Київ – Сьогодні, 25 серпня, виповнюється 20 років від дня проголошення незалежності Білорусі. На офіційному рівні Білорусь цього свята не відзначає, натомість білоруська спільнота у багатьох країнах світу нині вітає один одного словами: «Нехай живе незалежна Білорусь!» У Києві білоруси провели мітинг біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Серед учасників був і білоруський музикант – бард Андрій Глясанов. У розмові з Радіо Свобода він висловив свою оцінку значення культури для сучасної Білорусі.
У Києві підтримали незалежність Білорусі
– Тут зараз мало б бути і посольство Білорусі, але навряд чи хтось прийде. Тому що нинішня акція у Києві має все-таки політичний характер, наші дипломати цього не люблять. Бо ж офіційний Мінськ не любить тепер згадувати про день 25 серпня 1991 року, коли незалежність країни було відновлено. У Мінську сьогодні – робочий день, до пам’ятників білоруським героям ніхто з квітами не приходить.
– Пане Глясанов, а Ви пам’ятаєте день 25 серпня 1991 року?
– Я був там, де усі були – на вулиці, вітав відновлення незалежної Білорусі, тим більше, що мешкаю я у центрі Мінська. А потім співав, я багато пісень про Білорусь написав, я цікавлюсь її історією та культурою. Моя думка така: доки живі мова та культура – живий народ. Позбавлений цього коріння, народ зникає з мапи світу. Влада у Білорусі намагається те коріння зрізати, а воно проростає… На жаль, бачу, що в Україні події у політиці та культурі розвиваються за білоруським сценарієм: ваша влада копіює дії нашої влади ну просто одне в одне!
Your browser doesn’t support HTML5
«Пісня про Білорусь» (на слова Володимира Некляєва) - Андрей Глясанов