Прага – Суд на колишнім прем’єром України Юлією Тимошенко суперечив принципам верховенства права, вважає американський федеральний суддя Богдан Футей. Він брав участь у підготовці Конституції України 1996 року, уважно стежить за розвитком правової системи України. В інтерв’ю Радіо Свобода американський суддя висловив стурбованість тим, що в Україні загальмувала реформа судочинства.
– Я працюю вже 20 років і дуже турбуюся тим, що тепер діється. Згідно з Конституцією, Україна є демократичною державою, де існує верховенство права і де має бути судова незалежна влада. На жаль, усе це тільки на папері написано. А якщо немає верховенства права, немає незалежної судової влади, то тоді є авторитаризм. Вирок, який оголосили 11 жовтня колишньому Прем’єр-міністрові, ці звинувачення, нічого не значать. Президент Кравчук найкраще сказав: якщо звинувачувати когось за перевищення повноважень, то треба чотирьох Президентів брати до відповідальності і 18 Прем’єр-міністрів. Це все, як виглядає, зроблено для того, щоб звести політичні рахунки з лідером опозиції. В цьому процесі ні досудові процедури не дотримувалися, ані судові процедури. Конституція України гарантує змагальну систему. Чи ви бачили в цьому процесі змагальну систему? Абсолютно її не було. Я був свідком цього всього. Були процесуальні порушення і вони ставлять питання про захист основоположних свобод, закріплених у Конституції. І ви знаєте, що мене найбільше дивує? Що в Америці якщо б щось подібне діялося, то американська Палата адвокатів, юристи обов’язково б висловили свою думку, як правова держава має працювати згідно з конституційними гарантіями. В Україні, де є Спілка юристів, де Спілка адвокатів, де Світовий Конгрес українських юристів, – чому вони не говорять? Де Комітет правової політики Верховної Ради чи з питань суду? Чому вони не звертають на це уваги? Відповідальність має бути всіх для збереження правової системи і верховенства права!
– Президент Віктор Янукович заявляє, що не втручається у роботу судів, а українські дипломати висловлюють здивування, чому на Заході критикують, поки триває судовий процес, адже є ще процедура оскарження, і наголошують, що це питання внутрішньої політики України.
– Якщо так дипломати говорять, то вони не розуміють, що діється. Норми правосуддя в процесі, який відбувся, абсолютно не були дотримані. В Америці, очевидно, така справа ніколи навіть не пішла б до суду. Що значить – перевищення повноважень? Там не було нічого, що Прем’єр-міністр сама особисто скористалася в якійсь формі тим, що відбулося. А договори часом виходять добрі, а часом не такі добрі. Якщо перевищення повноважень, то підписання в Харкові Договору про продовження оренди Чорноморського флоту з Росією – теж перевищення повноважень і проти Конституції.
Якщо колишній Президент України підписав закон, де заборонив Конституційному Суду розглядати політичну реформу, що є юрисдикцією Конституційного Суду, – це є також перевищення повноважень. І що діється? Нічого не діється з ними! Так що на це треба звертати увагу. Я думаю, що ці всі твердження, що світ зле реагує, є неправдивими. Світ дбає про демократію. Ми живемо в глобальній ері. Глобальна ера вимагає, щоб усі держави, які спілкуються, дотримувалися певних міжнародних процедур.
– Є думка, що суд над Юлією Тимошенко дає шанс Україні реформувати судову систему. Як Україна має цим шансом скористатися?
– Реформування судової влади є дуже важливим. 2010 року ніби були намагання реформувати судову систему і звернулися до міжнародних організацій, щоб дати свою експертну думку і ми над тим працювали, але раптом Верховна Рада ухвалила закон, навіть не чекаючи на ці експертні думки.
– Коли Ви кажете «ми», кого маєте на увазі?
– Група експертів – це проект «Верховенство права» в Києві, я з ними працюю, і є Венеціанська комісія. Вони звернулися по допомогу, і ми вже стараємося, після того, як закон був ухвалений, внести правки. Закон має деякі позитивні речі. Але є багато того, що суперечить Конституції. Наприклад: «Президент має право ліквідувати суди». Тоді всі судді мусять діяти так, як Президент захоче. Друга справа – найвищим судом між судами загальної юрисдикції, згідно з Конституцією, є Верховний Суд. У цьому законі, який був ухвалений, мовиться: «Вищі спеціалізовані суди будуть вирішувати, чи вони будуть передавати справи до Верховного Суду, чи ні». Закон не може заперечувати те, що Конституція гарантує. І вже відтоді, як закон був ухвалений у липні (2010 року), працюємо над поправками. Але, на жаль, ще дотепер нічого Верховна Рада з того не взяла на розгляд, наскільки мені відомо. І це мене дивує! Чи вони дійсно серйозно до того підходять, чи вони тільки собі говорять, але нічого не хочуть реалізувати?
– Президент Віктор Янукович заявляє, що не втручається у роботу судів, а українські дипломати висловлюють здивування, чому на Заході критикують, поки триває судовий процес, адже є ще процедура оскарження, і наголошують, що це питання внутрішньої політики України.
– Якщо так дипломати говорять, то вони не розуміють, що діється. Норми правосуддя в процесі, який відбувся, абсолютно не були дотримані. В Америці, очевидно, така справа ніколи навіть не пішла б до суду. Що значить – перевищення повноважень? Там не було нічого, що Прем’єр-міністр сама особисто скористалася в якійсь формі тим, що відбулося. А договори часом виходять добрі, а часом не такі добрі. Якщо перевищення повноважень, то підписання в Харкові Договору про продовження оренди Чорноморського флоту з Росією – теж перевищення повноважень і проти Конституції.
Якщо колишній Президент України підписав закон, де заборонив Конституційному Суду розглядати політичну реформу, що є юрисдикцією Конституційного Суду, – це є також перевищення повноважень. І що діється? Нічого не діється з ними! Так що на це треба звертати увагу. Я думаю, що ці всі твердження, що світ зле реагує, є неправдивими. Світ дбає про демократію. Ми живемо в глобальній ері. Глобальна ера вимагає, щоб усі держави, які спілкуються, дотримувалися певних міжнародних процедур.
– Є думка, що суд над Юлією Тимошенко дає шанс Україні реформувати судову систему. Як Україна має цим шансом скористатися?
– Реформування судової влади є дуже важливим. 2010 року ніби були намагання реформувати судову систему і звернулися до міжнародних організацій, щоб дати свою експертну думку і ми над тим працювали, але раптом Верховна Рада ухвалила закон, навіть не чекаючи на ці експертні думки.
– Коли Ви кажете «ми», кого маєте на увазі?
– Група експертів – це проект «Верховенство права» в Києві, я з ними працюю, і є Венеціанська комісія. Вони звернулися по допомогу, і ми вже стараємося, після того, як закон був ухвалений, внести правки. Закон має деякі позитивні речі. Але є багато того, що суперечить Конституції. Наприклад: «Президент має право ліквідувати суди». Тоді всі судді мусять діяти так, як Президент захоче. Друга справа – найвищим судом між судами загальної юрисдикції, згідно з Конституцією, є Верховний Суд. У цьому законі, який був ухвалений, мовиться: «Вищі спеціалізовані суди будуть вирішувати, чи вони будуть передавати справи до Верховного Суду, чи ні». Закон не може заперечувати те, що Конституція гарантує. І вже відтоді, як закон був ухвалений у липні (2010 року), працюємо над поправками. Але, на жаль, ще дотепер нічого Верховна Рада з того не взяла на розгляд, наскільки мені відомо. І це мене дивує! Чи вони дійсно серйозно до того підходять, чи вони тільки собі говорять, але нічого не хочуть реалізувати?