Львів – «Поле Зборівської битви 1649 року» може стати унікальним історико-культурним заповідником на Тернопільщині. Адже це чи не єдине в Україні збережене і точно ідентифіковане місце битви. Тут військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким отримало перемогу над поляками.
Поле Зборівської битви можна побачити з дороги, яка веде із Золочева до Тернополя. Власне, на цьому відтинку шляху бракує туристичних об’єктів. Якщо створити заповідник, відтворити місця, де розташовувались під час битви козацькі, польські, татарські війська, реставрувати фрагменти фортифікації Зборова, то це неабияк привабить туристів. У цьому переконаний львівський архітектор, учасник археологічних розкопок на полі битви Володимир Чорновус.
Під час дослідження території науковці намагались встановити точне знаходження військ, укріплень; знайшли фрагменти остроги, кулі, монети, зубило, пряжки, вухналі, перстень та інші історичні цінні речі. Ще потребує детального вивчення місце, звідки стріляли козацькі батареї, де були встановлені межі бастіонів. Це б стало підставою щодо встановлення охоронної зони заповідника.
«Оскільки професором Андріяном Мандзієм (Моргедський університет, США) у берлінському архіві була знайдена карта учасника бойових дій, яку приписують офіцеру німецької найманої піхоти Гоувальду (вважається, що він зробив і мапу при облозі козаків у Збаражі), на її підставі і вдалося ідентифікувати деякі моменти польського табору. У результаті розкопок вдалося виявити кут бастіону польського табору та лінію оборонного рову. Словом, поле битви вдалося ідентифікувати з великою точністю», – каже науковець.
Зборівський договір відновив Українську козацьку державу
У 1649 року козацьке військо під керівництвом Богдана Хмельницького почало наступ на Захід, а допомагали йому кримські татари. Козаки завдали удару польському війську і оточили його довкола Збаразької фортеці. Однак з-під Любліна на підмогу своїм рушило військо, очолюване польським королем Яном II Казимиром. Хмельницький перестрів поляків під Зборовом. Військо польського короля, за історичними довідками, не було готове до бою. Ян ІІ Казимир почав переговори з кримським ханом . Тоді й Хмельницький під тиском татар уклав із королем договір, який радше формально визнавав козацьке управління на південно-східних теренах речі Посполитої.
Але, тим не менше, Зборівська битва і мирний договір мали величезний резонанс в усій Європі. Бо вперше за три століття було відновлено українську державу. Зборівський договір заклав «камінь заснування нової епохи того народу», писав невідомий автор «Історії Русів». Відновлена Українська козацька держава – Гетьманщина – проіснувала до 1764 року, коли гетьманство скасувала російська імператриця Катерина ІІ.
За визначенням українських та зарубіжних істориків, Зборівська битва і підписаний там мирний договір заклали нову епоху в історії України і процесах державотворення.
Збережeно культурний шар XVII століття
До майбутнього заповідника «Поле Зборівської битви» мали б увійти музей, урочище «Білий берег», залишки валів і міських укріплень з XVII століття, козацька могила, але це ще питання дискусійні. Наразі фахівці мають розробити генеральний план заповідника, а місцева влада – джерела фінансування.
«Це, як на мене, буде дуже цікавий туристичний об’єкт з історичного і культурного значення. І він не є дуже затратний», – зауважив Володимир Чорновус.
З кінця XVIII до початку XX століття на місці Зборівської битви були австрійські казарми. Під час Першої Світової війни тут проходила лінія фронту і, до слова, під час розкопок виявлено чимало куль того часу. У радянський період на історичному місці розташовувалась ферма і автозаправка. Але, що найважливіше, зберігся культурний шар XVII століття.
Тому Зборівська районна рада має амбітні плани створити заповідник «Поле Зборівської битви».
Поле Зборівської битви можна побачити з дороги, яка веде із Золочева до Тернополя. Власне, на цьому відтинку шляху бракує туристичних об’єктів. Якщо створити заповідник, відтворити місця, де розташовувались під час битви козацькі, польські, татарські війська, реставрувати фрагменти фортифікації Зборова, то це неабияк привабить туристів. У цьому переконаний львівський архітектор, учасник археологічних розкопок на полі битви Володимир Чорновус.
Під час дослідження території науковці намагались встановити точне знаходження військ, укріплень; знайшли фрагменти остроги, кулі, монети, зубило, пряжки, вухналі, перстень та інші історичні цінні речі. Ще потребує детального вивчення місце, звідки стріляли козацькі батареї, де були встановлені межі бастіонів. Це б стало підставою щодо встановлення охоронної зони заповідника.
«Оскільки професором Андріяном Мандзієм (Моргедський університет, США) у берлінському архіві була знайдена карта учасника бойових дій, яку приписують офіцеру німецької найманої піхоти Гоувальду (вважається, що він зробив і мапу при облозі козаків у Збаражі), на її підставі і вдалося ідентифікувати деякі моменти польського табору. У результаті розкопок вдалося виявити кут бастіону польського табору та лінію оборонного рову. Словом, поле битви вдалося ідентифікувати з великою точністю», – каже науковець.
Зборівський договір відновив Українську козацьку державу
У 1649 року козацьке військо під керівництвом Богдана Хмельницького почало наступ на Захід, а допомагали йому кримські татари. Козаки завдали удару польському війську і оточили його довкола Збаразької фортеці. Однак з-під Любліна на підмогу своїм рушило військо, очолюване польським королем Яном II Казимиром. Хмельницький перестрів поляків під Зборовом. Військо польського короля, за історичними довідками, не було готове до бою. Ян ІІ Казимир почав переговори з кримським ханом . Тоді й Хмельницький під тиском татар уклав із королем договір, який радше формально визнавав козацьке управління на південно-східних теренах речі Посполитої.
Але, тим не менше, Зборівська битва і мирний договір мали величезний резонанс в усій Європі. Бо вперше за три століття було відновлено українську державу. Зборівський договір заклав «камінь заснування нової епохи того народу», писав невідомий автор «Історії Русів». Відновлена Українська козацька держава – Гетьманщина – проіснувала до 1764 року, коли гетьманство скасувала російська імператриця Катерина ІІ.
За визначенням українських та зарубіжних істориків, Зборівська битва і підписаний там мирний договір заклали нову епоху в історії України і процесах державотворення.
Збережeно культурний шар XVII століття
До майбутнього заповідника «Поле Зборівської битви» мали б увійти музей, урочище «Білий берег», залишки валів і міських укріплень з XVII століття, козацька могила, але це ще питання дискусійні. Наразі фахівці мають розробити генеральний план заповідника, а місцева влада – джерела фінансування.
«Це, як на мене, буде дуже цікавий туристичний об’єкт з історичного і культурного значення. І він не є дуже затратний», – зауважив Володимир Чорновус.
З кінця XVIII до початку XX століття на місці Зборівської битви були австрійські казарми. Під час Першої Світової війни тут проходила лінія фронту і, до слова, під час розкопок виявлено чимало куль того часу. У радянський період на історичному місці розташовувалась ферма і автозаправка. Але, що найважливіше, зберігся культурний шар XVII століття.
Тому Зборівська районна рада має амбітні плани створити заповідник «Поле Зборівської битви».