Київ – Із Дніпрового дна підняли меч, який, імовірно, був власністю князя Святослава, що, згідно з історичними документами, загинув під час переправи. За словами представників Національного заповідника «Хортиця», де нині зберігається знахідка, меч випадково знайшов рибалка і приніс до музею. Дослідники кажуть: знахідка датується десятим століттям і точно належала комусь зі знаті – про це свідчить багате оздоблення руків’я меча.
Зі слів науковця, ймовірно, що такий меч міг належати і самому князеві.
Хто міг бути власником меча, покаже експертиза
Загалом, у 20-х роках минулого століття під час будівництва Дніпрогесу було знайдено ще п’ять мечів, які могли належати Святославовому війську, але їх було втрачено під час війни. Однак про те, чи дійсно цьогорічна знахідка належала дружинникам князя, а то і йому самому, можна буде сказати тільки після низки експертиз, зауважує Михайло Відейко, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук.
Випадкова рибалчина знахідка чекала свого часу на глибині 20 метрів біля північної частини острова Хортиця, розповіла Радіо Свобода Тетяна Шелеметьєва, старший науковий співробітник відділу фондів Національного заповідника «Хортиця». За її словами, руків’я меча належить до так званого варязького типу – із коротким перехрестям, який був поширений на Русі у дохристиянський період. Тобто, його стовідсотково виготовили у середині Х століття, вважає Тетяна Шелеметьєва.
«Є версія, що, ймовірно, цей меч міг належати дружині князя Святослава. Згідно з літописом, Святослав загинув в районі дніпровських порогів. Де конкретно – невідомо, – говорить вона. – Цей меч належить до каролінгського типу: верхня частина оздоблена сріблом, бронзою і позолотою. Тобто, явно така досить дорога зброя була».
Зі слів науковця, ймовірно, що такий меч міг належати і самому князеві.
Хто міг бути власником меча, покаже експертиза
Загалом, у 20-х роках минулого століття під час будівництва Дніпрогесу було знайдено ще п’ять мечів, які могли належати Святославовому війську, але їх було втрачено під час війни. Однак про те, чи дійсно цьогорічна знахідка належала дружинникам князя, а то і йому самому, можна буде сказати тільки після низки експертиз, зауважує Михайло Відейко, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук.
«Щоправда, зброя до того часу датується з точністю до століття. Наприклад, вважається, що меч міг бути в ходу років вісімдесят. Якщо це була якісна, гарна зброя, вона передавалася від батька до сина і так далі. Крім того, зброя не є іменною – тоді не було таких звичаїв», – зазначає археолог.
Однак, навіть не будучи власністю Святослава, меч має безперечну історичну цінність – в Україні знайдено всього декілька десятків зразків зброї того періоду, говорить Михайло Відейко.
Пролежавши майже тисячу років на дні ріки, нині меч потребує особливих умов зберігання і реставрації, але музей має необхідних умов, зазначають представники заповідника. За їхніми словами, на початку грудня вони чеють на приїзд спеціалістів із київського реставраційного центру. Можливо, також будуть запрошені фахівці зі Скандинавії, адже такі мечі були поширені, в основному, саме там.