Белград – У Сербії відбувся саміт країн регіону під назвою «Сучасне мистецтво й примирення в Південно-Східній Європі». Лідери семи держав за участю генерального директора ЮНЕСКО на території давньоримського укріплення Вімінаціум обговорили можливості співробітництва в процесі євроінтеграції.
До відбудованої археологічної місцевості Вімінаціум прибули президенти Болгарії, Албанії, Македонії, Чорногорії, Хорватії та нинішній голова президії Боснії і Герцеговини, а також генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.
Вімінаціум розташований за п’ятдесят кілометрів від Белграда. Преса в регіоні зазначає, що свого часу весь регіон перебував у складі Римської імперії та що Євросоюз тепер об’єднує майже всі території, які дві тисячі років тому визнавали владу римських імператорів.
Вімінаціум був одним із стратегічних пунктів на дунайському шляху з центральної Європи до Константинополя. Зустріч у цій місцевості мала б бути натхненням для поглиблення зв’язків у всіх ланках.
Упродовж минулих десяти років з-поміж країн регіону членами Європейського Союзу стали Словенія, Румунія та Болгарія. Лідери цих країн за кожної нагоди заявляють про готовність надати сусідам усю необхідну допомогу для подолання бар’єру на європейському шляху. Хорватія, Сербія, Чорногорія, Македонія, Албанія та Косово сподіваються, що вступлять до Євросоюзу впродовж наступних п’яти – десяти років.
Найбільшою проблемою в регіоні є справа Косова
Голови держав, зустрівшись в історичній місцевості, певна річ, не розмовляли на історичні теми. В них є важливіші теми та численні відкриті питання.
Найбільшою проблемою в регіоні є справа Косова. Оскільки Сербія не визнає косовську державу, на саміт не запросили президента Косова. Це не сподобалося більшості учасників, але вони, попри це, прибули до Сербії. Натомість Белград бойкотує всі зустрічі, в яких беруть участь офіційні представники влади в Приштині.
На думку оглядачів, раніше чи пізніше сербська влада збагне, що така її політика неефективна і веде до самоізоляції. Вони кажуть, що регіональні саміти є нагодою зробити перший крок на шляху примирення і врегулювання відносин. Зрештою, особисті стосунки Бориса Тадича з Івом Йосиповичем, Филипом Вуяновичем та Бакиром Ізетбеґовичем кращі, аніж політичні відносини офіційного Белграда з Загребом, Подгорицею та Сараєвом.
Сербський президент Борис Тадич згадав численні непорозуміння між сербами й албанцями, сербами й хорватами, сербами й босняками й зазначив: «Знайти рішення цих конфліктів, я в цьому глибоко упевнений, можливо упродовж наступних п’яти чи десяти років».
Державна політика не залежить від президентів та їхніх частих зустрічей, оскільки голови держав у регіоні мають обмежені повноваження. Політика залежить від парламентів та виконавчих влад. Все ж голови держав, які нині зібралися у Вімінаціумі, є зваженими політичними діячами, а вплив майже кожного з них далеко перевищує реальні повноваження. Поважають їх насамперед тому, що вони, на відміну від парламентаріїв та міністрів, не причетні до фінансових та інших скандалів.
Президент Хорватії Іво Йосипович, видатний композитор, згадав недавній концерт Белградської філармонії в хорватському місті Дубровнику і сказав: «Ця подія кинула в тінь політику. Упевнений, що вона показала: проблеми можна врегулювати лише одним шляхом – шляхом відкритого діалогу».
Белградська філармонія виступила в Дубровнику після тридцятирічної перерви в понеділок 29 серпня, диригував славетний Зубін Мета.
Про перевагу культури над політикою говорив й нинішній голова президії (колективного президентського органу) Боснії і Герцеговини Бакир Ізетбеґович. Він попросив голів сусідніх держав підтримати пропозицію, щоби Сараєво 2014 року стало культурною столицею Європи.
Вімінаціум розташований за п’ятдесят кілометрів від Белграда. Преса в регіоні зазначає, що свого часу весь регіон перебував у складі Римської імперії та що Євросоюз тепер об’єднує майже всі території, які дві тисячі років тому визнавали владу римських імператорів.
Вімінаціум був одним із стратегічних пунктів на дунайському шляху з центральної Європи до Константинополя. Зустріч у цій місцевості мала б бути натхненням для поглиблення зв’язків у всіх ланках.
Упродовж минулих десяти років з-поміж країн регіону членами Європейського Союзу стали Словенія, Румунія та Болгарія. Лідери цих країн за кожної нагоди заявляють про готовність надати сусідам усю необхідну допомогу для подолання бар’єру на європейському шляху. Хорватія, Сербія, Чорногорія, Македонія, Албанія та Косово сподіваються, що вступлять до Євросоюзу впродовж наступних п’яти – десяти років.
Найбільшою проблемою в регіоні є справа Косова
Голови держав, зустрівшись в історичній місцевості, певна річ, не розмовляли на історичні теми. В них є важливіші теми та численні відкриті питання.
Найбільшою проблемою в регіоні є справа Косова. Оскільки Сербія не визнає косовську державу, на саміт не запросили президента Косова. Це не сподобалося більшості учасників, але вони, попри це, прибули до Сербії. Натомість Белград бойкотує всі зустрічі, в яких беруть участь офіційні представники влади в Приштині.
На думку оглядачів, раніше чи пізніше сербська влада збагне, що така її політика неефективна і веде до самоізоляції. Вони кажуть, що регіональні саміти є нагодою зробити перший крок на шляху примирення і врегулювання відносин. Зрештою, особисті стосунки Бориса Тадича з Івом Йосиповичем, Филипом Вуяновичем та Бакиром Ізетбеґовичем кращі, аніж політичні відносини офіційного Белграда з Загребом, Подгорицею та Сараєвом.
Сербський президент Борис Тадич згадав численні непорозуміння між сербами й албанцями, сербами й хорватами, сербами й босняками й зазначив: «Знайти рішення цих конфліктів, я в цьому глибоко упевнений, можливо упродовж наступних п’яти чи десяти років».
Державна політика не залежить від президентів та їхніх частих зустрічей, оскільки голови держав у регіоні мають обмежені повноваження. Політика залежить від парламентів та виконавчих влад. Все ж голови держав, які нині зібралися у Вімінаціумі, є зваженими політичними діячами, а вплив майже кожного з них далеко перевищує реальні повноваження. Поважають їх насамперед тому, що вони, на відміну від парламентаріїв та міністрів, не причетні до фінансових та інших скандалів.
Президент Хорватії Іво Йосипович, видатний композитор, згадав недавній концерт Белградської філармонії в хорватському місті Дубровнику і сказав: «Ця подія кинула в тінь політику. Упевнений, що вона показала: проблеми можна врегулювати лише одним шляхом – шляхом відкритого діалогу».
Белградська філармонія виступила в Дубровнику після тридцятирічної перерви в понеділок 29 серпня, диригував славетний Зубін Мета.
Про перевагу культури над політикою говорив й нинішній голова президії (колективного президентського органу) Боснії і Герцеговини Бакир Ізетбеґович. Він попросив голів сусідніх держав підтримати пропозицію, щоби Сараєво 2014 року стало культурною столицею Європи.