Київ – На території західних сусідок України – Польщі та Румунії – починається встановлення елементів системи протиракетної оборони НАТО. Тим часом Президент України на зустрічі з провідними західними ЗМІ зазначив, що Київ не розглядає питання щодо участі у цьому проекті. Але незалежні українські та європейські експерти вважають, що у майбутньому Україна може долучитися до сучасної системи безпеки, базовим елементом якої є ПРО. Цю ж проблематику у середу в Києві обговорили експерти України та Північноатлантичного альянсу.
Рішення розташувати на сході Європи систему протиракетної оборони для захисту від потенційних загроз із Близького Сходу союз НАТО ухвалив минулого року на Лісабонському саміті. Тоді ж Росія скритикувала ідею встановити ПРО поблизу своїх західних кордонів. Але цього року Москва та Вашингтон розпочали переговори про співпрацю у системі європейської безпеки, хоча особливих успіхів у перемовинах на сьогодні немає. Про це повідомив Радіо Свобода помічник заступника генерального секретаря НАТО з питань безпеки Джеймз Аппатурай.
«Наша пропозиція – залучити не лише членів НАТО, а й інші держави Європи до розробки новітньої системи безпеки – залишається у силі. Щодо розміщення елементів ПРО на сході Європи, то ми вели переговори з декількома державами: як вам відомо, Чехія від участі у проекті відмовилась – натомість долучилась Румунія», – зазначив Аппатурай.
Тим не менше, представники НАТО вважають, що нова система змінить геополітичні реалії в Європі і сприятиме порозумінню між тими державами, які у минулому (або й нині) мають певні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, як зазначив Аппатурай, у Брюсселі прихильно поставились до ідеї держав Вишеградської четвірки (Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини) створити власне військове оборонне з’єднання для посилення регіональної безпеки.
Україна опиняється поміж двох центрів впливу – влада у Києві
Щодо місця України у пропонованій НАТО системі Євро-ПРО керівник офісу зв’язку НАТО у Києві Марцин Козел нагадав: до участі у модерній системі євробезпеки запрошено не лише членів Північноатлантичного альянсу, а й сусідні держави.
«Україні відомо про зв’язок між проектом НАТО з розбудови ПРО та нашим можливим співробітництвом із Росією. Ми для себе відзначили зацікавленість Києва взяти участь у проекті (у тій чи іншій формі) за умови, що Росія і НАТО досягнуть згоди щодо співробітництва у сфері протиракетної оборони», – зауважив Козел.
Тим часом офіційний Київ вивчає ситуацію щодо розміщення системи ПРО, у першу чергу зважаючи на складні стосунки між Україною та Румунією, а також Росією та США. На думку члена парламентського комітету з питань оборони Олександра Кузьмука, чинна влада має подбати про захист держави, zrа може опинитись в епіцентрі боротьби за сфери впливу між Росією та Сполученими Штатами.
«Поруч з Україною, на території Румунії, розташовуються елементи глобальної системи ПРО США! Як військова людина я добре розумію, що такі елементи треба обороняти з моря, з повітря, і з землі, – каже він. – Я переконаний, що у Чорному морі з’являться угруповання кораблів, на території сусідньої країни незабаром відкриються авіаційні бази США та відповідні наземні компоненти. На території України також є іноземна військова база – Російської Федерації, у Севастополі базується російський Чорноморський флот. Україна не повинна бути стороннім спостерігачем!»
Експерти позитивно за участь України у системі євро-безпеки
А незалежні експерти вважають, що «перезавантаження» відносин між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою поліпшать європейський клімат. Україна на завершальному етапі переговорів із Євросоюзом щодо парафування угоди про асоціацію у цьому вельми зацікавлена, каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
«Успішність діалогу щодо ПРО між США, НАТО, з одного боку, та Росією, з іншого, відкриває шлях для нової архітектури євроатлантичної безпеки. З іншого боку, провал цієї ідеї може спровокувати деякі моменти, які здебільшого притаманні часам «холодної війни», – зауважила Гетьманчук.
