Прага – Лівійській опозиції вдалося об’єднатися, щоб повалити понад 40-літній режим диктатора Муаммара Каддафі. Але чи вдасться опозиціонерам об’єднатися заради майбутнього керівництва країною, яка сама має багато ліній розколу?
Your browser doesn’t support HTML5
Лівійські повстанці кажуть, що взяли під контроль Тріполі
Національну перехідну раду Лівії визнали 32 країни світу, які вважають її легітимним представником країни. Тимчасовий повірений у справах Лівії у Великій Британії Махмуд Накуа запевняє, що план побудови нового ладу вже готовий: «Ми збираємося збудувати демократичну країну. У нас буде конституція. У нас буде свобода по всій країні та у різних видах діяльності».
Але після того, як голова тимчасової ради Мустафа Абдуль Джаліл розпустив кабінет ще на початку серпня, західні країни сумніваються у тому, що вона спроможна взяти на себе керівництво країною. Оглядачі кажуть, що рада настільки поділена, що навіть зібрати уряд буде проблемою, не кажучи вже про ухвалення рішень.
Побоювання марні?
Багато оглядачів вбачають небезпеку для майбутнього Лівії у тому, що країна поділена за етнічною ознакою. Племінні відмінності, на думку багатьох оглядачів, можуть загальмувати просування країни до модерної єдиної держави. Проте колишній британський посол у Лівії Річард Далтон вважає ці побоювання перебільшеними: «Лівійці віддані своїй країні і своїй родині. Плем’я не має додаткової політичної ваги. Міське населення в Лівії мало чим відрізняється від міського населення будь-де в світі. Звичайно, що коли б ситуація погіршилася і в країні б панувала анархія, то люди зверталися б до вождів племен. Але я особисто такого сценарію не передбачаю. Гадаю, що лівійці зможуть об’єднатися навколо принципів, проголошених Національною перехідною радою».
Серед принципів, які проголосила нова влада: незалежна демократична країна, джерелом влади в якій є народ. Іслам проголошується державною релігією, а шаріат – основою для написання законів. Окремо мають бути визнані права берберського населення.
На думку британського аналітика, лівійці мають занадто багато досвіду з поганим керівництвом країни, тож тепер вони мають його покращити. І вперше за кілька десятиліть це залежить від них.
Матеріал підготувала Марія щур та Robert Tait.