Львів – У неділю у Львові представники білоруської опозиції разом із львів’янами і місцевими політиками відзначають національне свято – День героїв, яке заборонене офіційною владою Білорусі, оскільки ця подія пов’язана з історією Білоруської Народної Республіки.
Білоруські опозиціонери розпочали недільний ранок молитвою за минулих і сучасних героїв Білорусі у львівському храмі. За тих, хто загинув 91 рік тому і за 14 нинішніх політв’язнів режиму Лукашенка. За тих людей, які відстоювали і відстоюють незалежність Білорусі.
У листопаді-грудні 1920 року білоруси, переважно селяни, взяли до рук зброю проти більшовицької окупації. Вони протестували проти Ризької мирної домовленості 1920 року, згідно з якою територія Білорусі розділялась між Росією, Польщею та Радянською Україною, було встановлено демаркаційну лінію, яка розділила Білорусь та Україну. 14 листопада 1920 року на з’їзді у Слуцьку було проголошено Білоруську Народну Республіку, сформовано Слуцьку військову бригаду з 10 тисяч осіб. Слуцьке повстання охопило всю країну.
27 листопада 1920 року почались бої між білоруськими партизанами і радянськими військами. Сили були нерівні. 31 грудня 1920 року Слуцька бригада змушена була відійти на польську територію. Чимало учасників Слуцького повстання, які повернулись на батьківщину, були репресовані радянською владою.
«Українцям зрозуміла історія Білорусі і День героїв. Аналогічні події відбувались у Холодному Яру. Тоді Польща з Радянською Росією ділили і Білорусь, і Україну. Білоруська та українська нації чинили спротив», – зауважив голова голова Руху солідарності «Разом» і керівник Білоруського центру в Україні В’ячеслав Сівчик.
У Білорусі людей переслідують за їхню позицію
Білоруська опозиція разом із львів’янами вшанувала пам’ять учасника
повстання 1830-31 років Симона Шидловського, який похований у Львові,
а також провела круглий стіл, де мовилось про значення історичне значення подій 1920 року і про сучасні реалії Білорусі. Львів’яни дізнались, що 14 білоруських опозиціонерів перебувають у в’язниці. На людей, які не погоджуються з режимом Лукашенка, чиниться моральний і фізичний тиск. Рідні не знають, куди зникають їхні сини, чоловіки, батьки.
Про це розповіли львів’янам білоруські опозиціонери. Голова Правого альянсу Юрась Каретніков, який у Львові у вересні відзначав День Білоруської військової слави, був арештований на батьківщині. Його утримували за ґратами 10 днів за те, що він молився за політичних в’язнів.
Сьогодні влада президента Олександра Лукашенка обмежує білорусам право на виїзди за кордон. Без жодних пояснень у людей забирають закордонні паспорти.
Представники білоруської опозиції висловили надію, що, врешті-решт, «жах, який називається лукашенківська диктатура, закінчиться». Диктатура знищує всіх, і українці мають розуміти небезпеку авторитаризму, заявляють опозиціонери.
Наразі українська влада не чинить жодного спротиву білоруській опозиції в її діяльності і акціях, які вона проводить в Україні, зокрема у Львові.
День героїв Білорусі завершиться мітингом біля пам’ятника Тарасові Шевченка і пішою ходою до монумента провідникові ОУН Степану Бандері.
«Ми поважаємо львів’ян і Західну Україну. Тому підемо спільно до пам’ятника Героєві України – Степанові Бандері, який показував, що з імперією зла треба змагатись у будь-яких умовах. Білоруський національний рух не лише шанує українських національних героїв, але білоруси та українці мають свої ідеологічні переконання. Ми Росії не здались і не здамось», – зауважив білоруський опозиціонер В’ячеслав Сівчик.
Білоруські опозиціонери розпочали недільний ранок молитвою за минулих і сучасних героїв Білорусі у львівському храмі. За тих, хто загинув 91 рік тому і за 14 нинішніх політв’язнів режиму Лукашенка. За тих людей, які відстоювали і відстоюють незалежність Білорусі.
У листопаді-грудні 1920 року білоруси, переважно селяни, взяли до рук зброю проти більшовицької окупації. Вони протестували проти Ризької мирної домовленості 1920 року, згідно з якою територія Білорусі розділялась між Росією, Польщею та Радянською Україною, було встановлено демаркаційну лінію, яка розділила Білорусь та Україну. 14 листопада 1920 року на з’їзді у Слуцьку було проголошено Білоруську Народну Республіку, сформовано Слуцьку військову бригаду з 10 тисяч осіб. Слуцьке повстання охопило всю країну.
27 листопада 1920 року почались бої між білоруськими партизанами і радянськими військами. Сили були нерівні. 31 грудня 1920 року Слуцька бригада змушена була відійти на польську територію. Чимало учасників Слуцького повстання, які повернулись на батьківщину, були репресовані радянською владою.
«Українцям зрозуміла історія Білорусі і День героїв. Аналогічні події відбувались у Холодному Яру. Тоді Польща з Радянською Росією ділили і Білорусь, і Україну. Білоруська та українська нації чинили спротив», – зауважив голова голова Руху солідарності «Разом» і керівник Білоруського центру в Україні В’ячеслав Сівчик.
У Білорусі людей переслідують за їхню позицію
Білоруська опозиція разом із львів’янами вшанувала пам’ять учасника
повстання 1830-31 років Симона Шидловського, який похований у Львові,
а також провела круглий стіл, де мовилось про значення історичне значення подій 1920 року і про сучасні реалії Білорусі. Львів’яни дізнались, що 14 білоруських опозиціонерів перебувають у в’язниці. На людей, які не погоджуються з режимом Лукашенка, чиниться моральний і фізичний тиск. Рідні не знають, куди зникають їхні сини, чоловіки, батьки.
Про це розповіли львів’янам білоруські опозиціонери. Голова Правого альянсу Юрась Каретніков, який у Львові у вересні відзначав День Білоруської військової слави, був арештований на батьківщині. Його утримували за ґратами 10 днів за те, що він молився за політичних в’язнів.
Сьогодні влада президента Олександра Лукашенка обмежує білорусам право на виїзди за кордон. Без жодних пояснень у людей забирають закордонні паспорти.
Представники білоруської опозиції висловили надію, що, врешті-решт, «жах, який називається лукашенківська диктатура, закінчиться». Диктатура знищує всіх, і українці мають розуміти небезпеку авторитаризму, заявляють опозиціонери.
Наразі українська влада не чинить жодного спротиву білоруській опозиції в її діяльності і акціях, які вона проводить в Україні, зокрема у Львові.
День героїв Білорусі завершиться мітингом біля пам’ятника Тарасові Шевченка і пішою ходою до монумента провідникові ОУН Степану Бандері.
«Ми поважаємо львів’ян і Західну Україну. Тому підемо спільно до пам’ятника Героєві України – Степанові Бандері, який показував, що з імперією зла треба змагатись у будь-яких умовах. Білоруський національний рух не лише шанує українських національних героїв, але білоруси та українці мають свої ідеологічні переконання. Ми Росії не здались і не здамось», – зауважив білоруський опозиціонер В’ячеслав Сівчик.