Київ – Як і за радянських часів, Тарас Шевченко залишається своєрідним мірилом української влади. На переконання останньої, що більше буде шевченківських «червоних дат» (із відбуванням офіційного номера), а також постанов з указами, то більше вона наближатиметься до «великого Кобзаря».
В один день Президент України Віктор Янукович підписав два укази, в назві яких повторюється стале словосполучення «імені Тараса Шевченка»: «Про призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням загальноосвітніх навчальних закладів» і «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» (номери відповідно 883 і 884 від 01.09.2011 р.).
Мабуть, такий «вистріл з дубельтівки» мав під собою, з погляду Адміністрації Президента України, вагомі причини. Прес-служба Президента України в лаконічному повідомленні пояснила, що «Президент України на державному рівні підтримав розвиток української мови» і що вперше нагородив «особливо обдарованих молодих людей, які мають особливі успіхи у вивченні української мови та літератури». Розлогіше і з популістським пафосом, навіть взявши собі в спільники класика української поезії Олександра Олеся з його рядками про «рідну мову в рідній школі», своїми роздумами «на тему» поділилася радник Президента України Ганна Герман. Але ні в одному, ні в іншому коментарі-тлумаченні не пояснено, для чого знадобилося в один день у назвах двох указів ім’я Тараса Шевченка.
Причини появи Указу № 883 та Указу № 884
Насправді Указ № 883 «Про призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням загальноосвітніх навчальних закладів» реанімує два інші укази, видані Л.Кучмою в 2000 році: «Про вшанування пам'яті Тараса Григоровича Шевченка» та «Про Порядок призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням середніх загальноосвітніх навчальних закладів». Ще тоді Леонід Кучма встановив 10 щорічних стипендій «за особливі успіхи у вивченні української мови та літератури», що й продублював Віктор Янукович у цьогорічному указі.
Показово, що минулого року цих стипендій не призначали – чи то «особливо обдарованих молодих людей» не виявилося, чи були інші клопоти. А таки були. На той момент вже відбулося десять міжнародних конкурсів з української мови імені Петра Яцика, на підтримку якого попередній Президент Віктор Ющенко видав три укази, надавши йому статус загальнонаціонального заходу і заснувавши 14 щорічних президентських стипендій. Тож треба було якщо не знищити, то марґіналізувати цей конкурс, який, до речі, підтримував і Л.Кучма. І тут «на підмогу» регіоналам прийшов Тарас Григорович.
Якраз до осени 2010 року В.Янукович «дозрів» до рішучих кроків і широких жестів. Він видав Указ «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» (№ 928 від 30.09.2010 р.). Щоб «переплюнути» 14 «ющенківських» стипендій, його оточення вирішило не розмінюватися на дрібниці. В результаті було запроваджено 39 щорічних президентських стипендій, а конкурс, спрямований «на підвищення рівня знань з української мови і літератури, рідних мов і літератур, виховання у молодого покоління любові до мов українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку», також одержав статус загальнонаціонального заходу.
Пройшов уже рік, і нібито є переможці, але в Указі № 884 «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» їхні прізвища відсутні, тільки сказано, що стипендії призначаються з 1 вересня кожного року. Лишається загадкою, чому в одному указі названо імена переможців, а в іншому – ні, хоча й розміщені вони на сайті поряд під однією датою 1 вересня 2011 року.
Стипендії
Щомісячна виплата стипендій покладена на Міністерство освіти і науки. Тож знищити конкурс імени Петра Яцика планували руками міністра Д.Табачника через невиконання указів В.Ющенка «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика» (№ 1078 від 09.11.2007 р.), «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови» (№ 1155 від 28.11.2007 р.) і «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 899 від 03.10.2008 р.). Незважаючи на те, що з наказом про виплати стипендій міністр тягнув до глибокої осени, вони були виплачені.
До останнього часу не була відома доля стипендіального забезпечення цьогорічних переможців конкурсу імени Петра Яцика, адже двома указами В.Януковича (№ 883 і № 884 від 01.09.2011 р.) кількість президентських стипендій збільшено сумарно до 49. І лише минулого тижня Д.Табачник підписав наказ (№ 1087 від 20.09.2011 р.) «Про призначення стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика 2011 року» – з 1 вересня 2011 року до 1 вересня 2012 року.
Тепер загальна кількість переможців трьох мовних (і літературних) змагань досягла 63 осіб. Таким суто українським способом, всупереч «воріженькам», які «згинуть, як роса на сонці», Тарас Шевченко допоміг не лише конкурсам свого імени, але й нелюбому нинішній владі конкурсові імени Петра Яцика. Тож завдяки «великому Кобзареві» ще більше справді обдарованих і працьовитих учнів та студентів з усіх куточків України цілий рік одержуватимуть справедливо здобуті президентські стипендії. Школярі матимуть 600 грн. щомісяця, а розмір стипендій для студентів становитиме від 800 до 1000 грн. на місяць.
А тим часом флірт з Тарасом Шевченком продовжується. Він ще потрібен нинішній владі, щоб при різних нагодах прикриватися ним, як фіговим листком – на тлі реального наступу на українське слово. Згадаймо тут новий законопроект народних депутатів України С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики» (№ 9073 від 26.08.2011), на якому 23 вересня експерти, як зазначило агентство УНІАН, «живого місця не лишили».
