Прага – Європейська комісія хоче мати більший вплив на енергетичні угоди, які укладають держави-члени ЄС із третіми країнами з-поза меж Євросоюзу. Але ця пропозиція, оголошена в Єврокомісії, як вважають, може наразитися на спротив держав ЄС, яким не до вподоби втручання Брюсселя в їхні справи.
Європейська комісія пропонує, щоб їй надали повноваження контролювати енергетичні угоди держав-членів Європейського Союзу з так званими третіми країнами, тобто всіма з-поза меж ЄС. Такий крок, кажуть у Єврокомісії, необхідний для того, щоб весь Євросоюз говорив в енергетичних справах «єдиним голосом» і щоб досягти більшої прозорості двосторонніх угод, які укладають із такими країнами, як Росія.
Єврокомісія заявляє, що Євросоюзові необхідна об’єднана енергетична політика – адже вже нині ЄС імпортує 80 відсотків споживаної нафти і 60 відсотків газу, і наступними роками частка імпортованих у ЄС енергоносіїв тільки зростатиме.
Тож, як заявив сьогодні в Брюсселі комісар Євросоюзу у справах енергетики Ґюнтер Еттінґер, треба створити «всеохопну стратегію зовнішніх енергетичних відносин ЄС», щоб країни-члени, укладаючи власні угоди, не нашкодили одна одній і всьому Євросоюзові.
«Виступивши об’єднаними лавами щодо країн-поставників, говорячи єдиним голосом, ми маємо цілком іншу вагу. Тоді гра інших сторін із нами у «поділяй і пануй» стане набагато важчою», – сказав він.
Єврокомісія хоче ширших повноважень в енергетиці
Тому єврокомісар пропонує створити механізм обміну міжурядовими угодами в галузі енергетики. Це означає, що держави-члени повинні були б посилати до Єврокомісії всі свої домовленості з третіми країнами, хіба що за винятком конфіденційних комерційних деталей. Єврокомісія відтак не мала б повноважень заборонити такі контракти, але могла б оскаржувати їх у Європейському суді в разі, якщо вони порушують умови конкуренції на внутрішньому ринку ЄС.
А ще серед нових пропозицій мало б бути право представників Брюсселя брати участь у переговорах щодо укладення таких угод як спостерігачі чи радники. Також Єврокомісія мала б отримати право сама укладати деякі угоди в галузі енергетичної інфраструктури від імені всього Євросоюзу.
Уже укладені контракти залишилися б недоторканними, наголосив Еттінґер, щоб заспокоїти такі країни, як Італія, яка останніми роками уклала кілька суперечливих угод із північноафриканськими режимами.
Не всі згодні, тож сподівання на Польщу
Але ця поступка не заспокоїть багатьох членів ЄС, кажуть у Єврокомісії її представники на умовах анонімності. Вони прогнозують, що принаймні деякі країни виступатимуть різко проти нової пропозиції.
Тому Еттінґер, оголошуючи її, поклав особливі сподівання на Польщу як найпотужнішого з нових членів ЄС, яка, як і низка інших, якраз хоче більшої прозорості в енергетичних справах і до того ж нині головує в Євросоюзі.
«Я твердо сподіваюся, що Польща, яка головує в Раді ЄС, має велике зацікавлення в цій пропозиції. Ми дуже добре співпрацювали з Польщею і сподіваємося, що вона інтенсивно проведе її схвалення в Раді ЄС», – заявив єврокомісар із енергетики Ґюнтер Еттінґер.
Єврокомісія заявляє, що Євросоюзові необхідна об’єднана енергетична політика – адже вже нині ЄС імпортує 80 відсотків споживаної нафти і 60 відсотків газу, і наступними роками частка імпортованих у ЄС енергоносіїв тільки зростатиме.
Тож, як заявив сьогодні в Брюсселі комісар Євросоюзу у справах енергетики Ґюнтер Еттінґер, треба створити «всеохопну стратегію зовнішніх енергетичних відносин ЄС», щоб країни-члени, укладаючи власні угоди, не нашкодили одна одній і всьому Євросоюзові.
«Виступивши об’єднаними лавами щодо країн-поставників, говорячи єдиним голосом, ми маємо цілком іншу вагу. Тоді гра інших сторін із нами у «поділяй і пануй» стане набагато важчою», – сказав він.
Єврокомісія хоче ширших повноважень в енергетиці
Тому єврокомісар пропонує створити механізм обміну міжурядовими угодами в галузі енергетики. Це означає, що держави-члени повинні були б посилати до Єврокомісії всі свої домовленості з третіми країнами, хіба що за винятком конфіденційних комерційних деталей. Єврокомісія відтак не мала б повноважень заборонити такі контракти, але могла б оскаржувати їх у Європейському суді в разі, якщо вони порушують умови конкуренції на внутрішньому ринку ЄС.
А ще серед нових пропозицій мало б бути право представників Брюсселя брати участь у переговорах щодо укладення таких угод як спостерігачі чи радники. Також Єврокомісія мала б отримати право сама укладати деякі угоди в галузі енергетичної інфраструктури від імені всього Євросоюзу.
Уже укладені контракти залишилися б недоторканними, наголосив Еттінґер, щоб заспокоїти такі країни, як Італія, яка останніми роками уклала кілька суперечливих угод із північноафриканськими режимами.
Не всі згодні, тож сподівання на Польщу
Але ця поступка не заспокоїть багатьох членів ЄС, кажуть у Єврокомісії її представники на умовах анонімності. Вони прогнозують, що принаймні деякі країни виступатимуть різко проти нової пропозиції.
Тому Еттінґер, оголошуючи її, поклав особливі сподівання на Польщу як найпотужнішого з нових членів ЄС, яка, як і низка інших, якраз хоче більшої прозорості в енергетичних справах і до того ж нині головує в Євросоюзі.
«Я твердо сподіваюся, що Польща, яка головує в Раді ЄС, має велике зацікавлення в цій пропозиції. Ми дуже добре співпрацювали з Польщею і сподіваємося, що вона інтенсивно проведе її схвалення в Раді ЄС», – заявив єврокомісар із енергетики Ґюнтер Еттінґер.