На збереження тепла українські міста отримали понад 50 мільйонів доларів інвестиційних коштів упродовж двох років. У проекті, започаткованому Агентством США з міжнародного розвитку, беруть участь майже 40 міст. І запровадження «Реформи міського теплозабезпечення» дасть їм змогу суттєво знизити споживання теплової енергії та природного газу, сподіваються натхненники реформи.
Фонд USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), який частково фінансує проект реформи теплозабезпечення, вибрав 38 українських міст для реалізації енергоефективних проектів. Реформи вже почали в 20 містах. В 10 з них муніципальні енергетичні проекти вже виконані, говорить заступник директора проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Андрій Міцкан.
«Це міста Євпаторія, Краматорськ, Миргород, перелік можна продовжувати. В нас три напрямки. Перший – це інвестиції в енергозбереження в будівлях (заміна вікон, дахів, дверей). Другий – теплооблікоблік (лічильники) та автоматичне регулювання і третій – це покращення енергоефективності у виробництві та транспортуванні тепла (це заміна котлів, насосів тощо). Взагалі на проекті вже має бути економія в 57 мільйонів кубометрів газу», – зауважив Міцкан.
Муніципальні енергетичні плани, навчальні програми, проведення енергетичних аудитів в містах фінансує Агентство США з міжнародного розвитку. Приватні компанії також інвестують в проекти теплозберігання. Тож потреба в коштах місцевих бюджетів – мінімальна, говорить Ольга Романюк, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Україну.
«Проекти готові. Наше завдання лише знайти кошти на реалізацію цих проектів. Кожне місто має свою частку співфінансування. Яку суму вони передбачають? У Євпаторії загальна потреба в реалізації проектів – 19 мільйонів гривень, у Львові – 18. Таку суму залучити за один рік, безумовно, неможливо. Але ми йдемо до зниження споживання в секторі централізованого теплопостачання, це є однією з цілей проекту».
До кінця року в Україні має з'явитися Концепція Національної стратегії теплозабезпечення, повідомила Ольга Романюк. Вже найближчим часом документ буде переданий на затвердження до Кабінету Міністрів.
Скоротити споживання газу
Завдяки енергоефективним інноваціям можна суттєво скоротити витрати на сферу теплозабезпечення. Але для цього необхідно відмовитися від використання природного газу і перейти на біопаливо. Про це говорить Василь Степаненко, голова правління енергосервісної компанії, яка розробляла проект ефективного теплозабезпечення міста Павлоград.
«Наші цілі – знизити потребу теплової енергії у сфері споживання в 5-10 разів до 2020-25 року і компенсувати зростання цін на природний газ. У нас є перший шлях – відремонтувати старі радянські системи теплопостачання і підвищити їх ефективність до нормативних потреб. Другий шлях – це побудувати нові системи теплопостачання і третій, найефективніший, – це знизити потребу в теплі за прикладом ЄС. У цьому випадку ми замінюємо газ паливними пелетами. Якщо ціна газу для бюджету складає трішки більше 4 тисяч гривень, то на основі закордонних цін на паливні пелети, ми вдвічі можемо знизити платежі вже сьогодні. Тож, реально знизити потреби міста в природному газі на 76%».
Українським системам теплопостачання 40 – 50 років. Тож країна зупинилася на проектних рішеннях 60-их років минулого століття, продовжує Василь Степаненко.
«Наші будівлі продовжують втрачати здатність акумулювати тепло, зростають втрати в приміщеннях. Подорожчав природний газ – головне паливо для систем теплопостачання наших міст – у 9 разів за сім років. У той же час в Європі в теплових балансах країн та міст сьогодні від 7 до 11 джерел палива та енергії! Там немає монопаливних балансів, нема міст з єдиним паливом. Куди рухається Європа? В них модернізована система теплопостачання, теплові насоси, паливо органічного походження, де домінує торф, сміття, біопаливо», – розповів Степаненко.
Залежність від імпортованих енергоресурсів
Навіть малі проекти з енергозбереження, вартістю 25-50 тисяч гривень, дозволяють щороку заощаджувати до 30 тисяч гривень. Такі, невеликі, проекти втілюють, переважно, у селах, говорить Любомир Чорній, який досліджував енергозбереження у житлово-комунальному господарстві. Він пояснює, як працюють такі економні системи.
«Є системи, які споживають мінімальний обсяг електроенергії, але при цьому дають гарну тепловіддачу. Наприклад, певного типу кабель прокладається в стінах, він нагріває її, стіна, в свою чергу, перетворюється у великий радіатор. Дуже сильного нагріву не відбувається, але цього тепла фактично вистачає, аби розігріти приміщення, підтримувати температуру, визначену нормами. При цьому ставлять ще й електроакумулятори, щоб у нічний час енергія накопичувалася за дешевим тарифом. А зранку акумулятор починає віддавати енергію, і за 2-3 години за рахунок віддачі тепла зі стіни повітря в приміщенні достатньо нагріте, щоб, наприклад, люди працювали цілий робочий день».
Скорочення споживання тепла є прямим шляхом зниження залежності від імпортованих енергоресурсів, говорить експерт Роман Ніцович. Водночас, в Україні зараз немає жодного нормативного акту, який би чітко регламентував сучасні норми енергоефективності будівель і діяв на практиці. (У той час, як в Європейському Союзі вже працює 3 директиви в цій сфері). Тож поки реформи в галузі лише поодинокі і немасштабні, стверджує Ніцович.
«Потрібні величезні кошти на модернізацію мереж, на ізоляцію теплотрас, труб і так далі. Наші будівлі абсолютно енергонеефективні, панелі пропускають тепло… Але основна проблема, мабуть в тому, що цей сектор не переведений на комерційні рейки. Теплокомуненерго немає сенсу впроваджувати ці технології, в той час, коли тарифи субсидує держава. В них же нема економічних стимулів».
