Дніпропетровськ – Дві реальності однієї країни демонструє фотовиставка «Грузія 2000 – Грузія 2011», яка відкрилась у Дніпропетровську за підтримки Посольства Грузії в Україні. Організатори презентують мистецький проект, щоб наочно показати зміни, які стались в Грузії за одне десятиріччя.
Усі світлини на виставці у Дніпропетровську організатори розвісили парами, щоб кращим був контраст між тим, що було у Грузії 10 років тому, і що є тепер. Діти на тлі воєнних дій і щасливі дитячі усмішки в мирній школі, розбиті дороги і вже відновлені траси, облуплена будівля аеропорту і той самий аеропорт єврокласу зараз… Фотографії 2000 року в основному чорно-білі, архівні, сучасні ж – у яскравих барвах.
Організатори кажуть: щоб зібрати 40 найпромовистіших фотопар, переглянули кілька тисяч.
«Ми намагалися віднайти, щоб з однієї точки були зняті однакові об’єкти. Але не завжди це вдавалось, адже знайти фотографії 10-12-річної давнини досить складно», – говорить керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
«Стара» і «нова» Грузія
Світлини зняті талановитими грузинськими фотохудожниками, відтак український відвідувач зможе відчути і поклик Кавказу, і «подих грузинського вітру змін», зазначає генеральний консул Грузії в Донецьку Теймураз Нішніанідзе.
«Ми багато говоримо про те, що робиться в Грузії в останні 10 років. Про це говорить вся світова спільнота. Крім розповідей, ми хотіли ще й ілюстраційно показати, як змінюється Грузія», – зауважив Нішніанідзе.
Для дніпропетровського арт-центру Павла Гудімова «Я-Галерея» ця виставка є першою спробою співпраці з грузинським посольством. Координатор проектів галереї Катерина Семенюк каже: виставка соціально-політичної тематики приваблює відвідувачів.
«Я думаю, що приваблює те, що це соціально-політичний проект. З іншого боку, це i мистецький проект: ці фотографії можна розглядати з точки зору художньої фотографії. Мені особисто більше подобаються фото, які «до», вони цікавіші з точки зору мистецтва. Але і ті фото, що «після», теж цікаві, тому що відображають зовсім іншу країну i показують важливі внутрішні реформи. Ми привабили цим проектом нову аудиторію. Прийшли ті, кому цікава Грузія як країна, діаспора, що живе у Дніпропетровську», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Катерина Семенюк.
Мистецтво плюс піар країни?
А втім, українські відвідувачі виходять з фотовиставки із суперечливими почуттями. Хтось – у захваті від національного колориту Грузії, хтось – розчарований політичною складовою арт-проекту.
«Виставка, як на мене, якась абсолютно рекламна, це реклама техногенного прогресу. Організатори показують, куди вкладаються кошти, хваляться косметичним ремонтом країни… Але все одно все це добре, показує якісь позитивні зміни», – зазначив відвідувач виставки Сергій.
«Мені цікаво подивитись на інших людей, на іншу архітектуру, на іншу природу. Дуже сподобались портрети людей», – поділився враженням Євген.
Після Дніпропетровська виставка грузинських світлин продовжить мандрівку великими містами України. Наступним буде Донецьк.
Організатори кажуть: щоб зібрати 40 найпромовистіших фотопар, переглянули кілька тисяч.
«Ми намагалися віднайти, щоб з однієї точки були зняті однакові об’єкти. Але не завжди це вдавалось, адже знайти фотографії 10-12-річної давнини досить складно», – говорить керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
«Стара» і «нова» Грузія
Світлини зняті талановитими грузинськими фотохудожниками, відтак український відвідувач зможе відчути і поклик Кавказу, і «подих грузинського вітру змін», зазначає генеральний консул Грузії в Донецьку Теймураз Нішніанідзе.
«Ми багато говоримо про те, що робиться в Грузії в останні 10 років. Про це говорить вся світова спільнота. Крім розповідей, ми хотіли ще й ілюстраційно показати, як змінюється Грузія», – зауважив Нішніанідзе.
Для дніпропетровського арт-центру Павла Гудімова «Я-Галерея» ця виставка є першою спробою співпраці з грузинським посольством. Координатор проектів галереї Катерина Семенюк каже: виставка соціально-політичної тематики приваблює відвідувачів.
«Я думаю, що приваблює те, що це соціально-політичний проект. З іншого боку, це i мистецький проект: ці фотографії можна розглядати з точки зору художньої фотографії. Мені особисто більше подобаються фото, які «до», вони цікавіші з точки зору мистецтва. Але і ті фото, що «після», теж цікаві, тому що відображають зовсім іншу країну i показують важливі внутрішні реформи. Ми привабили цим проектом нову аудиторію. Прийшли ті, кому цікава Грузія як країна, діаспора, що живе у Дніпропетровську», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Катерина Семенюк.
Мистецтво плюс піар країни?
А втім, українські відвідувачі виходять з фотовиставки із суперечливими почуттями. Хтось – у захваті від національного колориту Грузії, хтось – розчарований політичною складовою арт-проекту.
«Виставка, як на мене, якась абсолютно рекламна, це реклама техногенного прогресу. Організатори показують, куди вкладаються кошти, хваляться косметичним ремонтом країни… Але все одно все це добре, показує якісь позитивні зміни», – зазначив відвідувач виставки Сергій.
«Мені цікаво подивитись на інших людей, на іншу архітектуру, на іншу природу. Дуже сподобались портрети людей», – поділився враженням Євген.
Після Дніпропетровська виставка грузинських світлин продовжить мандрівку великими містами України. Наступним буде Донецьк.