Белград – Відразу в двох балканських країнах, у Словенії та Хорватії, цієї неділі відбуваються парламентські вибори. У Словенії йдеться про шості від проголошення незалежності й перші дострокові вибори.
Словенія, член Євросоюзу від 2004 року, – стабільна держава і з економічного, і з політичного погляду. Хто б не перебував при владі, державна проєвропейська політика не змінювалася від проголошення незалежності 1991 року.
Мільйон шістсот тисяч виборців обиратимуть дев’яносто депутатів. Згідно з прогнозами, новим прем’єром стане Янез Янша, лідер правоцентристської Словенської демократичної партії. Чотиривідсотковий бар’єр подолають і «Позитивна Словенія», яку очолює мер Любляни Зоран Янкович, та соціальні демократи нинішного прем’єра Борута Пахора.
У Хорватії набагато складніше. Колишній прем’єр-міністр Іво Санадер, який під тиском із-за кордону 2009 року був змушений подати у відставку, перебуває за ґратами. Його судять за зловживання службовим становищем та привласнення кількасот мільйонів євро. Одночасно порушена справа й проти його партії – Хорватського демократичного об’єднання, яку після відставки Санадера очолила прем’єр Ядранка Косор. За твердженням прокуратури, керівники партії підробляли фінансові документи.
Згідно з прогнозами, за опозиційну лівоцентристську коаліцію, котра називається трохи незвичайно – «Кукуріку» – проголосують понад 35 відсотків виборців, і вона матиме абсолютну більшість у парламенті. Прем’єром, імовірно, стане лідер соціал-демократів Зоран Міланович. Незважаючи на результат виборів, у першій половині грудня буде підписаний проект договору про вступ Хорватії до ЄС, що має відбутися 2013 року.
Словенія та Хорватія – чинники стабільності та взірець для країн регіону
Якщо можна вірити прогнозам, у двох країнах не буде несподіванок. На підставі цього більшість оглядачів оцінює, що не зміниться і їхня роль у регіоні. Влади в Любляні та Загребі в минулому десятилітті були позитивним чинником у регіоні, де є чимало відкритих питань.
Словенія та Хорватія спершу врегулювали взаємні стосунки, відтак намагалися сприяти нормалізації на регіональному плані.
Хоча ситуацію в цих двох країнах не можна назвати ідеальною, вони багато в чому залишаються взірцем для країн, з якими колись перебували в тій самій державі – Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Македонії та Косова. Так було й поки існувала Югославія: Словенія і Хорватія попереду, інші відставали.
Словенія, член Євросоюзу від 2004 року, – стабільна держава і з економічного, і з політичного погляду. Хто б не перебував при владі, державна проєвропейська політика не змінювалася від проголошення незалежності 1991 року.
Мільйон шістсот тисяч виборців обиратимуть дев’яносто депутатів. Згідно з прогнозами, новим прем’єром стане Янез Янша, лідер правоцентристської Словенської демократичної партії. Чотиривідсотковий бар’єр подолають і «Позитивна Словенія», яку очолює мер Любляни Зоран Янкович, та соціальні демократи нинішного прем’єра Борута Пахора.
У Хорватії набагато складніше. Колишній прем’єр-міністр Іво Санадер, який під тиском із-за кордону 2009 року був змушений подати у відставку, перебуває за ґратами. Його судять за зловживання службовим становищем та привласнення кількасот мільйонів євро. Одночасно порушена справа й проти його партії – Хорватського демократичного об’єднання, яку після відставки Санадера очолила прем’єр Ядранка Косор. За твердженням прокуратури, керівники партії підробляли фінансові документи.
Згідно з прогнозами, за опозиційну лівоцентристську коаліцію, котра називається трохи незвичайно – «Кукуріку» – проголосують понад 35 відсотків виборців, і вона матиме абсолютну більшість у парламенті. Прем’єром, імовірно, стане лідер соціал-демократів Зоран Міланович. Незважаючи на результат виборів, у першій половині грудня буде підписаний проект договору про вступ Хорватії до ЄС, що має відбутися 2013 року.
Словенія та Хорватія – чинники стабільності та взірець для країн регіону
Якщо можна вірити прогнозам, у двох країнах не буде несподіванок. На підставі цього більшість оглядачів оцінює, що не зміниться і їхня роль у регіоні. Влади в Любляні та Загребі в минулому десятилітті були позитивним чинником у регіоні, де є чимало відкритих питань.
Словенія та Хорватія спершу врегулювали взаємні стосунки, відтак намагалися сприяти нормалізації на регіональному плані.
Хоча ситуацію в цих двох країнах не можна назвати ідеальною, вони багато в чому залишаються взірцем для країн, з якими колись перебували в тій самій державі – Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Македонії та Косова. Так було й поки існувала Югославія: Словенія і Хорватія попереду, інші відставали.