Чи отримає Україна 300 мільйонів доларів на боротьбу зі СНІДом?

Київ – UNAIDS – об’єднана програма ООН з боротьби зі СНІДом – оприлюднила звіт до Всесвітнього дня боротьби з цією хворобою. Україну в ньому зарахували до країн із найвищим рівнем поширення СНІДу в Східній Європі та Центральній Азії. Водночас, Глобальний фонд боротьби зі СНІДом до кінця року має вирішити, чи надавати Україні грант у 301 мільйон доларів для протидії епідемії. Представники громадських організацій стверджують, що Україна ці гроші може не отримати, адже за цілий рік, який Глобальний фонд дає державам-реципієнтам для узгодження різноманітних питань, необхідних змін до законодавства Україна таки не ухвалила. Зі свого боку, в уряді запевняють: усе під контролем, і вже планують підписувати грантову угоду.

В Україні продовжує зростати кількість зареєстрованих віл-інфікованих. Водночас, лікування отримує лише одна десята всіх тих, хто його потребує. Такими є дані останнього звіту UNAIDS. У цьому документі Україну віднесли до країн із найнижчим поширенням антиретровірусної терапії, розповідає Олексій Ільницький, радник із моніторингу та оцінки офісу UNAIDS в Україні.

«За оцінками ЮНЕЙДС, доступ до лікування в Україні має лише 10 відсотків людей, які живуть із ВІЛ/СНІД. За офіційними оцінками, частка таких людей – 75 відсотків. Така різниця в цифрах з’являється через різну оцінку загальної кількості інфікованих в Україні. У світі є країни, які потерпіли від епідемії ВІЛ/СНІДу сильніше, ніж Україна. Але вони більш успішно справляються з усіма викликами. Наприклад, Ботсвана постраждала більше інших країн світу. Але в 2000-му році в цій країні на лікуванні було 5 відсотків хворих, сьогодні – це вже 80 відсотків».

«Гроші можуть бути відкликані»

На повноцінну боротьбу з епідемією в державі не вистачає грошей. Ситуація ускладнюється тим, що Україна може не отримати грант в 301 мільйон доларів від Глобального фонду боротьби зі СНІДом, малярією та туберкульозом, стверджує Володимир Курпіта, директор Всеукраїнської мережі людей, що живуть із ВІЛ.

Умовою виділення цих коштів є зміни до українського законодавства. Вони мають усунути перепони щодо використання грантових коштів державними структурами. Однак зараз відповідний законопроект навіть не внесено до Верховної Ради, зазначає Володимир Курпіта.

«Глобальний фонд може підписати угоду з певними умовами, – каже він. – Наприклад, буде відтерміновано на 2-3 місяці початок реалізації якоїсь діяльності. Але якщо через 3 місяці закон не буде ухвалений, то гроші можуть бути і відкликані. Я сподіваюся, що Глобальний фонд зглянеться і дасть декілька місяців на вирішення цього питання».

Навіть, якщо зміни до законодавства ухвалені не будуть, це перепоною для виділення гранту не стане, стверджує Олена Єщенко, заступник голови державної служби з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. Однак новий закон дійсно необхідний, він сприятиме більш ефективному та повному використанню грантових коштів, пояснює вона.

«По використанню грантів Глобального фонду сплачується податок на додану вартість, і ми втрачаємо 20%. Відповідний законопроект, який змінює таку практику, був підготований, він знаходиться на повторному узгодженні. Далі уряд буде подавати його до Верховної Ради. Безумовно, ми зацікавлені, щоб ці кошти використовувалися максимально раціонально, тому стараємося докласти всіх зусиль для того, щоб закон було ухвалено якнайшвидше», – каже чиновниця.

Крім того, Олена Єщенко стверджує, що 3 основні реципієнти гранту – державна установа «Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом» та дві громадські організації – вже готуються підписувати грантову угоду з Глобальним фондом на початку грудня.