Вашингтон – Жалюгідний стан з правами людини в Білорусі та Ірані змушує Європейський Союз запроваджувати санкції проти правлячих режимів цих країн. 10 жовтня міністри закордонних справ країн Європейського Союзу зустрінуться в Люксембурзі, щоб, серед іншого, вирішити, як далі бути з Іраном, Білоруссю та Україною.
У березні цього року Євросоюз включив 32 іранців, близьких до правлячого ісламського режиму, до «чорного списку». Ці люди не зможуть отримати візи до європейських країн. Крім того, всі їхні банкові рахунки та активи, що знаходяться на території ЄС, заморожені. Ймовірно, що ще 29 імен впливових іранців будуть додані до цього «чорного списку».
Білорусь також буде в центрі уваги міністерських нарад. Зараз 192 високопоставлених білорусів знаходяться у «чорних списках» Європейського Союзу, крім того ЄС заморозив європейські активи трьох білоруських державних підприємств.
Міністри закордонних справ країн ЄС планують додати ще 10 білорусів до нинішнього «чорного списку». Здебільшого це судді, які судили учасників протиурядових демонстрацій, що спалахнули після сфальсифікованих президентських виборів минулого грудня.
Чинні санкції Євросоюзу проти Білорусі закінчуються в жовтні цього року. Всі члени ЄС хочуть їх продовжити на ще один рік. Це рішення спонукала поведінка Білорусі на саміті «Східного партнерства» ЄС, що відбувся минулого тижня у Варшаві. Білоруська делегація бойкотувала цю зустріч і звинуватила ЄС у дискримінації за те, що до участі в саміті не був запрошений президент Олександр Лукашенко.
Все залежить від того, що буде з Тимошенко?
Україна також буде в центрі уваги міністрів закордонних справ ЄС, коли вони з’їдуться до Люксембурга. Адже днем пізніше, 11 жовтня, Печерський районний суд міста Києва має винести вирок у справі Юлії Тимошенко. Міністри хочуть розробити єдину європейську реакцію на цю справу. Джерела близькі до Радіо Свобода кажуть, якщо вирок вважатимуть несправедливим, підписання угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною може опинитися в небезпеці.
На нещодавньому саміті «Східного партнерства» у Варшаві українська та європейські сторони домовилися, що усі технічні моменти, пов’язані з угодою, мають бути полагоджені до грудня, а сам договір повинен бути підписаний на саміті Україна – ЄС, що відбудеться 2 грудня.
Польща активно працює над тим, щоб ця угода була підписана під час її головування в ЄС. Однак такі країни, як Німеччина чи Франція, можуть цей процес загальмувати саме через справу Тимошенко.
У розмові з Радіо Свобода Мая Коціянчич, речниця верховного представника ЄС із закордонних справ, не захотіла сказати, які кроки планує ЄС, якщо вважатимуть вирок несправедливим. Однак вона наголосила, що Євросоюз й далі переймається справою Тимошенко і ретельно її моніторить.
«Позиція ЄС щодо справи Тимошенко є зрозумілою. Ми проти селективного використання законів. Ми неодноразово закликали проводити цю справу прозоро та за буквою закону й процедури. Нас дуже турбує те, що ми бачимо», – зазначила речниця верховного представника ЄС із закордонних справ.
Білорусь також буде в центрі уваги міністерських нарад. Зараз 192 високопоставлених білорусів знаходяться у «чорних списках» Європейського Союзу, крім того ЄС заморозив європейські активи трьох білоруських державних підприємств.
Міністри закордонних справ країн ЄС планують додати ще 10 білорусів до нинішнього «чорного списку». Здебільшого це судді, які судили учасників протиурядових демонстрацій, що спалахнули після сфальсифікованих президентських виборів минулого грудня.
Чинні санкції Євросоюзу проти Білорусі закінчуються в жовтні цього року. Всі члени ЄС хочуть їх продовжити на ще один рік. Це рішення спонукала поведінка Білорусі на саміті «Східного партнерства» ЄС, що відбувся минулого тижня у Варшаві. Білоруська делегація бойкотувала цю зустріч і звинуватила ЄС у дискримінації за те, що до участі в саміті не був запрошений президент Олександр Лукашенко.
Все залежить від того, що буде з Тимошенко?
Україна також буде в центрі уваги міністрів закордонних справ ЄС, коли вони з’їдуться до Люксембурга. Адже днем пізніше, 11 жовтня, Печерський районний суд міста Києва має винести вирок у справі Юлії Тимошенко. Міністри хочуть розробити єдину європейську реакцію на цю справу. Джерела близькі до Радіо Свобода кажуть, якщо вирок вважатимуть несправедливим, підписання угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною може опинитися в небезпеці.
На нещодавньому саміті «Східного партнерства» у Варшаві українська та європейські сторони домовилися, що усі технічні моменти, пов’язані з угодою, мають бути полагоджені до грудня, а сам договір повинен бути підписаний на саміті Україна – ЄС, що відбудеться 2 грудня.
Польща активно працює над тим, щоб ця угода була підписана під час її головування в ЄС. Однак такі країни, як Німеччина чи Франція, можуть цей процес загальмувати саме через справу Тимошенко.
У розмові з Радіо Свобода Мая Коціянчич, речниця верховного представника ЄС із закордонних справ, не захотіла сказати, які кроки планує ЄС, якщо вважатимуть вирок несправедливим. Однак вона наголосила, що Євросоюз й далі переймається справою Тимошенко і ретельно її моніторить.
«Позиція ЄС щодо справи Тимошенко є зрозумілою. Ми проти селективного використання законів. Ми неодноразово закликали проводити цю справу прозоро та за буквою закону й процедури. Нас дуже турбує те, що ми бачимо», – зазначила речниця верховного представника ЄС із закордонних справ.