Дніпропетровськ – У Дніпропетровську розпочалась перша стріт-арт-акція у стилі петриківського розпису. Активісти молодіжного мистецького руху розмальовують будинки, трансформаторні будки та навіть люки. Свою акцію юні художники присвятили видатним петриківським майстрам.
Кілька годин роботи пензлями – і звичайна трансформаторна будка у центрі міста палахкотить різнобарвними квітами. Молоді художники Дніпропетровська вийшли на вулиці, аби прикрасити розписами обшарпані стіни, паркани, люки.
Свою першу акцію з розмальовування вулиць активісти стріт-арт руху «K12» присвятили 20-річчю Центру народного мистецтва «Петриківка», який відзначає свій ювілей у жовтні. Кажуть, роблять це на знак поваги до праці видатних майстрів петриківського розпису, адже сучасний стріт-арт, вважають, – це не малювання якихось порожніх зображень, а мистецтво, що має свою філософію.
Юна художниця Олена Щолокова зізнається: як і відомі петриківські майстри, малює на білому тлі, але матеріали для розписів просто неба використовує нетрадиційні.
«Звичайно малюється на дереві, кераміці, на папері, тобто на горизонтальній поверхні. Ми ж малювали на вертикальній. Зазвичай малюють гуашшю з клеєм ПВА. Ми малювали водоемульсійною фарбою», – каже учасниця акції.
«Вони все ж пропагують петриківку»
У самому центрі народного мистецтва «Петриківка», якому присвятили акцію молоді художники, «вихід» розпису на міські вулиці сприйняли неоднозначно. Керівник Центру, заслужений художник України Андрій Пікуш каже: зараз малювати «під петриківку» модно, але щоб стати справжній майстром, треба увібрати традицію з молоком матері.
«Щоб стати майстром петриківського розпису, ми витрачаємо не менше 10 років. Бо це цілий світогляд… Якщо ж хтось займається імітаціями – то, на жаль, у нас не існує в законодавстві ніякого захисту з приводу використання традиційних принципів петриківського чи якогось іншого стилю розпису. Є поняття свободи творчості», – сказав Радіо Свобода Андрій Пікуш.
Визнана майстриня петриківського розпису Галина Назаренко багато років віддала розвитку і пропагуванню традиційної петриківки – на папері чи дереві, саме такому мистецтву навчає на своїх майстер-класах. А втім, каже, навіть «неправильний» розпис пропагує справжнє народне мистецтво.
«Та сама калина, і соняшники – вони залишаються, але петриківка не стоїть на місці, вона змінюється. От кажуть: «справжня петриківка», «несправжня». А я говорю: навіть якщо розписом займаються непрофесіонали, тим самим вони все ж пропагують петриківку. А пропаганда в наш час теж потрібна», – зазначила Галина Назаренко.
Свою першу акцію з розмальовування вулиць активісти стріт-арт руху «K12» присвятили 20-річчю Центру народного мистецтва «Петриківка», який відзначає свій ювілей у жовтні. Кажуть, роблять це на знак поваги до праці видатних майстрів петриківського розпису, адже сучасний стріт-арт, вважають, – це не малювання якихось порожніх зображень, а мистецтво, що має свою філософію.
Юна художниця Олена Щолокова зізнається: як і відомі петриківські майстри, малює на білому тлі, але матеріали для розписів просто неба використовує нетрадиційні.
«Звичайно малюється на дереві, кераміці, на папері, тобто на горизонтальній поверхні. Ми ж малювали на вертикальній. Зазвичай малюють гуашшю з клеєм ПВА. Ми малювали водоемульсійною фарбою», – каже учасниця акції.
«Вони все ж пропагують петриківку»
У самому центрі народного мистецтва «Петриківка», якому присвятили акцію молоді художники, «вихід» розпису на міські вулиці сприйняли неоднозначно. Керівник Центру, заслужений художник України Андрій Пікуш каже: зараз малювати «під петриківку» модно, але щоб стати справжній майстром, треба увібрати традицію з молоком матері.
Визнана майстриня петриківського розпису Галина Назаренко багато років віддала розвитку і пропагуванню традиційної петриківки – на папері чи дереві, саме такому мистецтву навчає на своїх майстер-класах. А втім, каже, навіть «неправильний» розпис пропагує справжнє народне мистецтво.
«Та сама калина, і соняшники – вони залишаються, але петриківка не стоїть на місці, вона змінюється. От кажуть: «справжня петриківка», «несправжня». А я говорю: навіть якщо розписом займаються непрофесіонали, тим самим вони все ж пропагують петриківку. А пропаганда в наш час теж потрібна», – зазначила Галина Назаренко.