Одним із напрямків ефективного теплозабезпечення експерти називають теплооблік та теплорегуляцію в житлових будівлях. В уряді обіцяють: лічильники тепла будуть у кожному багатоквартирному будинку до кінця 2012-го.
«Це міста Євпаторія, Краматорськ, Миргород, перелік можна продовжувати. В нас три напрямки. Перший – це інвестиції в енергозбереження в будівлях (заміна вікон, дахів, дверей). Другий – теплооблікоблік (лічильники) та автоматичне регулювання і третій – це покращення енергоефективності у виробництві та транспортуванні тепла (це заміна котлів, насосів тощо). Взагалі на проекті вже має бути економія в 57 мільйонів кубометрів газу», – зауважив Міцкан.
Муніципальні енергетичні плани, навчальні програми, проведення енергетичних аудитів в містах фінансує Агентство США з міжнародного розвитку. Приватні компанії також інвестують в проекти теплозберігання. Тож потреба в коштах місцевих бюджетів – мінімальна, говорить Ольга Романюк, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Україну.
«Проекти готові. Наше завдання лише знайти кошти на реалізацію цих проектів. Кожне місто має свою частку співфінансування. Яку суму вони передбачають? У Євпаторії загальна потреба в реалізації проектів – 19 мільйонів гривень, у Львові – 18. Таку суму залучити за один рік, безумовно, неможливо. Але ми йдемо до зниження споживання в секторі централізованого теплопостачання, це є однією з цілей проекту».
До кінця року в Україні має з'явитися Концепція Національної стратегії теплозабезпечення, повідомила Ольга Романюк. Вже найближчим часом документ буде переданий на затвердження до Кабінету Міністрів.
Скоротити споживання газу
Завдяки енергоефективним інноваціям можна суттєво скоротити витрати на сферу теплозабезпечення. Але для цього необхідно відмовитися від використання природного газу і перейти на біопаливо. Про це говорить Василь Степаненко, голова правління енергосервісної компанії, яка розробляла проект ефективного теплозабезпечення міста Павлоград.
«Наші цілі – знизити потребу теплової енергії у сфері споживання в 5-10 разів до 2020-25 року і компенсувати зростання цін на природний газ. У нас є перший шлях – відремонтувати старі радянські системи теплопостачання і підвищити їх ефективність до нормативних потреб. Другий шлях – це побудувати нові системи теплопостачання і третій, найефективніший, – це знизити потребу в теплі за прикладом ЄС. У цьому випадку ми замінюємо газ паливними пелетами. Якщо ціна газу для бюджету складає трішки більше 4 тисяч гривень, то на основі закордонних цін на паливні пелети, ми вдвічі можемо знизити платежі вже сьогодні. Тож, реально знизити потреби міста в природному газі на 76%».
Українським системам теплопостачання 40 – 50 років. Тож країна зупинилася на проектних рішеннях 60-их років минулого століття, продовжує Василь Степаненко.
«Наші будівлі продовжують втрачати здатність акумулювати тепло, зростають втрати в приміщеннях. Подорожчав природний газ – головне паливо для систем теплопостачання наших міст – у 9 разів за сім років. У той же час в Європі в теплових балансах країн та міст сьогодні від 7 до 11 джерел палива та енергії! Там немає монопаливних балансів, нема міст з єдиним паливом. Куди рухається Європа? В них модернізована система теплопостачання, теплові насоси, паливо органічного походження, де домінує торф, сміття, біопаливо», – розповів Степаненко.
Залежність від імпортованих енергоресурсів
Навіть малі проекти з енергозбереження, вартістю 25-50 тисяч гривень, дозволяють щороку заощаджувати до 30 тисяч гривень. Такі, невеликі, проекти втілюють, переважно, у селах, говорить Любомир Чорній, який досліджував енергозбереження у житлово-комунальному господарстві. Він пояснює, як працюють такі економні системи.
«Є системи, які споживають мінімальний обсяг електроенергії, але при цьому дають гарну тепловіддачу. Наприклад, певного типу кабель прокладається в стінах, він нагріває її, стіна, в свою чергу, перетворюється у великий радіатор. Дуже сильного нагріву не відбувається, але цього тепла фактично вистачає, аби розігріти приміщення, підтримувати температуру, визначену нормами. При цьому ставлять ще й електроакумулятори, щоб у нічний час енергія накопичувалася за дешевим тарифом. А зранку акумулятор починає віддавати енергію, і за 2-3 години за рахунок віддачі тепла зі стіни повітря в приміщенні достатньо нагріте, щоб, наприклад, люди працювали цілий робочий день».
Скорочення споживання тепла є прямим шляхом зниження залежності від імпортованих енергоресурсів, говорить експерт Роман Ніцович. Водночас, в Україні зараз немає жодного нормативного акту, який би чітко регламентував сучасні норми енергоефективності будівель і діяв на практиці. (У той час, як в Європейському Союзі вже працює 3 директиви в цій сфері). Тож поки реформи в галузі лише поодинокі і немасштабні, стверджує Ніцович.
«Потрібні величезні кошти на модернізацію мереж, на ізоляцію теплотрас, труб і так далі. Наші будівлі абсолютно енергонеефективні, панелі пропускають тепло… Але основна проблема, мабуть в тому, що цей сектор не переведений на комерційні рейки. Теплокомуненерго немає сенсу впроваджувати ці технології, в той час, коли тарифи субсидує держава. В них же нема економічних стимулів».
Одним із напрямків ефективного теплозабезпечення експерти називають теплооблік та теплорегуляцію в житлових будівлях. В уряді обіцяють: лічильники тепла будуть у кожному багатоквартирному будинку до кінця 2012-го.