Київ – Прем’єр-міністр України Микола Азаров до Дня знань прочитав студентам Національного університету імені Тараса Шевченка лекцію «Місце та перспективи України у нестабільному світі». Попри таку назву виступу, говорив прем’єр головно про минуле держави та пояснював недоліки діяльності нинішнього уряду помилками попереднього керівництва.
Занепад України, газова справа Юлії Тимошенко та прорахунки попередньої влади – головні аспекти виступу Прем’єр-міністра України Миколи Азарова перед студентами Національного університету імені Тараса Шевченка.
«Україна не стала для наших громадян затишною домівкою, де б всім нам хотілося жити, яка б надійно захищала нас від… світової політики та економіки. Принаймні, для тих 6 мільйонів співгромадян, які шукають собі місця під сонцем в інших країнах», – сказав студентам прем’єр.
Таким, за словами Миколи Азарова, є головний результат двадцяти років незалежності України. При цьому, на його думку, країні варто позбутися «комплексу другосортності». Основним завданням нинішньої владної еліти Прем’єр-міністр вважає «ухвалення зважених, оптимальних рішень із урахуванням потреб громадян».
«Вони повинні бути разом із нами. Наразі нам дуже потрібна підтримка», – наголосив Азаров.
Чиновникам – «чутливі питання», студентам – політичну агітацію
Про приховану політичну агітацію під час виступу прем’єра говорить магістр юридичного факультету Владислав Власюк, котрий неодноразово відвідував подібні зустрічі з політиками в Оксфордському університеті. На його думку, головні недоліки українських лекцій – їхня «нерегулярність та пафосність».
«У деяких місцях лекція була розрахована на дещо нижчий рівень сприйняття. Щодо російської мови – це абсолютно нормально, це університет – тут люди розумні. Щодо погано прихованого агітування за уряд – це влада, вона була легітимна. Потрібно просто зберігати обличчя», – зазначив студент.
Політикам важко уникнути спокуси залучити серед студентів прихильників. Про це говорить публіцист та правозахисник Мирослав Маринович. На його думку, можновладці говорять про минуле, «впадають у пафос» та шукають собі ворога через страх визнати власну провину.
«Сучасні політики повинні передусім вибачатися перед молоддю за те, що вони створили для неї нестерпний світ. Потрібно каятися, аналізувати разом із молоддю, що є неприйнятним у цьому світі і чому молодь вибирає собі інший світ, виїжджаючи з України геть», – наголосив Маринович.
Зустрічі з політиками встановлюють діалог між владою та суспільством, котре може отримати від чиновників відповіді на «чутливі питання». Про це говорить проректор із науково-педагогiчної роботи університету Шевченка Володимир Бугров.
«Це канал зв’язку. З одного боку, це спроба влади пояснити суспільству те, що відбувається. З іншого, це дає і владі змогу почути тих, хто років через 10-15 буде, можливо, і сам владою», – відзначив проректор.
Не ділом, а словом
Лекцію Прем’єр-міністра змогли послухати 196 студентів та 20 викладачів Національного університету.
Також для представників деяких факультетів були організовані окремі лекції. Зокрема, перед студентами юридичного факультету виступив перший Президент України Леонід Кравчук, до філософів завітав у гості колишній голова Міносвіти Василь Кремінь, а в Інституті міжнародних відносин – міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
«Україна не стала для наших громадян затишною домівкою, де б всім нам хотілося жити, яка б надійно захищала нас від… світової політики та економіки. Принаймні, для тих 6 мільйонів співгромадян, які шукають собі місця під сонцем в інших країнах», – сказав студентам прем’єр.
Таким, за словами Миколи Азарова, є головний результат двадцяти років незалежності України. При цьому, на його думку, країні варто позбутися «комплексу другосортності». Основним завданням нинішньої владної еліти Прем’єр-міністр вважає «ухвалення зважених, оптимальних рішень із урахуванням потреб громадян».
«Вони повинні бути разом із нами. Наразі нам дуже потрібна підтримка», – наголосив Азаров.
Чиновникам – «чутливі питання», студентам – політичну агітацію
Про приховану політичну агітацію під час виступу прем’єра говорить магістр юридичного факультету Владислав Власюк, котрий неодноразово відвідував подібні зустрічі з політиками в Оксфордському університеті. На його думку, головні недоліки українських лекцій – їхня «нерегулярність та пафосність».
«У деяких місцях лекція була розрахована на дещо нижчий рівень сприйняття. Щодо російської мови – це абсолютно нормально, це університет – тут люди розумні. Щодо погано прихованого агітування за уряд – це влада, вона була легітимна. Потрібно просто зберігати обличчя», – зазначив студент.
Політикам важко уникнути спокуси залучити серед студентів прихильників. Про це говорить публіцист та правозахисник Мирослав Маринович. На його думку, можновладці говорять про минуле, «впадають у пафос» та шукають собі ворога через страх визнати власну провину.
«Сучасні політики повинні передусім вибачатися перед молоддю за те, що вони створили для неї нестерпний світ. Потрібно каятися, аналізувати разом із молоддю, що є неприйнятним у цьому світі і чому молодь вибирає собі інший світ, виїжджаючи з України геть», – наголосив Маринович.
Зустрічі з політиками встановлюють діалог між владою та суспільством, котре може отримати від чиновників відповіді на «чутливі питання». Про це говорить проректор із науково-педагогiчної роботи університету Шевченка Володимир Бугров.
«Це канал зв’язку. З одного боку, це спроба влади пояснити суспільству те, що відбувається. З іншого, це дає і владі змогу почути тих, хто років через 10-15 буде, можливо, і сам владою», – відзначив проректор.
Не ділом, а словом
Лекцію Прем’єр-міністра змогли послухати 196 студентів та 20 викладачів Національного університету.
Також для представників деяких факультетів були організовані окремі лекції. Зокрема, перед студентами юридичного факультету виступив перший Президент України Леонід Кравчук, до філософів завітав у гості колишній голова Міносвіти Василь Кремінь, а в Інституті міжнародних відносин – міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.