Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їм термосить.
Блаженний муж, що в хвилях занепаду,
Коли заглухне й найчуткіша совість,
Хоч диким криком збуджує громаду,
І правду й щирість відкрива, як новість.
Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Ті тверді слова Івана Франка написані як про Володю. Відтоді, коли він уперше завітав до студії Радіо Свобода, громадянська і просто українська позиція цього чоловіка ніколи не змінювалася. Він дбав про правду. Він її цінував. Він розкривав брехню і завжди залишався чесним із собою. Тоді, коли українські політики стрибали з однієї партії в другу, перескакували з однієї фракції в іншу, яка давала їм кращий прибуток, Володимир Полохало зробив свій чесний вибір і від нього не відступав.
Таких, як Володимир Полохало, не аж так багато. А тепер їх ще менше. Земля йому пухом і вічна йому пам’ять.
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їм термосить.
Блаженний муж, що в хвилях занепаду,
Коли заглухне й найчуткіша совість,
Хоч диким криком збуджує громаду,
І правду й щирість відкрива, як новість.
Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Ті тверді слова Івана Франка написані як про Володю. Відтоді, коли він уперше завітав до студії Радіо Свобода, громадянська і просто українська позиція цього чоловіка ніколи не змінювалася. Він дбав про правду. Він її цінував. Він розкривав брехню і завжди залишався чесним із собою. Тоді, коли українські політики стрибали з однієї партії в другу, перескакували з однієї фракції в іншу, яка давала їм кращий прибуток, Володимир Полохало зробив свій чесний вибір і від нього не відступав.
Таких, як Володимир Полохало, не аж так багато. А тепер їх ще менше. Земля йому пухом і вічна йому пам’ять.