Керівник програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець зазначає, що для участі в Євро-ПРО має бути політична воля керівництва України та владної парламентської коаліції. Тим часом ставлення українських політиків до цього проекту сформовані здебільшого відповідне до їхніх геополітичних орієнтирів. І це при тому, що 10 років тому Україна активно виступала за створення Євро-ПРО як першого кроку до колективної системи протиракетної оборони, нагадує Згурець.
«Наша пропозиція – залучити не лише членів НАТО, а й інші держави Європи до розробки новітньої системи безпеки – залишається у силі. Щодо розміщення елементів ПРО на сході Європи, то ми вели переговори з декількома державами: як вам відомо, Чехія від участі у проекті відмовилась – натомість долучилась Румунія», – зазначив Аппатурай.
Тим не менше, представники НАТО вважають, що нова система змінить геополітичні реалії в Європі і сприятиме порозумінню між тими державами, які у минулому (або й нині) мають певні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, як зазначив Аппатурай, у Брюсселі прихильно поставились до ідеї держав Вишеградської четвірки (Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини) створити власне військове оборонне з’єднання для посилення регіональної безпеки.
Україна опиняється поміж двох центрів впливу – влада у Києві
Щодо місця України у пропонованій НАТО системі Євро-ПРО керівник офісу зв’язку НАТО у Києві Марцин Козел нагадав: до участі у модерній системі євробезпеки запрошено не лише членів Північноатлантичного альянсу, а й сусідні держави.
«Україні відомо про зв’язок між проектом НАТО з розбудови ПРО та нашим можливим співробітництвом із Росією. Ми для себе відзначили зацікавленість Києва взяти участь у проекті (у тій чи іншій формі) за умови, що Росія і НАТО досягнуть згоди щодо співробітництва у сфері протиракетної оборони», – зауважив Козел.
Тим часом офіційний Київ вивчає ситуацію щодо розміщення системи ПРО, у першу чергу зважаючи на складні стосунки між Україною та Румунією, а також Росією та США. На думку члена парламентського комітету з питань оборони Олександра Кузьмука, чинна влада має подбати про захист держави, zrа може опинитись в епіцентрі боротьби за сфери впливу між Росією та Сполученими Штатами.
«Поруч з Україною, на території Румунії, розташовуються елементи глобальної системи ПРО США! Як військова людина я добре розумію, що такі елементи треба обороняти з моря, з повітря, і з землі, – каже він. – Я переконаний, що у Чорному морі з’являться угруповання кораблів, на території сусідньої країни незабаром відкриються авіаційні бази США та відповідні наземні компоненти. На території України також є іноземна військова база – Російської Федерації, у Севастополі базується російський Чорноморський флот. Україна не повинна бути стороннім спостерігачем!»
Експерти позитивно за участь України у системі євро-безпеки
А незалежні експерти вважають, що «перезавантаження» відносин між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою поліпшать європейський клімат. Україна на завершальному етапі переговорів із Євросоюзом щодо парафування угоди про асоціацію у цьому вельми зацікавлена, каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
«Успішність діалогу щодо ПРО між США, НАТО, з одного боку, та Росією, з іншого, відкриває шлях для нової архітектури євроатлантичної безпеки. З іншого боку, провал цієї ідеї може спровокувати деякі моменти, які здебільшого притаманні часам «холодної війни», – зауважила Гетьманчук.
Керівник програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець зазначає, що для участі в Євро-ПРО має бути політична воля керівництва України та владної парламентської коаліції. Тим часом ставлення українських політиків до цього проекту сформовані здебільшого відповідне до їхніх геополітичних орієнтирів. І це при тому, що 10 років тому Україна активно виступала за створення Євро-ПРО як першого кроку до колективної системи протиракетної оборони, нагадує Згурець.