Маарду – невеличке місто, розташоване неподалік від столиці Естонії Таллінна, раніше було відоме завдяки промисловим розробкам фосфоритних родовищ. Нині воно славне своїми історичними пам’ятками, а також тим, що тут дружно живуть представники 43 національностей, зокрема й українці. Саме у Маарду щорічно восени відбувається естонський Сорочинський ярмарок.
Місто Маарду розташоване у північно-центральній частині Естонії на березі затоки Мууга Балтійського моря. У давні часи тут було засноване шведами поселення Каллавере.
Назву місто отримало від однієї з яскравих пам’яток Естонії – мизи Маарду. В Естонії миза – це окремий хутір, садиба з господарськими будовами. У літописах миза Маарду вперше згадується у 1397 році.
Естонською мовою «maa» – це «земля»
За однією з версій, назва мизи Маарду походить від імені естонського бога Маарде, який у давні часи виходив через розломи в земній корі на поверхню і лякав людей. Наразі жителі міста схильні поєднувати назву Маарду з естонським словом «maa», що означає «земля».
Миза Маарду, яка була розбудована в середині 17-го століття, є однією із значних історичних та культурних пам’яток Естонії. В історичній галереї численних володарів мизи Маарду є російська імператриця Катерина, хоча вона туди особисто не приїжджала. Але зупинявся тут російський цар Петро І.
«Тут, в Маарду, декілька днів перебував Петро І. Він чекав попутного вітру, щоб морем дістатися до Петербурга. Однак він тут даром часу не витрачав. Він тут святкував», – розповіла нинішня господиня мизи Алла Сірак.
Один із володарів мизи Маарду, барон фон Бон, увійшов в історію Естонії як людина, яка сплатила витрати на видання першої Біблії естонською мовою
До 1991 році поселення Маарду входило до складу Морського району Таллінна. Отримавши статус самостійного міста, Маарду шукає свій шлях розвитку. Промислові перспективи Маарду пов’язує із розвитком порту Муура – торговельними воротами в Європу, будівництвом вугільних та нафтоналивних терміналів.
«Сорочинці в Маарду» – візитівка міста
Але головний потенціал міста – це люди. 18 тисяч жителів Маарду – представники різних національностей та релігійних конфесій – живуть дружно, по-добросусідському.
Наразі українську громаду міста, завдяки проведенню яскравого дійства «Сорочинці в Маарду», знають не лише в Естонії, а й далеко за її межами. Цей ярмарок став своєрідною візитівкою міста.
У вересні цього року в Маарду відбувся 10-й ювілейний Сорочинський ярмарок. Гості могли придбати не лише різноманітні українські та естонські товари, в Маарду виступили художні колективи з України та Естонії. Завершився ярмарок феєричним піротехнічним шоу.
Назву місто отримало від однієї з яскравих пам’яток Естонії – мизи Маарду. В Естонії миза – це окремий хутір, садиба з господарськими будовами. У літописах миза Маарду вперше згадується у 1397 році.
Естонською мовою «maa» – це «земля»
За однією з версій, назва мизи Маарду походить від імені естонського бога Маарде, який у давні часи виходив через розломи в земній корі на поверхню і лякав людей. Наразі жителі міста схильні поєднувати назву Маарду з естонським словом «maa», що означає «земля».
Миза Маарду, яка була розбудована в середині 17-го століття, є однією із значних історичних та культурних пам’яток Естонії. В історичній галереї численних володарів мизи Маарду є російська імператриця Катерина, хоча вона туди особисто не приїжджала. Але зупинявся тут російський цар Петро І.
«Тут, в Маарду, декілька днів перебував Петро І. Він чекав попутного вітру, щоб морем дістатися до Петербурга. Однак він тут даром часу не витрачав. Він тут святкував», – розповіла нинішня господиня мизи Алла Сірак.
Один із володарів мизи Маарду, барон фон Бон, увійшов в історію Естонії як людина, яка сплатила витрати на видання першої Біблії естонською мовою
До 1991 році поселення Маарду входило до складу Морського району Таллінна. Отримавши статус самостійного міста, Маарду шукає свій шлях розвитку. Промислові перспективи Маарду пов’язує із розвитком порту Муура – торговельними воротами в Європу, будівництвом вугільних та нафтоналивних терміналів.
«Сорочинці в Маарду» – візитівка міста
Але головний потенціал міста – це люди. 18 тисяч жителів Маарду – представники різних національностей та релігійних конфесій – живуть дружно, по-добросусідському.
Наразі українську громаду міста, завдяки проведенню яскравого дійства «Сорочинці в Маарду», знають не лише в Естонії, а й далеко за її межами. Цей ярмарок став своєрідною візитівкою міста.
У вересні цього року в Маарду відбувся 10-й ювілейний Сорочинський ярмарок. Гості могли придбати не лише різноманітні українські та естонські товари, в Маарду виступили художні колективи з України та Естонії. Завершився ярмарок феєричним піротехнічним шоу.