коли елементи ПРО на території країн альянсу влаштовують так, що вони «бачитимуть» значну територію Росії, то у нас виникають питання. Нам, попри загальні слова про довіру та ненапад, ще потрібні юридичні домовленості», – каже російський міністр.
Росіяни вкотре застерегли НАТО щодо можливості вступу Грузії до його лав. Представник Кремля, перебуваючи у штаб-квартирі альянсу, заявив, що не варто давати Тбілісі особливих перспектив: «Я відверто застеріг наших колег, щоб вони знову – з наміром, чи ні – не підштовхнули грузинський режим до чогось на зразок авантюри серпня 2008 року».
Сергій Лавров пояснює: військовий конфлікт тоді відбувся невдовзі після Бухарестського саміту НАТО, де вирішили, що Грузія буде членом альянсу і саме це, буцімто, й додало Грузії хоробрості для застосування свого війська.
Не сходяться позиції сторін і в питанні легітимності дій Північноатлантичного союзу під час кампанії у Лівії. На думку Сергія Лаврова, уроки лівійської операції виявилися доволі поганими, бо мандат Ради Безпеки ООН там виконувався із численними порушеннями.
«Ми слухаємо одне одного», – заявляє голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен. Після засідання Ради «Росія-НАТО» він окреслив, так би мовити, «точки дотику» двох сторін. Йдеться про владнання ситуації в Афганістані, спільну боротьбу з тероризмом, піратством та обігом наркотиків і, особливо, прагнення до прозорості у відносинах.
Однак, саме цього наразі бракує у таких фундаментальних розбіжностях, як натовська концепція владнання конфліктів за «лівійським зразком» і, головне, щодо розгортання систем протиракетної оборони у Європі.
«Щодо протиракетної оборони ми не дійшли згоди. Поки що. Але ми всі згодні з тим, що важливо продовжувати спроби, розмови, важливо прислухатися до занепокоєння кожної зі сторін.Це у дусі рішень Лісабонського саміту НАТО щодо співробітництва. Ми знаємо, що, коли ми домовимося щодо цього питання, наші відносини піднімуться на наступний щабель», – говорить Расмуссен.
Держсекретар США Гіларі Клінтон
НАТО продовжуватиме встановлювати свою ПРО у Європі – КлінтонДержсекретар США Гілларі Клінтон стверджує, що, незважаючи ні на що, НАТО продовжуватиме встановлювати свої системи ПРО у Європі. І вони не загрожуватимуть російським силам ядерного стримування.
НАТО сподівається, що до наступного саміту, який відбудеться у травні 2012 року в Чикаго, сторони все ж зможуть досягти політичних угод.
Росія створить власну систему ПРО – Рогозін
Росія дасть свою фазову відповідьДмитро Рогозін
Росія, тим часом, заявляє, що, коли двосторонні домовленості створити не вдасться, їй доведеться поступово нарощувати свій військовий потенціал ядерного стримування. Як заявив після засідання міністрів постійний представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін, його країна буде «залізобетонуватися» – створювати свою систему ПРО, про що й повідомили сьогодні колегам у НАТО. «На розгортання у Європі фазових елементів ПРО (США) Росія дасть свою фазову відповідь», – пообіцяв російський дипломат.
Голова зовнішньополітичного відомства Російської Федерації Сергій Лавров пояснює: «Ми хочемо, щоб НАТО поважала наше відповідне право гарантувати безпеку нашої території виключно власними силами».
Нам, попри загальні слова про довіру та ненапад, ще потрібні юридичні домовленостіСергій Лавров
«Коли елементи ПРО на території країн альянсу влаштовують так, що вони «бачитимуть» значну територію Росії, то у нас виникають питання. Нам, попри загальні слова про довіру та ненапад, ще потрібні юридичні домовленості», – каже російський міністр.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров
Грузія не має вступити до НАТО – ЛавровРосіяни вкотре застерегли НАТО щодо можливості вступу Грузії до його лав. Представник Кремля, перебуваючи у штаб-квартирі альянсу, заявив, що не варто давати Тбілісі особливих перспектив: «Я відверто застеріг наших колег, щоб вони знову – з наміром, чи ні – не підштовхнули грузинський режим до чогось на зразок авантюри серпня 2008 року».
Сергій Лавров пояснює: військовий конфлікт тоді відбувся невдовзі після Бухарестського саміту НАТО, де вирішили, що Грузія буде членом альянсу і саме це, буцімто, й додало Грузії хоробрості для застосування свого війська.
Не сходяться позиції сторін і в питанні легітимності дій Північноатлантичного союзу під час кампанії у Лівії. На думку Сергія Лаврова, уроки лівійської операції виявилися доволі поганими, бо мандат Ради Безпеки ООН там виконувався із численними порушеннями.