Тарас Марусик – колишній завідувач відділу з питань мовної
та етнонаціональної політики секретаріату Президента України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Мабуть, такий «вистріл з дубельтівки» мав під собою, з погляду Адміністрації Президента України, вагомі причини. Прес-служба Президента України в лаконічному повідомленні пояснила, що «Президент України на державному рівні підтримав розвиток української мови» і що вперше нагородив «особливо обдарованих молодих людей, які мають особливі успіхи у вивченні української мови та літератури». Розлогіше і з популістським пафосом, навіть взявши собі в спільники класика української поезії Олександра Олеся з його рядками про «рідну мову в рідній школі», своїми роздумами «на тему» поділилася радник Президента України Ганна Герман. Але ні в одному, ні в іншому коментарі-тлумаченні не пояснено, для чого знадобилося в один день у назвах двох указів ім’я Тараса Шевченка.
Причини появи Указу № 883 та Указу № 884
Насправді Указ № 883 «Про призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням загальноосвітніх навчальних закладів» реанімує два інші укази, видані Л.Кучмою в 2000 році: «Про вшанування пам'яті Тараса Григоровича Шевченка» та «Про Порядок призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням середніх загальноосвітніх навчальних закладів». Ще тоді Леонід Кучма встановив 10 щорічних стипендій «за особливі успіхи у вивченні української мови та літератури», що й продублював Віктор Янукович у цьогорічному указі.
Показово, що минулого року цих стипендій не призначали – чи то «особливо обдарованих молодих людей» не виявилося, чи були інші клопоти. А таки були. На той момент вже відбулося десять міжнародних конкурсів з української мови імені Петра Яцика, на підтримку якого попередній Президент Віктор Ющенко видав три укази, надавши йому статус загальнонаціонального заходу і заснувавши 14 щорічних президентських стипендій. Тож треба було якщо не знищити, то марґіналізувати цей конкурс, який, до речі, підтримував і Л.Кучма. І тут «на підмогу» регіоналам прийшов Тарас Григорович.
Якраз до осени 2010 року В.Янукович «дозрів» до рішучих кроків і широких жестів. Він видав Указ «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» (№ 928 від 30.09.2010 р.). Щоб «переплюнути» 14 «ющенківських» стипендій, його оточення вирішило не розмінюватися на дрібниці. В результаті було запроваджено 39 щорічних президентських стипендій, а конкурс, спрямований «на підвищення рівня знань з української мови і літератури, рідних мов і літератур, виховання у молодого покоління любові до мов українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку», також одержав статус загальнонаціонального заходу.
Пройшов уже рік, і нібито є переможці, але в Указі № 884 «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» їхні прізвища відсутні, тільки сказано, що стипендії призначаються з 1 вересня кожного року. Лишається загадкою, чому в одному указі названо імена переможців, а в іншому – ні, хоча й розміщені вони на сайті поряд під однією датою 1 вересня 2011 року.
Стипендії
Щомісячна виплата стипендій покладена на Міністерство освіти і науки. Тож знищити конкурс імени Петра Яцика планували руками міністра Д.Табачника через невиконання указів В.Ющенка «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика» (№ 1078 від 09.11.2007 р.), «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови» (№ 1155 від 28.11.2007 р.) і «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 899 від 03.10.2008 р.). Незважаючи на те, що з наказом про виплати стипендій міністр тягнув до глибокої осени, вони були виплачені.
До останнього часу не була відома доля стипендіального забезпечення цьогорічних переможців конкурсу імени Петра Яцика, адже двома указами В.Януковича (№ 883 і № 884 від 01.09.2011 р.) кількість президентських стипендій збільшено сумарно до 49. І лише минулого тижня Д.Табачник підписав наказ (№ 1087 від 20.09.2011 р.) «Про призначення стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика 2011 року» – з 1 вересня 2011 року до 1 вересня 2012 року.
Тепер загальна кількість переможців трьох мовних (і літературних) змагань досягла 63 осіб. Таким суто українським способом, всупереч «воріженькам», які «згинуть, як роса на сонці», Тарас Шевченко допоміг не лише конкурсам свого імени, але й нелюбому нинішній владі конкурсові імени Петра Яцика. Тож завдяки «великому Кобзареві» ще більше справді обдарованих і працьовитих учнів та студентів з усіх куточків України цілий рік одержуватимуть справедливо здобуті президентські стипендії. Школярі матимуть 600 грн. щомісяця, а розмір стипендій для студентів становитиме від 800 до 1000 грн. на місяць.
А тим часом флірт з Тарасом Шевченком продовжується. Він ще потрібен нинішній владі, щоб при різних нагодах прикриватися ним, як фіговим листком – на тлі реального наступу на українське слово. Згадаймо тут новий законопроект народних депутатів України С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики» (№ 9073 від 26.08.2011), на якому 23 вересня експерти, як зазначило агентство УНІАН, «живого місця не лишили».
Тарас Марусик – колишній завідувач відділу з питань мовної
та етнонаціональної політики секретаріату Президента України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода