«Фінансова стабільність залежить від незалежності національного банку» – президент Нацбанку Австрії

Київ – Щоб нормально пережити другу хвилю кризи, Україна повинна мати незалежний Національний банк та стабільну фінансову систему, яка задовольняє грошові потреби державного та приватного сектору. Такий антикризовий рецепт пропонує українцям президент Національного банку Австрії, член Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) Евальд Новотни. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він відзначив: Україна як держава з перехідною економікою, має застосувати європейський досвід незалежності національних (центральних) банків, оскільки за умов кризи це запорука нормальної роботи фінансово-економічного механізму держави.
– Традиційно для Євросоюзу, керівники центральних банків обираються на посаду на строк вісім років. Це унеможливлює їхню залежність від того чи іншого уряду. Водночас, у законодавстві виписані чіткі механізми співпраці між банком та урядом, між банком тієї чи іншої держави та європейським центробанком – але ідеться про фінансову, банківську сферу, а не про ідеологію або симпатії окремих політиків чи урядів. Щодо Європейського центробанку, то наша політика зважена, ми проводимо консультації з банкірами – представниками національних банків та потужних міжнародних фінансових установ – перш ніж ухвалити те чи інше рішення. А співробітництво з незалежними експертними центрами дозволяє розробляти стратегію функціонування ЄЦБ за різних умов.

– Чимало українських та європейських експертів критикують Національний банк України за те, що валютна політика нездатна захистити інтереси держави та приватного бізнесу у разі девальвації євро. Наскільки політика Європейського центробанку захищає єврозону та країни ЄС у час, який фахівці називають «другою хвилею кризи»?

– Я не уповноважений коментувати українські перспективи та політику НБУ. Але зауважу, що як держава з перехідною економікою, Україна опиняється у доволі складній ситуації. По-перше, галузі її економіки, прив’язані до експорту, залежать від стабільності євро та американського долара. По-друге, українська економіка та банківська система все більш залежна від європейського ринку, а отже, тим чи іншим чином і девальвація євро, і падіння економіки ЄС уже впливає на українську ситуацію. Імовірно, не фахівці цього поки що не помічають, але професійні банкіри це вочевидь уже відчувають: коливання курсів іноземних валют стосовно гривні стали більш різкими, а зростання українського експорту до країн ЄС гальмується. Раніше чи пізніше, негативні процеси в єврозоні відчують в Україні і приватний сектор, і бюджетники.

– У цьому зв’язку хочу запитати, яким чином у кризу ЄС утримує бюджетну сферу – чи є якісь загальні механізми, чи кожна з держав єврозони має власні «рецепти» для цього?

– Німеччина – найпотужніша на сьогодні економіка в ЄС – перебуває у фазі падіння. Але фінансова політика ФРН збудована таким чином, що навіть «урізаючи» соціальну складову, вона забезпечує прожитковий мінімум своїм громадянам. Яким чином німці це роблять – варто запитати у них. У нашому ж випадку цікавим є факт, що ініціативу Німеччини – запровадити більшу централізацію фінансових систем держав єврозони – більшість цих країн і підтримали. Звичайно, не ідеться про позбавлення національних банків повноважень та функцій, делегованих їм, а ідеться у першу чергу про координацію та баланс інтересів. Тобто, ми всі вчимось заощаджувати, ми намагаємось зменшити ризики, пов’язані з кредитуванням, та ризики, пов’язані з експортно-імпортними операціями між державами, котрі перебувають на різних сходинках економічного розвитку.

За словами Евальда Новотни, велику роль у нормальному функціонуванні та протидії кризі відіграють діалог між національним банком та урядом, між банком та незалежними аналітичними установами. Власне, цій тематиці професор Новотни присвятив свою книгу «Громадський сектор – вступ до фінансової науки», яку хотів би бачити виданою і українською мовою. В Україну він прибув на запрошення міжнародного благодійного фонду «Відкрий Україну» для виступу у рамках дипломатичного клубу та спілкування з українськими фінансистами та банкірами.