Рига – 17 вересня у Латвії відбудуться перші позачергові парламентські вибори. На ініційованому колишнім президентом Латвії Валдісом Затлерсом всенародному референдумі у липні цього року латвійці проголосували за розпуск попередньої Саейми (парламенту Латвії). Латвійські виборці сподіваються на зміни в політиці, на те, що новообрані депутати більш чесно і відповідально ставитимуться до своїх обов’язків. Однак, на думку окремих експертів, існує ймовірність, що до влади знову прийдуть «старі» політичні сили.
13 політичних партій, 1092 кандидати змагатимуться за право посісти 100 місць у Саеймі Латвійської Республіки. Однак, як свідчать дані опитування, проведеного соціологічною фірмою SKDS, подолати необхідний для перемоги у виборах 5-відсотковий бар’єр зможуть лише п’ять політичних сил.
Це – партії і об’єднання «Центр злагоди», «Єдність», Союз «зелених» і селян, Національне об’єднання «Усе Латвії! – Вітчизні і Свободі/Рух за національну незалежність Латвії», а також Партія реформ Затлерса. Чотири з цих політичних сил, крім створеної щойно в липні тодішнім президентом Партії реформ Затлерса, входять до складу нинішнього парламенту.
Виборці сподіваються на зміни
Понад 50% економічно активного населення Латвії очікує, що в результаті позачергових парламентських виборів політики почнуть рахуватися з тим, що розпуск парламенту є можливим, а отже, уважніше ставитимуться до своїх обов’язків.
Вони вважають, що громадськість, усвідомивши свій вплив, стане активніше і вимогливіше ставитися до політиків.
«Ми віримо, що можемо щось змінити. Незалежно від того, яка партія переможе, людям слід іти на вибори. Хочеться вірити, що ми можемо змінити наше майбутнє. Інша справа, що відбудеться в цьому майбутньому після цього», – каже актор Андріс Буліс.
Може бути й розчарування
Та наразі 29 відсотків латвійців вважають, що вибори нічого суттєвого не змінять. Подібна позиція й у екс-спікера Саейми Латвії Яніса Страуме, на думку якого, результати виборів стануть великим розчаруванням для виборців, бо до влади можуть прийти ті ж самі політичні сили, які були до цього.
Водночас політолог Едвінс Інкенс наголошує, що головним результатом цих виборів може вперше стати входження до уряду лівоцентристської партії «Центр злагоди». Ця партія останнім часом посідає перші місця у рейтингах популярності, але в парламенті весь час перебуває в опозиції.
Кандидат на прем’єр-міністра від Союзу «зелених» і селян, мер Вентспілса Айварс Лемберґс, якого називають латвійським олігархом, прогнозує, що після виборів урядову коаліцію сформують Партія реформ Затлерса та «Центр злагоди».
А президент Латвії Андріс Берзиньш передбачає, що наступний уряд сформують три політичні сили. Президент утримався від прогнозів, хто буде провідною партією, однак, на його думку, жодна з партій не зможе набрати більшість голосів у парламенті – 51 мандат. З огляду на це, вважає президент, партіям доведеться домовлятися.
Прогнозують низьку активність та позаетнічне голосування
Експерти звертають увагу на ймовірність того, що вперше виборці голосуватимуть не за етнічною ознакою, як на попередніх виборах, коли латиші голосували за «латиські» партії, а російськомовні жителі за місцеві «російські».
Наразі поки що 30 відсотків виборців не визначилися, за кого голосуватимуть, і вирішуватимуть це в останній момент.
На думку директора агенції SKDS Арніса Кактиньша, з огляду на цей фактор та незначні витрати партій на виборчу кампанію явка виборців буде низькою.
Це – партії і об’єднання «Центр злагоди», «Єдність», Союз «зелених» і селян, Національне об’єднання «Усе Латвії! – Вітчизні і Свободі/Рух за національну незалежність Латвії», а також Партія реформ Затлерса. Чотири з цих політичних сил, крім створеної щойно в липні тодішнім президентом Партії реформ Затлерса, входять до складу нинішнього парламенту.
Виборці сподіваються на зміни
Понад 50% економічно активного населення Латвії очікує, що в результаті позачергових парламентських виборів політики почнуть рахуватися з тим, що розпуск парламенту є можливим, а отже, уважніше ставитимуться до своїх обов’язків.
Вони вважають, що громадськість, усвідомивши свій вплив, стане активніше і вимогливіше ставитися до політиків.
«Ми віримо, що можемо щось змінити. Незалежно від того, яка партія переможе, людям слід іти на вибори. Хочеться вірити, що ми можемо змінити наше майбутнє. Інша справа, що відбудеться в цьому майбутньому після цього», – каже актор Андріс Буліс.
Може бути й розчарування
Та наразі 29 відсотків латвійців вважають, що вибори нічого суттєвого не змінять. Подібна позиція й у екс-спікера Саейми Латвії Яніса Страуме, на думку якого, результати виборів стануть великим розчаруванням для виборців, бо до влади можуть прийти ті ж самі політичні сили, які були до цього.
Водночас політолог Едвінс Інкенс наголошує, що головним результатом цих виборів може вперше стати входження до уряду лівоцентристської партії «Центр злагоди». Ця партія останнім часом посідає перші місця у рейтингах популярності, але в парламенті весь час перебуває в опозиції.
Кандидат на прем’єр-міністра від Союзу «зелених» і селян, мер Вентспілса Айварс Лемберґс, якого називають латвійським олігархом, прогнозує, що після виборів урядову коаліцію сформують Партія реформ Затлерса та «Центр злагоди».
А президент Латвії Андріс Берзиньш передбачає, що наступний уряд сформують три політичні сили. Президент утримався від прогнозів, хто буде провідною партією, однак, на його думку, жодна з партій не зможе набрати більшість голосів у парламенті – 51 мандат. З огляду на це, вважає президент, партіям доведеться домовлятися.
Прогнозують низьку активність та позаетнічне голосування
Експерти звертають увагу на ймовірність того, що вперше виборці голосуватимуть не за етнічною ознакою, як на попередніх виборах, коли латиші голосували за «латиські» партії, а російськомовні жителі за місцеві «російські».
Наразі поки що 30 відсотків виборців не визначилися, за кого голосуватимуть, і вирішуватимуть це в останній момент.
На думку директора агенції SKDS Арніса Кактиньша, з огляду на цей фактор та незначні витрати партій на виборчу кампанію явка виборців буде низькою.