Вашингтон – В американській столиці буде споруджений пам’ятник жертвам Голодомору в Україні. Відповідний закон у Конгресі був ухвалений ще 2005 року, президент Джордж Буш підписав його у жовтні 2006 року. Виділене місце в Вашингтоні – це трикутник землі неподалік американського Конгресу (будівлі Капітолію) і центрального вокзалу (Union Station). Землю освячено 2008 року за участю тодішньої першої леді України Катерини Ющенко.
За спорудження пам’ятника відповідає український уряд та Український комітет пам’яті Голодомору в США. Провели відповідний міжнародний конкурс, із більше ніж 40 робіт журі вибрало 5 фіналістів, і цими днями вся справа суттєво рушила вперед. Український уряд виділив 4 мільйони гривень на цей пам’ятник, а перша офіційна американська інстанція обрала проект, який, якщо все піде за планом, має бути завершеним до 80-ї річниці Голодомору.
На хвилину відкидаю свою журналістську об’єктивність і відверто констатую: тішуся, що проект, який стане меморіалом жертвам Голодомору, це проект моєї товаришки. А тішуся не тому, що це проект моєї подруги, а тому, що він дуже сильний і промовистий.
Як тільки були оголошені плани спорудження пам’ятника, архітектор Лариса Курилас почала думати над його суттю. «Хотілося, щоб цей пам’ятник промовляв американцям, які нічого не знають про Україну. Тому від самого початку я хотіла, щоб пшениця якось була зображена у цій скульптурі, бо якщо американці щось знають про Україну, то вони знають, що колись Україна була житницею Європи», – каже вона.
Відповідальність перед невинними жертвами
Сам пам’ятник – це трикутна площа, на фоні буків постає стіна, на якій росте пшениця. Вона росте буйно, і раптом її немає – вона переходить в небуття.
Як повинен виглядати пам’ятник жертвам трагедії, тим більше трагедії, яка була для українського народу геноцидом, яка забрала мільйони невинних жертв і навіки зробила український народ біднішим? Створити такий пам’ятник не кожен відважиться, адже це велика відповідальність.
«Чи усвідомлюєте Ви цю відповідальність?» – запитала я Ларису. «Це є дуже велика відповідальність, і частиною цієї відповідальності є, щоб неукраїнці зрозуміли, що цей Голодомор відбувся, що це значить – голод. Пшениця була зброєю, яку сталінська адміністрація вживала проти українців під час Голодомору. Я приидумала цю ідею, щоб пшениця переходила від високого барельєфу до глибокого горельєфу, це передає ідею переходу пшениці від буття до небуття, і рівночасно з тим, як пшениця зникає, літери «Голодомор» щоразу більше і більше виходять з фону цієї скульптури», – пояснює Лариса Курилас.
Просував цей проект у Вашингтоні Михайло Савків, який очолює українсько-американський комітет Голодомору. Залишається пройти ще дві офіційні інстанції щодо дозволів, і вже влітку або восени наступного року має розпочатися будівництво. Із дозволами не передбачаються проблеми, однак збір коштів – це головне завдання, яке зараз стоїть перед комітетом.
«Україна дала свій перший внесок на спорудження пам’ятника у Вашингтоні, вони дали 4 мільйони гривень. Ці кошти виділили у серпні цього року, з тим, що відразу був підписаний контракт із місцевою архітектурною фірмою, за їхні послуги в просуванні нашого проекту на різних слуханнях в американських федеральних агентствах… Сам проект коштуватиме від 1,2 до 1,5 мільйона американських доларів. Ми хочемо, щоб і українська громада тут, як і Україна, долучилися до збирання фондів», – каже Михайло Савків.
Меморіал жертвам Голодомору матиме гарних сусідів в американській столиці. Недалеко Капітолій, навпроти будинок федерального уряду та головна міська пошта, а вище пам’ятник жертвам комунізму.
За спорудження пам’ятника відповідає український уряд та Український комітет пам’яті Голодомору в США. Провели відповідний міжнародний конкурс, із більше ніж 40 робіт журі вибрало 5 фіналістів, і цими днями вся справа суттєво рушила вперед. Український уряд виділив 4 мільйони гривень на цей пам’ятник, а перша офіційна американська інстанція обрала проект, який, якщо все піде за планом, має бути завершеним до 80-ї річниці Голодомору.
На хвилину відкидаю свою журналістську об’єктивність і відверто констатую: тішуся, що проект, який стане меморіалом жертвам Голодомору, це проект моєї товаришки. А тішуся не тому, що це проект моєї подруги, а тому, що він дуже сильний і промовистий.
Як тільки були оголошені плани спорудження пам’ятника, архітектор Лариса Курилас почала думати над його суттю. «Хотілося, щоб цей пам’ятник промовляв американцям, які нічого не знають про Україну. Тому від самого початку я хотіла, щоб пшениця якось була зображена у цій скульптурі, бо якщо американці щось знають про Україну, то вони знають, що колись Україна була житницею Європи», – каже вона.
Відповідальність перед невинними жертвами
Сам пам’ятник – це трикутна площа, на фоні буків постає стіна, на якій росте пшениця. Вона росте буйно, і раптом її немає – вона переходить в небуття.
Як повинен виглядати пам’ятник жертвам трагедії, тим більше трагедії, яка була для українського народу геноцидом, яка забрала мільйони невинних жертв і навіки зробила український народ біднішим? Створити такий пам’ятник не кожен відважиться, адже це велика відповідальність.
«Чи усвідомлюєте Ви цю відповідальність?» – запитала я Ларису. «Це є дуже велика відповідальність, і частиною цієї відповідальності є, щоб неукраїнці зрозуміли, що цей Голодомор відбувся, що це значить – голод. Пшениця була зброєю, яку сталінська адміністрація вживала проти українців під час Голодомору. Я приидумала цю ідею, щоб пшениця переходила від високого барельєфу до глибокого горельєфу, це передає ідею переходу пшениці від буття до небуття, і рівночасно з тим, як пшениця зникає, літери «Голодомор» щоразу більше і більше виходять з фону цієї скульптури», – пояснює Лариса Курилас.
Просував цей проект у Вашингтоні Михайло Савків, який очолює українсько-американський комітет Голодомору. Залишається пройти ще дві офіційні інстанції щодо дозволів, і вже влітку або восени наступного року має розпочатися будівництво. Із дозволами не передбачаються проблеми, однак збір коштів – це головне завдання, яке зараз стоїть перед комітетом.
«Україна дала свій перший внесок на спорудження пам’ятника у Вашингтоні, вони дали 4 мільйони гривень. Ці кошти виділили у серпні цього року, з тим, що відразу був підписаний контракт із місцевою архітектурною фірмою, за їхні послуги в просуванні нашого проекту на різних слуханнях в американських федеральних агентствах… Сам проект коштуватиме від 1,2 до 1,5 мільйона американських доларів. Ми хочемо, щоб і українська громада тут, як і Україна, долучилися до збирання фондів», – каже Михайло Савків.
Меморіал жертвам Голодомору матиме гарних сусідів в американській столиці. Недалеко Капітолій, навпроти будинок федерального уряду та головна міська пошта, а вище пам’ятник жертвам комунізму.