Прага – Невдоволення в Білорусі знову закипає, оскільки економічна криза, охоплюючи нереформовану пострадянську економіку, не виявляє жодних ознак поліпшення. З наближенням зими, як попереджають економісти, проблеми з продовольством, споживчими товарами лише загостряться. Чи вплинуть економічні потрясіння на політичні зміни в Мінську?
Світлана Антонюк, старенька пенсіонерка з Мінська, та її 81-річний чоловік Іван, як і багато білорусів, були вражені зростанням цін на основні товари і послуги за останні півроку. Дивлячись на сусідню будівлю лікарні, Світлана каже, що вона вже не може собі дозволити імпортні ліки від каменів в жовчному міхурі та від серцевої недостатності, а дешевші місцеві аналоги викликають у неї алергію.
Іван, колишній солдат, каже сердито: «Ми, по суті справи, можна сказати так – не живемо, а виживаємо. Влада вирішує свої економічні проблеми, грабуючи народ. Ви знаєте, які у нас зараз ціни? Це важко навіть сказати – вони просто казково виросли. Ми задихаємося від цього».
Після приходу до влади у 1994 році президент Олександр Лукашенко підтримував радянські методи низьких цін на основні товари і послуги. Йому дозволяло це робити те, що Росія була готова субсидіювати Білорусь в обмін на політичну вірність Москві васала у Мінську.
Але Росія дала зрозуміти, що ці часи вже минули. Лукашенко не виявив жодної готовності до реформ, щоб отримати західні інвестиції для стабілізації економіки. Білоруський рубль упав за останній час майже наполовину проти долара і євро, і девальвація триває.
Ціни галопують щоденно. Цього року вони зростуть, як очікують економісти, у середньому на 60–80 відсотків. Криза призводить до чи не найсерйознішого виклику 17-річному правлінню Олександра Лукашенка, антиурядові виступи наростають, але сил поліції для наведення порядку поки що вистачає.
Перший пострадянський лідер Білорусі Станіслав Шушкевич, який намагався запровадити ринкові відносини у 1991–94 роках, каже, що єдиний вихід із нинішньої кризи – зміна режиму.
«Й надалі немає стимулу для розвитку економіки, немає лібералізації. І нав’язуються суворі умови. Зараз в Мінську ви не зможете придбати жодну вільно конвертовану валюту. Важко поїхати за кордон. Практично, замість залізної завіси виросла економічна завіса. Без політичних змін суттєвого розвитку Білорусі й бути не може», – вважає Шушкевич.
Росія каже про бажаність злиття, а Захід закликає до реформ
Вустами російського прем’єра Володимира Путіна Москва говорить Мінську, що об’єднання двох країн на російських умовах було б «можливе і бажане».
А МВФ має обговорити наступного понеділка в Мінську можливості надати Білорусі фінансову підтримку у важкий час. Але експерти скептично налаштовані щодо цього, бо не бачать хоча б якихось намірів влади Лукашенка до реформ в Білорусі.
Влада боїться також революції на зразок подій у Єгипті чи Лівії. Але окремі експерти хоча й бачать в економічній кризі загрозу широких соціальних протестів у Білорусі вже найближчої осені, та все ж не схильні їх перебільшувати аж до якоїсь небезпеки існуючому режимові Лукашенка.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Tom Balmforth
Іван, колишній солдат, каже сердито: «Ми, по суті справи, можна сказати так – не живемо, а виживаємо. Влада вирішує свої економічні проблеми, грабуючи народ. Ви знаєте, які у нас зараз ціни? Це важко навіть сказати – вони просто казково виросли. Ми задихаємося від цього».
Після приходу до влади у 1994 році президент Олександр Лукашенко підтримував радянські методи низьких цін на основні товари і послуги. Йому дозволяло це робити те, що Росія була готова субсидіювати Білорусь в обмін на політичну вірність Москві васала у Мінську.
Але Росія дала зрозуміти, що ці часи вже минули. Лукашенко не виявив жодної готовності до реформ, щоб отримати західні інвестиції для стабілізації економіки. Білоруський рубль упав за останній час майже наполовину проти долара і євро, і девальвація триває.
Ціни галопують щоденно. Цього року вони зростуть, як очікують економісти, у середньому на 60–80 відсотків. Криза призводить до чи не найсерйознішого виклику 17-річному правлінню Олександра Лукашенка, антиурядові виступи наростають, але сил поліції для наведення порядку поки що вистачає.
Перший пострадянський лідер Білорусі Станіслав Шушкевич, який намагався запровадити ринкові відносини у 1991–94 роках, каже, що єдиний вихід із нинішньої кризи – зміна режиму.
«Й надалі немає стимулу для розвитку економіки, немає лібералізації. І нав’язуються суворі умови. Зараз в Мінську ви не зможете придбати жодну вільно конвертовану валюту. Важко поїхати за кордон. Практично, замість залізної завіси виросла економічна завіса. Без політичних змін суттєвого розвитку Білорусі й бути не може», – вважає Шушкевич.
Росія каже про бажаність злиття, а Захід закликає до реформ
Вустами російського прем’єра Володимира Путіна Москва говорить Мінську, що об’єднання двох країн на російських умовах було б «можливе і бажане».
А МВФ має обговорити наступного понеділка в Мінську можливості надати Білорусі фінансову підтримку у важкий час. Але експерти скептично налаштовані щодо цього, бо не бачать хоча б якихось намірів влади Лукашенка до реформ в Білорусі.
Влада боїться також революції на зразок подій у Єгипті чи Лівії. Але окремі експерти хоча й бачать в економічній кризі загрозу широких соціальних протестів у Білорусі вже найближчої осені, та все ж не схильні їх перебільшувати аж до якоїсь небезпеки існуючому режимові Лукашенка.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Tom Balmforth