Дніпропетровськ – 70 років тому, 14-15 жовтня 1941-го, в окупованому нацистами Дніпропетровську розпочалися масові розстріли євреїв. Усього у ті жовтневі дні в місцевому яру загинуло близько 11 тисяч євреїв. Національна меншина зараз веде активну пошукову роботу, щоб відшукати якнайбільше інформації про трагедію. У місті також завершується будівництво великого музею Голокосту, одного з наймасштабніших у Східній Європі
Яр біля ботанічного саду в Дніпропетровську називають місцевим «Бабиним яром». Тут знайшли свій останній спочинок близько 11 тисяч євреїв, розстріляних у 1941-му. Щороку у ці жовтневі дні активісти єврейської громади приходять сюди, щоб вшанувати пам’ять загиблих. Долучаються до жалобних заходів учні єврейської школи Дніпропетровська «Ор Авнер Хабад Любавич».
Вчителька історії цієї школи Алла Гельберг – одна з тих, кому вдалося вижити в часи Голокосту. Дитячі роки, повні страху і голоду, жінка досі згадує з болем. «Коли мені дали шматочок хліба в 44-му, я навіть не знала, що це таке», – пригадує пані Гельберг.
До вшанування пам’яті дніпропетровських євреїв, загиблих в роки Голокосту, долучаються й інші національні громади міста. Театр Центру польської культури «Дзвін» присвятив цій темі виставу «День Гніву» – за п’єсою на основі реальних подій, розповідає режисер вистави Павло Скурський.
«Ми зробили виставу «День гніву», про Голокост, про те, як польські священики переховували євреїв, п’єсу філософську і дуже цікаву. Головна наша місія – зробити більше мостів взаєморозуміння між народами», – каже Павло Скурський.
Єврейська громада Дніпропетровська зараз здійснює активну пошукову роботу, щоб віднайти ім’я кожного, хто поліг у яру, а також виявити інші місця розстрілів. У вересні археологи розкопали поховання, досі невідоме загалу, – на місці стадіону. Результати досліджень стануть частиною експозиції Музею Голокосту, одного з найбільших у Європі, який зараз будується у Дніпропетровську. Творці музею мають намір зібрати максимум документів щодо єврейства в Україні в цілому.
Досі страх
Єврейська громада Дніпропетровська зараз є однією з найчисленніших національних громад України – понад 40 тисяч членів. Однак чимало євреїв досі боїться відкрито говорити про свою національність, сказав напередодні роковин трагедії головний рабин Дніпропетровська Шмуель Камінецький.
«Є багато людей, які приховують своє єврейство. Таких багато є і в Україні, набагато більше, ніж ми можемо уявити. Прийшов час цим людям зізнатись, що вони євреї. Сьогодні Україна – цивілізована країна», – зазначив Шмуель Камінецький.
Заходи до 70-тиріччя початку Голокосту в Дніпропетровську відбулися також у єврейській школі та центральній синагозі. Активістам єврейських громад Дніпропетровська, Новомосковська та Дніпродзержинська, які пережили роки Другої світової війни, вручили пам’ятні медалі.
Вчителька історії цієї школи Алла Гельберг – одна з тих, кому вдалося вижити в часи Голокосту. Дитячі роки, повні страху і голоду, жінка досі згадує з болем. «Коли мені дали шматочок хліба в 44-му, я навіть не знала, що це таке», – пригадує пані Гельберг.
До вшанування пам’яті дніпропетровських євреїв, загиблих в роки Голокосту, долучаються й інші національні громади міста. Театр Центру польської культури «Дзвін» присвятив цій темі виставу «День Гніву» – за п’єсою на основі реальних подій, розповідає режисер вистави Павло Скурський.
«Ми зробили виставу «День гніву», про Голокост, про те, як польські священики переховували євреїв, п’єсу філософську і дуже цікаву. Головна наша місія – зробити більше мостів взаєморозуміння між народами», – каже Павло Скурський.
Єврейська громада Дніпропетровська зараз здійснює активну пошукову роботу, щоб віднайти ім’я кожного, хто поліг у яру, а також виявити інші місця розстрілів. У вересні археологи розкопали поховання, досі невідоме загалу, – на місці стадіону. Результати досліджень стануть частиною експозиції Музею Голокосту, одного з найбільших у Європі, який зараз будується у Дніпропетровську. Творці музею мають намір зібрати максимум документів щодо єврейства в Україні в цілому.
Досі страх
Єврейська громада Дніпропетровська зараз є однією з найчисленніших національних громад України – понад 40 тисяч членів. Однак чимало євреїв досі боїться відкрито говорити про свою національність, сказав напередодні роковин трагедії головний рабин Дніпропетровська Шмуель Камінецький.
«Є багато людей, які приховують своє єврейство. Таких багато є і в Україні, набагато більше, ніж ми можемо уявити. Прийшов час цим людям зізнатись, що вони євреї. Сьогодні Україна – цивілізована країна», – зазначив Шмуель Камінецький.
Заходи до 70-тиріччя початку Голокосту в Дніпропетровську відбулися також у єврейській школі та центральній синагозі. Активістам єврейських громад Дніпропетровська, Новомосковська та Дніпродзержинська, які пережили роки Другої світової війни, вручили пам’ятні медалі.