Рига – У Латвії впродовж останніх років були запроваджені жорсткі програми заощаджень та зменшення бюджетних витрат. Ця тенденція закладена й в основу формування бюджету на наступний рік. Уряд країни ухвалив рішення про заходи зі скорочення бюджету-2012 у розмірі 174 мільйонів євро. Наразі міжнародні кредитори вимагають збільшити цю суму до 214–250 мільйонів євро.
Латвійський фінансовий аналітик Ґіртс Руйґайніс вважає, що міжнародні кредитори, без участі яких останніми роками не ухвалюється жодне з важливих рішень із бюджету Латвії, побоюються повторення грецького сценарію. Тому з огляду на можливість глобальних економічних потрясінь вимагають від Латвії значного зменшення дефіциту бюджету.
«Міжнародний валютний фонд, з огляду на можливість нової хвилі кризи та нестабільність єврозони, досить скептичний в оцінках. Зокрема вважає, що економічне зростання буде незначне, прибутків буде менше, тому консолідацію пропонують здійснити з резервом», – зазначив Ґіртс Руйґайніс.
Латвія не хоче поступатися вимогам міжнародних кредиторів
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс визнав, що на порядку денному переговорів із міжнародними кредиторами стоїть питання про зняття доплат до пенсій. Зараз у Латвії доплата до пенсій становить одне євро за кожний рік стажу, у середньому, це 34 євро щомісяця на пенсіонера.
Наразі Латвія не хоче поступатися кредиторам, і уряд країни затвердив список заходів зі зменшення дефіциту бюджету наступного року в розмірі майже 174 мільйонів євро, не запроваджуючи зміни у соціальній та податковій сферах.
План передбачає надходження додаткових прибутків у розмірі 41 мільйон євро за рахунок боротьби з тіньовою економікою та покращення стягнення податків. Ще 56 мільйонів євро планується отримати за рахунок продажу емісійних квот та надходження від штрафів любителів швидкої їзди, зафіксованих фоторадарами.
Бюджетні витрати планують скороти майже на 69 мільйонів євро за рахунок зменшення коштів на утримання доріг, перевезень громадського транспорту, дотацій аеропортам, витрат Міністерства оборони.
Міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс стверджує, що у нинішніх умовах такий бюджет є кращим варіантом.
«Пропозиції конструктивні й прагматичні, які не матимуть негативного впливу на економічні показники. На відміну від минулих років, коли було багато невідомого і наслідки шокували, результати цієї консолідації не відчуватиме громадськість та бізнес. Це добрий варіант», – зазначив Андріс Вілкс.
Бюджет на наступний рік мають ще підтримати міжнародні кредитори і затвердити Саейма (парламент) Латвії.
Масова еміграція як наслідок політики «затягування пасків»
Латвію часто наводять як приклад успішного запровадження режиму заощаджень. Однак, за словами економіста Райти Карнієте, причин для оптимізму немає.
Адже ціна такої політики «затягування пасків» – масова еміграція латвійців. За останні роки відтік з Латвії – майже 10 відсотків населення.
«Міжнародний валютний фонд, з огляду на можливість нової хвилі кризи та нестабільність єврозони, досить скептичний в оцінках. Зокрема вважає, що економічне зростання буде незначне, прибутків буде менше, тому консолідацію пропонують здійснити з резервом», – зазначив Ґіртс Руйґайніс.
Латвія не хоче поступатися вимогам міжнародних кредиторів
Прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс визнав, що на порядку денному переговорів із міжнародними кредиторами стоїть питання про зняття доплат до пенсій. Зараз у Латвії доплата до пенсій становить одне євро за кожний рік стажу, у середньому, це 34 євро щомісяця на пенсіонера.
Наразі Латвія не хоче поступатися кредиторам, і уряд країни затвердив список заходів зі зменшення дефіциту бюджету наступного року в розмірі майже 174 мільйонів євро, не запроваджуючи зміни у соціальній та податковій сферах.
План передбачає надходження додаткових прибутків у розмірі 41 мільйон євро за рахунок боротьби з тіньовою економікою та покращення стягнення податків. Ще 56 мільйонів євро планується отримати за рахунок продажу емісійних квот та надходження від штрафів любителів швидкої їзди, зафіксованих фоторадарами.
Бюджетні витрати планують скороти майже на 69 мільйонів євро за рахунок зменшення коштів на утримання доріг, перевезень громадського транспорту, дотацій аеропортам, витрат Міністерства оборони.
Міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс стверджує, що у нинішніх умовах такий бюджет є кращим варіантом.
«Пропозиції конструктивні й прагматичні, які не матимуть негативного впливу на економічні показники. На відміну від минулих років, коли було багато невідомого і наслідки шокували, результати цієї консолідації не відчуватиме громадськість та бізнес. Це добрий варіант», – зазначив Андріс Вілкс.
Бюджет на наступний рік мають ще підтримати міжнародні кредитори і затвердити Саейма (парламент) Латвії.
Масова еміграція як наслідок політики «затягування пасків»
Латвію часто наводять як приклад успішного запровадження режиму заощаджень. Однак, за словами економіста Райти Карнієте, причин для оптимізму немає.
Адже ціна такої політики «затягування пасків» – масова еміграція латвійців. За останні роки відтік з Латвії – майже 10 відсотків населення.