Львів – Його називають диваком і скандалістом, «бандерівцем» і навіть заробітчанином лише тому, що вимагає від державних службовців розмовляти українською. Мова про 57-річного уродженця і мешканця Миколаєва Анатолія Ільченка, який закидає суди позовами проти чиновників. 20 із майже 100 справ він виграв. Сьогодні Анатолій Ільченко заявляє, що його життю загрожує небезпека і тому він приїхав у Львів.
«Йде Ільченко, розмовляйте українською» – цими словами зустрічають держслужбовці пенсіонера, колишнього вчителя математики із 25-річним стажем, інваліда 2-ї групи. Бо знають, що й проти них Анатолій Ільченко може позиватися. Адже чоловік дотримується принципу: не розмовляєш українською – плати штраф.
За 15 років судової тяганини на захист української мови Анатолій Ільченко домігся, що з ним державні службовці та правоохоронці говорять українською.
Український чиновник мусить розмовляти українською
Майже годину він перелічує організації та установи, з якими позивався і позивається – мерія, обласна адміністрація та рада, управління міліції, «Миколаївобленерго», ощадбанк, ТЕЦи і ЖЕКи, із Президентом і парламентом…
Анатолій Ільченко взявся за написання судових позовів, коли його обурила ситуація щодо рідної мови у Миколаєві. Та найбільше болить чоловікові, коли у судах чиновники та їхні адвокати доводять, що українська мова не потрібна.
«Після 2004 року, коли чують українську мову у Миколаєві, то агресія жахлива. Говорять не російською, а суржиком вульгарним. Однак одна справа, коли говорить бабуся, а цілком інша – державний службовець, який отримує зарплату. Держава не може йому платити зарплату за пропаганду російської мови і це мене обурює», – каже Анатолій Ільченко.
Він скаржиться навіть тоді, коли йому надають квитанції російською мовою. Торік, коли чоловік прийшов за пенсією, співробітниця відмовилась говорити українською і не видала йому гроші.
Каже, що в Миколаєві відчуває загрозу його життю
Анатолій Ільченко розповів, що цього року після одного з судових засідань його побили і він має результати експертизи. Він говорить, що йому небезпечно жити у Миколаєві.
«У трьох кварталах розклеювали брехливі листівки з моєю адресою і телефоном. Міліція їх зривала, але кримінальну справу не порушила. Від мого імені пишуть скарги на підприємців чи якісь незаконні речі, а я близько цього не писав, мене попередив один працівник міліції, що можуть написати від мого імені заяву на наркоділків. Мені стало просто небезпечно у місті і тому я прошу притулку у Львові», – розповів пенсіонер.
У Львові чоловік може звернутись у правоохоронні органи або ж у соціальні служби, пояснили Радіо Свобода у відділі міграції.
Керівник прес-клубу ринкових реформ у Миколаєві Лілія Родіна каже, що Анатолієві Ільченку нічого не загрожує життю у рідному місті.
«У нас немає ситуації, що хтось проти української мови. В установах усі пишуть і говорять українською. Проблеми немає, багато переходять на українську, немає мовного бар’єру. А він нагнітає ситуацію. Ільченко сам створює проблему, де її немає», – зазначила Лілія Родіна.
Нині Анатолія Ільченка можна зустріти на львівських вулицях із плакатом: «Втікач з Миколаєва та переслідуваний регіоналами за захист української мови». У такий спосіб, за його словами, він хоче привернути увагу до мовної ситуації у Миколаєві, але здивований байдужістю львів’ян щодо його протесту.
За 15 років судової тяганини на захист української мови Анатолій Ільченко домігся, що з ним державні службовці та правоохоронці говорять українською.
Український чиновник мусить розмовляти українською
Майже годину він перелічує організації та установи, з якими позивався і позивається – мерія, обласна адміністрація та рада, управління міліції, «Миколаївобленерго», ощадбанк, ТЕЦи і ЖЕКи, із Президентом і парламентом…
Анатолій Ільченко взявся за написання судових позовів, коли його обурила ситуація щодо рідної мови у Миколаєві. Та найбільше болить чоловікові, коли у судах чиновники та їхні адвокати доводять, що українська мова не потрібна.
«Після 2004 року, коли чують українську мову у Миколаєві, то агресія жахлива. Говорять не російською, а суржиком вульгарним. Однак одна справа, коли говорить бабуся, а цілком інша – державний службовець, який отримує зарплату. Держава не може йому платити зарплату за пропаганду російської мови і це мене обурює», – каже Анатолій Ільченко.
Він скаржиться навіть тоді, коли йому надають квитанції російською мовою. Торік, коли чоловік прийшов за пенсією, співробітниця відмовилась говорити українською і не видала йому гроші.
Каже, що в Миколаєві відчуває загрозу його життю
Анатолій Ільченко розповів, що цього року після одного з судових засідань його побили і він має результати експертизи. Він говорить, що йому небезпечно жити у Миколаєві.
«У трьох кварталах розклеювали брехливі листівки з моєю адресою і телефоном. Міліція їх зривала, але кримінальну справу не порушила. Від мого імені пишуть скарги на підприємців чи якісь незаконні речі, а я близько цього не писав, мене попередив один працівник міліції, що можуть написати від мого імені заяву на наркоділків. Мені стало просто небезпечно у місті і тому я прошу притулку у Львові», – розповів пенсіонер.
У Львові чоловік може звернутись у правоохоронні органи або ж у соціальні служби, пояснили Радіо Свобода у відділі міграції.
Керівник прес-клубу ринкових реформ у Миколаєві Лілія Родіна каже, що Анатолієві Ільченку нічого не загрожує життю у рідному місті.
«У нас немає ситуації, що хтось проти української мови. В установах усі пишуть і говорять українською. Проблеми немає, багато переходять на українську, немає мовного бар’єру. А він нагнітає ситуацію. Ільченко сам створює проблему, де її немає», – зазначила Лілія Родіна.
Нині Анатолія Ільченка можна зустріти на львівських вулицях із плакатом: «Втікач з Миколаєва та переслідуваний регіоналами за захист української мови». У такий спосіб, за його словами, він хоче привернути увагу до мовної ситуації у Миколаєві, але здивований байдужістю львів’ян щодо його протесту.